Історія справи

Постанова КЦС ВП від 27.07.2023 року у справі №607/9089/20
Постанова КЦС ВП від 27.07.2023 року у справі №607/9089/20
Постанова КЦС ВП від 18.12.2023 року у справі №607/9089/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

18 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 607/9089/20

провадження № 61-12303св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , подану представником Вародою Павлом Борисовичем , про ухвалення додаткового рішення у справі,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено; у порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на: частку земельної ділянки з кадастровим номером 61252806000:02:001:1078 площею 0,12 га в селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; частку незавершеного будівництвом житлового будинку загальною площею 259,51 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» залишено без задоволення; рішення суду першої інстанції - без змін.

У грудні 2022 року до Верховного Суду від АТ «Альфа-Банк» надходила касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У січні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надходив відзив на касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк», в якому її представник адвокат Варода П. Б. просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. У відзиві представник ОСОБА_1 просив також стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн за розгляд справи у суді касаційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 27 липня 2023 року касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» залишено без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залишено без змін.

У серпні 2023 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, мотивована тим, що: постановою Верховного Суду від 27 липня 2023 року касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» залишено без задоволення; у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заявляла вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу за касаційний перегляд у розмірі 2 000,00 грн; АТ «Альфа-Банк» не зверталося із клопотанням про зменшення витрат, понесених ОСОБА_1 , на правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини другої, частини шостої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року у справі № 826/856/18 викладено висновок про те, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У справі, що переглядається:

у відзиві на касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» представник ОСОБА_1 - адвокат Варода П. Б. просив стягнути з банку витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн за розгляд справи у суді касаційної інстанції (т. 2, а. с. 172-173). На підтвердження понесених витрат адвокат Варода П. Б., який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 24 січня 2022 року (т. 2,

а. с. 174), надав квитанцію до прибуткового касового ордера № 667 від 04 січня 2023 року на 2 000,00 грн, сплачених ОСОБА_1 Вароді П. Б. як гонорар за надання професійної правничої допомоги у справі № 607/9089/20 у Верховному Суді (т. 2, а. с. 175);

відповідно до договору про надання професійної допомоги від 24 січня 2022 року, укладеного між адвокатом Вародою П. Б. і ОСОБА_1., клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво його інтересів та надання професійної правничої допомоги у всіх судах України, державних установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності при вирішенні будь-яких питань, які стосуватимуться його прав, обов`язків та інтересів у справі № 607/9089/20 (т. 2, а. с. 61);

враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом Вародою П. Б. правничої допомоги, заявлений розмір витрат та їх документальне підтвердження, відсутність доводів протилежної сторони щодо неспівмірності розміру цих витрат, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Тому заяву ОСОБА_1 , подану представником Вародою П . Б . , про ухвалення додаткового рішення у справі належить задовольнити.

Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником Вародою Павлом Борисовичем , про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 гривень.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков