Історія справи

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 796/144/2018

провадження № 61-40641ав18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

СтрільчукаВ.А. (суддя-доповідач), КарпенкоС.О., КузнєцоваВ.О.,

учасники справи:

заявник (відповідач) - ОСОБА_4,

позивач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року в справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 14 березня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 березня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява мотивована тим, що рішенням третейського суду з нього стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором від 31 жовтня 2007 року № 2007/24-24/200 в розмірі 608 911 грн 72 коп. Однак в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» спір щодо стягнення заборгованості за кредитом третейському суду не підвідомчий. Крім цього, він не є стороною у зобов'язанні, оскільки рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2014 року його як боржника за вказаним кредитним договором було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой». У розгляді справи третейським судом він участі не приймав, а про існування рішення цього суду йому стало відомо лише у травні 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, постановленою ним як судом першої інстанції, заяву ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 березня 2014 року повернуто заявнику з підстав, передбачених частиною сьомою статті 454 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, установлених частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, а тому підлягає поверненню.

У липні 2018 року ОСОБА_4 подавапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року та поновити йому строк на оскарження рішення третейського суду.

Апеляційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що у розгляді справи Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків він участі не приймав, а про існування рішення цього суду від 14 березня 2014 року він дізнався лише у травні 2018 року.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до пункту 38 частини першої статті 353, частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви про скасування рішення третейського суду проводиться без повідомлення учасників справи.

Підстав для розгляду апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи, як це передбачено частиною третьою статті 369 ЦПК України, Верховним Судом не встановлено, апеляційна скарга таких доводів не містить.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

14 червня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Апеляційного суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 14 березня 2014 року, посилаючись, зокрема на те, що він не приймав участі у розгляді третейським судом справи, а про існування рішення цього суду йому стало відомо лише у травні 2018 року.

Як вбачається з рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 14 березня 2014 року, ОСОБА_4 був повідомлений про час та місце розгляду вказаної справи третейським судом.

Відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейськимсудом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою цієї статті, повертається.

Аналогічна норма містилася і в частині другій, третій статті 389-1 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час прийняття рішення третейського суду.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строк, передбачений пунктом 1 частини п'ятої статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк на оскарження рішення третейського суду підлягає поновленню, оскільки його оскарження відбулося в межах дев'яноста днів з моменту, коли ОСОБА_4 дізнався про його існування, не заслуговують на увагу, оскільки він є стороною (відповідачем) у справі, яка розглянута третейським судом, а тому преклюзивний строк на оскарження рішення третейського суду від 14 березня 2014 року закінчився для нього 15 червня 2014 року.

Пункт другий частини п'ятої статті 454 ЦПК України застосовується, якщо судом вирішено питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, тобто у випадку вирішення судом питання про права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.

Процесуальним законодавством не передбачений інший порядок обчислення строку на оскарження рішення третейського суду.

Тому Апеляційний суд міста Києва дійшов обґрунтованого висновку про повернення ОСОБА_4 заяви як такої, що подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою статті 454 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права Апеляційним судом міста Києва, так як вказані доводи стосуються оскарження рішення третейського суду, проте зазначене не є предметом перегляду.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов