Історія справи

Постанова КЦС ВП від 12.03.2019 року у справі №277/75/17

Постанова

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 277/75/17-ц

провадження № 61-27391св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Барашівська сільська рада Ємільчинського району Житомирської області, сільський голова Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Варварчук СергійВікторович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2017 року в складі судді Греська В. А. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області

від 18 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Кочетова Л. Г., Микитюк О. Ю., Шевчук А. М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, сільського голови Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Варварчука С. В. про визнання протиправним розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 листопада 2013 року працює художнім керівником Барашівського сільського Будинку культури. Розпорядженням сільського голови Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Варварчука С. В. від 30 листопада 2016 року № 68 на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Позивач вважав вказане розпорядження протиправним, оскільки не допускав порушень. Також, посилався на те, що дисциплінарне стягнення застосовано без згоди профспілкової організації.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просив суд скасувати розпорядження сільського голови Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Варварчука С. В. від 30 листопада 2016 року № 68 про накладення дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 18 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем було допущено грубе порушення трудової дисципліни, зокрема відсутність на робочому місці без поважних причин, у зв'язку із чим відповідачем у відповідності до вимог, встановлених статтями 148-151 КЗпП України було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.

Відзив відповідача на касаційну скаргу не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами.

Судом установлено, що 24 листопада 2016 року з 14:00 по 18:00 год. ОСОБА_4 був відсутній на робочому місці без поважних причин.

Розпорядженням сільського голови Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області від 30 листопада 2016 року № 68 художньому керівнику Барашівського сільського Будинку культури ОСОБА_4 за порушення трудової дисципліни, а саме за відсутність на роботі протягом чотирьох годин 24 листопада 2016 року, оголошено догану.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано одне з таких заходів стягнень: догана або звільнення.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 10, 60 ЦПК України 2004 року),встановивши, що позивачем було грубо порушено трудову дисципліну, зокрема без поважних причин був відсутній протягом чотирьох годин на своєму робочому місці, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що під час застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідач керувався вимогами статей 148-151 КЗпП України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що дисциплінарне стягнення застосовано не тією особою, колегією суддів не приймаються, оскільки пунктом 9.5 статуту Будинку культури с. Бараші звільнення та призначення з посади працівників закладу погоджується з сільським головою

Інші доводи та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення.

Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 18 квітня

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська