Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.05.2019 року у справі №524/2227/17

Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 524/2227/17-ц

провадження № 61-19997св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області,

представник позивача - Семчук Любов Василівна,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 червня 2017 року в складі судді

Кривич Ж. О. таухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,

Бондаревської С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в

Кременчуцькому ОУ ПФУ Полтавської області, як одержувач пенсії за віком.

Під час проведення документальної перевірки даних електронних ресурсів та пенсійних справ було виявлено переплати пенсії відповідачу за період з

01 квітня 2012 року по 30 червня 2016 року в сумі 14 652,27 грн.

Позивач зазначав, що відповідач в добровільному порядку відмовлявся повертати вищезазначену переплату.

З урахуванням викладеного, Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області просило суд стягнути з відповідача переплату пенсії у розмірі 14 652,27 грн.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 червня

2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 серпня 2017 року, в задоволенні позову Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ним не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі

14 652,27 грн, які є пенсійною виплатою, а також не встановлено наявності рахункової помилки, а тому, відповідно до статті 1215 ЦК України, зазначена сума поверненню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у зв'язку із рахунковою помилкою виникла переплата пенсії на загальну суму 14 652,27 грн у період із 01 квітня 2012 року по 30 червня 2016 року, яка відповідно до статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 1215 ЦК України, підлягає поверненню.

Відзив відповідачем на касаційну скаргу не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в

Кременчуцькому ОУ ПФУ Полтавської області та отримує пенсію за віком.

Під час проведення документальної перевірки даних електронних ресурсів та пенсійних справ, відібраних за результатами співставлення даних про заробітну плату, використаних для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_2 з наявними даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у 2016 році, було виявлено розбіжність у пенсійній справі № 803416/601 у заробітній платі з

01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року, так як за даний період було подвоєно суми страхових внесків, які були враховані для обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії з 1 квітня 2012 року.

Таким чином, виплата пенсії відповідачу в завищеному розмірі була припинена та згідно з розпорядженням від 06 червня 2016 року № 803416 перерахована з 01 квітня 2012 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду України, прийнятої у справі №6-91цс14 від 02 липня 2014 року, і у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі № 545/163/17.

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши характер спірних правовідносин сторін у справі, правильно застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, а саме статтю 1215 ЦК України та статтю 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для повернення надмірно виплаченої пенсії, оскільки позивачем не доведено факту недобросовісного набуття відповідачем коштів, а також не встановлено наявність рахункової помилки зі сторони позивача.

Доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 червня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03 серпня

2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська