Історія справи
Постанова КЦС ВП від 01.02.2018 року у справі №541/1208/16
Постанова
іменем України
19 січня 2018 року
м. Київ
справа № 541/1208/16-ц
провадження № 61-423 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у складі судді Городівського О. А. від 24 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О., Чумак О. В. від 11 жовтня 2016 року ,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання (аліменти) дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 18 липня 2015 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час вона з відповідачем однією сім'єю не проживає. Дитина залишилась проживати з нею та перебуває на її утриманні.
Позивач вважала, що відповідно до статті 84 Сімейного кодексу України (далі - СК України), з відповідача мають бути стягнуті кошти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на особисте утримання, до досягнення їх спільної дитини трьох років, в розмірі 1/9 частини всіх видів його доходів, щомісяця, починаючи з 19 травня 2016 року до 03 січня 2019 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, з урахуванням вимог частини першої статі 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. При визначенні розміру аліментів на утримання позивача судом було враховано розмір заробітної плати ОСОБА_2, розмір аліментів присуджених на утримання малолітнього сина, стан здоров'я як позивача, так і відповідача, який потребує постійного лікування. Також судом було враховано матеріальний стан та місце проживання відповідача та позивачки, яка є студентом та має намір продовжити навчання.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те що, аліменти на користь ОСОБА_1 мають бути стягнуті з ОСОБА_2 Визначений судом розмір аліментів на дружину відповідає обставинам справи та матеріальному стану відповідача, а доводи ОСОБА_1 про необхідність збільшення розміру стягнення аліментів, є безпідставними, оскільки вони стосуються лише особистих переконань позивача.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі ј частини до досягнення дитиною трирічного віку або направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не враховані фінансова платоспроможність ОСОБА_2 та її матеріальний стан.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
04 січня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 84 СК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, а тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що з відповідача мають бути стягнуті аліменти на дружину до досягнення дитиною трьох років. Визначений розмір аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку відповідає обставинам справи та матеріальному становищу відповідача. При цьому судами попередніх інстанцій вірно застосовані норми матеріального права і не було порушено норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Миргородського рміськрайонного суду Полтавської області від 24 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. О. Кузнєцов
А. С.Олійник
Г. І.Усик