Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.08.2019 року у справі №756/260/17

Постанова

Іменем України

19 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 756/260/17-ц

провадження № 61-25107св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Антоненко Н. О., Шкориної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.

Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 29 квітня 2015 року було укладено договір про користування електричною енергією № 15030910217.

19 січня 2015 року за адресою ОСОБА_1 в ході обстеження приладу обліку електроенергії представниками позивача виявлено порушення, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді можливості не було. Зазначається, що на підставі вказаного порушення складено акт, який підписано трьома представниками енергопостачальника.

24 лютого 2015 року відбулось засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення, на якій вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) за період з 20 липня 2014 року по 19 січня 2015 року (дата усунення порушення) відповідно до пункту 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), за формулою (2.7). Нарахована сума за споживання електричної енергії з порушенням ПКЕЕН становить 2 963 грн 36 коп.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовляється відшкодовувати завдані збитки, ПАТ «Київенерго» просило суд стягнути на його користь 2 963 грн 36 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року у складі судді Яценко Н. О. у задоволенні позову ПАТ «Київенерго» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що його представниками було перевірено наявність схованої електропроводки, яка проведена у квартиру відповідача відповідно до акту, складеному працівниками ПАТ «Київенерго» і через яку здійснювалось безоблікове споживання електричної енергії. Крім того, вказано, що при порівнянні показників використаної енергії відповідачем у 2015 році по відношенню до попередніх років суттєвих змін не відбувалось.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» задоволено.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ПАТ «Київенерго» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 2 963 грн 36 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що наданими суду доказами доведено, що провід самовільного підключення поза електролічильником було виявлено саме до квартири ОСОБА_1 , що було встановлено працівниками ПАТ «Київенерго» при проведенні обстеження приладу обліку електричної енергії та складено відповідний акт.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 червня 2019 року № 551/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного вивчення обставин справи. Вважає акт про порушення від 19 січня 2015 року № 36671 незаконним, оскільки такий може бути складено тільки у присутності споживача. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково вважає вказаний акт доказом, оскільки перевірку проведено у її відсутності, чим позбавлено її права підтвердити непричетність до вказаного порушення шляхом надання представникам позивача можливості обстеження квартири на предмет відсутності підключень до мереж електроенергії поза обліком. Посилається на те, що викладені в акті обставини є припущеннями працівників позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії на підставі договору про користування електричною енергією від 29 квітня 2015 року №15030910217.

Згідно пункту 21 Договору «Про користування електричною енергією» споживач несе відповідальність за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж та споживання електричної енергії без приладів обліку.

19 січня 2015 року працівниками позивача в ході планового обстеження приладу обліку електроенергії за місцем проживання відповідача було виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку (приховане підключення).

На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення №36671. Акт підписали три представника енергопостачальника та електрик ЖЕКу №511. Вказаний акт відповідачу не надавався та не був підписаний останньою.

За результатами розгляду вказаного акта 24 лютого 2015 було складено протокол № 562, яким прийнято рішення провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 20 липня 2014 по 19 січня 2015 (дату усунення порушення) відповідно п. 3.5. Методики за формулою (2.7). Нарахована сума склала 2 963 грн 36 коп. У цьому протоколі представник відповідача зазначила, що жодних порушень при користуванні електроенергією не допускалося.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електричної енергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та ПКЕЕН.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно стявляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 48 ПКЕЕН встановлено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією.

Відповідно до положень пункту 53 ПКЕЕН у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, виявлені представниками електропостачальника порушення фіксуються в акті, а саме: на місці виявлення порушення за встановленою формою оформляється (складається) акт порушень. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 повинна сплатити кошти за використану електричну енергію з порушенням схеми обліку, оскільки провід самовільного підключення поза електролічильником було виявлено саме до її квартири, що було встановлено працівниками ПАТ «Київенерго» при проведенні обстеження приладу обліку електричної енергії та складено відповідний акт.

Доводи касаційної скарги про те, що акт про порушення від 19 січня 2015 року № 36671 є незаконним, тому що його складено без її присутності є безпідставними, оскільки вказаний акт містить підписи трьох працівників енергопостачальника та електрика ЖЕКу, що відповідає вищенаведеним нормам, які регулюють вказані правовідносини.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновком суду апеляційної інстанції, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судуне спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян