Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.05.2019 року у справі №404/596/18

Постанова

Іменем України

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 404/596/18

провадження № 61-9211св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

третя особа - Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", підписану представником Міхальовою Вікторією Вікторівною, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Кіселика С. А., та

касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_2, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Кіселика С. А.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АТ АБ "Укргазбанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позов мотивований тим, що 07 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 05-101194308-0. За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 21 000 доларів США на строк з 07 квітня 2008 року по 06 квітня 2028 року або по день визначений в пункті 3.3.11. цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,3 % річних.

Відповідно до пункту 3.3.3. кредитного договору позичальник зобов'язався повернення суми кредиту здійснювати на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у Кіровоградській філії ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 383073, щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 87,50 доларів США. Позичальник зобов'язався щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з пунктом 1.1. цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням пункту 4.1. цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 13,3 % річних (пункт 3.3.4. кредитного договору).

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О. П. за реєстровим номером 3260. За умовами пункту 2.1. договору іпотеки й пункту
2.1. кредитного договору для забезпечення виконання кредитного договору банку в іпотеку передано нерухоме майно - квартиру за номером АДРЕСА_1, загальною площею 42,4 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири під відкладальною умовою, посвідченого 03 грудня 2003 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л. Л. за реєстровим номером 3362, зареєстрованого в ОКП "Кіровоградському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації" 04 грудня 2003 року, за реєстраційним номером 3498904, номер запису 21447 в книзі 132.

ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором, щодо сплати процентів, суми кредиту не виконав.

АТ АБ "Укргазбанк" просило:

у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 07 квітня 2008 року № 05-101194308-Ф, в сумі 16 109,52 доларів США та 43 216,13 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру під АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу під відкладальною умовою, посвідченого 03 грудня 2003 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л. Л., за реєстровим номером 3362, право власності на яке зареєстроване в ОКП "Кіровоградському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації' 04 грудня 2003 року, за реєстраційним номером 3498904, за записом номер 21447 в книзі 132, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 395 800,00 грн, із забезпеченням безперешкодного доступу до предмета іпотеки;

виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та усіх мешканців, які зареєстровані та проживають у кв. АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку в управлінні Державної міграційної служби України у Кіровоградській області.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до АТ АБ "Украгазбанк" про визнання припиненою іпотеки.

Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що їй стало відомо з отриманого сином померлого ОСОБА_4 свідоцтва про смерть від 30 січня 2018 року. Відповідно до іпотечного договору вона як майновий поручитель несе відповідальність лише за невиконання зобов'язань боржником ОСОБА_3. Порядок виконання зобов'язань у разі смерті боржника встановлений ЦК України.

Зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором припинені у зв'язку зі смертю боржника, тому іпотека є припиненою.

ОСОБА_1 просила:

визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 07 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О. П., укладеним між ОСОБА_1 та банком, яким забезпечено зобов'язання за кредитним договором від 07 квітня 2008 року № 05-101194308-Ф, щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року в задоволені позову АТ АБ "Укргазбанк" відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 07 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О. П., укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ АБ "Укргазбанк", яким забезпечено зобов'язання за кредитним договором від 07 квітня 2008 року № 05-101194308-Ф, щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором, щодо сплати процентів, суми кредиту не виконав. Погашення кредиту здійснювалось із порушенням встановленого кредитним договором порядку. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором 16 січня 2015 року на адресу позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_5 банком було направлено претензію про повернення заборгованості по кредиту. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2016 року вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 05-101194308-0 від 07 квітня 2008 року станом на 11 лютого 2016 року в сумі 14 382,42 доларів США та 393,22 грн та згідно ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2017 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін;

відповідно до частини 1 статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником. У разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зобов'язання ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору припинені смертю боржника, відповідач є майновим поручителем лише ОСОБА_3, а іпотека є припиненою;

особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. ОСОБА_3 брав отримав на задоволення споживчих потреб, а не на придбання квартири. Таким чином в іпотеку передано квартиру, яка була придбана не за рахунок кредиту, а тому відсутні підстави для виселення мешканців із квартири, яка є предметом іпотеки, без надання іншого постійного житла;

зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між: спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідач як майновий поручитель несе відповідальність лише за невиконання зобов'язань боржником ОСОБА_3 Зобов'язання ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору припинені смертю боржника, а тому іпотека є припиненою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційні скарги АТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову АТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення та виселення, та відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ АБ "Укргазбанк" про визнання іпотеки припиненою.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 від 02 квітня 2008 року, в якій він не заперечував проти укладення договору іпотеки, підтверджується, що предмет іпотеки квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_1. Даних про те, що до нотаріальної контори зверталися спадкоємці з заявами про прийняття спадщини, матеріали спадкової справи не містять. Належних та допустимих доказів того, що хтось із спадкоємців проживав із спадкодавцем ОСОБА_3, а тому фактично прийняв спадщину, суду не надано.

Оскільки після смерті ОСОБА_3 спадщина ніким не прийнята, тому боржник у зобов'язанні за кредитним договором не змінився;

спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до частини 1 статті 523 ЦК України. З огляду на викладене доводи зустрічної позовної заяви, що зобов'язання боржника ОСОБА_3 припинилося в зв'язку з його смертю є помилковим, оскільки можу бути виконано іншими особами. Крім того статтею 17 Закону України "Про іпотеку" не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором. Тому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненою іпотеки щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають;

оскільки позичальник не виконав зобов'язань передбачених кредитним договором, банк, як іпотекодержатель, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Разом з тим, в задоволенні позовних вимог банку необхідно відмовити з підстав спливу позовної давності про застосування якої заявлено стороною у справі. Банком 09 жовтня 2009 року, а також в 2011 році та в 2015 році направлялися боржнику вимоги про дострокове повернення кредитних коштів. Оскільки банк направляв боржнику вимоги в 2011 та в 2015 роках, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що перебіг позовної давності для звернення стягнення на предмет іпотеки розпочався з 01 січня 2011 року. Банк міг пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання. З позовом до суду банк звернувся 31 січня 2018 року (дату подання позовної заяви на поштове відділення з наявного в матеріалах справи конверта не представляється можливим), тобто позов подано з пропуском строку звернення з позовом до суду.

Оскільки представником відповідача подано заяву про застосування судом позовної давності (т.1 а. с. 95-99) відповідно до частини 4 267 ЦК України це є підставою для відмови в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

У травні 2019 року АТ АБ "Укргазбанк" подало касаційну скаргу, яка підписана представником Міхальовою В. В., у якій просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісного позову АТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення первісного позову. При цьому посилалося на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ АБ "Укргазбанк" мотивована тим, що оскільки умовами кредитного договору не передбачено право кредитора на автоматичну зміну строку виконання основного зобов'язання після направлення вимоги за умови її невиконання, фактично лише після набрання законної сили рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2016 року по справі № 404/1880/16-ц банк змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором. Таким чином банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах позовної давності, що проігноровано апеляційним судом.

У травні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_2, в якій просить: скасувати оскаржену постанову апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ АБ "Укргазбанк" та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ АБ "Укргазбанк"; вирішити питання про стягнення судових витрат. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що згідно з статтею 523 ЦК України, порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України висловленої у постанові від 17 квітня 2013 року в справі № 6-18цс13 у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Отже, у справі, яка переглядається, висновок суду касаційної інстанції про те, що у разі смерті боржника, який був стороною кредитного договору, не відбувається заміна боржника в зобов'язанні, оскільки має місце успадкування грошового обов'язку спадкоємцем, є помилковим.

Згідно іпотечного договору відповідач як майновий поручитель несе відповідальність лише за невиконання зобов'язань боржником. Оскільки відповідач є майновим поручителем лише ОСОБА_3, то іпотека припинена.

У червні 2019 року АТ АБ "Укргазбанк" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, підписаний представником Міхальовою В. В., у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ АБ "Укргазбанк" залишити без змін.

Відзив АТ АБ "Укргазбанк" мотивовано тим, що відсутні такі підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором, враховуючи те, що спірній правовідносини допускають правонаступництво. У своїй постанові апеляційний суд, правильно застосувавши вказані норми матеріального прав, дійшов законного висновку, що якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов'язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання.

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу АТ АБ "Укргазбанк", підписаний представником ОСОБА_2, в якому просить касаційну скаргу АТ АБ "Укргазбанк" залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісного позову АТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 без змін.

Відзив ОСОБА_1 мотивовано тим, що відповідач як майновий поручитель несе відповідальність лише за невиконання зобов'язань боржником ОСОБА_3. Порядок виконання зобов'язань у разі смерті боржника встановлений ЦК України.

Зобов'язання ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору припинені смертю боржника, а так як відповідач являється майновим поручителем лише ОСОБА_3 то і іпотека є припиненою.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ АБ "Укргазбанк" на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.

Суди встановили, що 07 квітня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є АТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №05-101194308-0.

За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 21 000,00
доларів США на строк з 07 квітня 2008 року по 06 квітня 2028 року або по день визначений в пункті 3.3.11. цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,3% річних.

Відповідно до пункту 3.3.3. кредитного договору, позичальник зобов'язався: повернення суми кредиту здійснювати на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у Кіровоградській філії ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 383073, щомісячно з 1-го по 10 число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 87,50,50 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 07 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О. П. за реєстровим номером 3260.

За умовами пункту 2.1. договору іпотеки та пункту 2.1. кредитного договору для забезпечення виконання кредитного договору банку в іпотеку передано нерухоме майно - квартиру за номером АДРЕСА_1, загальною площею 42,4 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири під відкладальною умовою, посвідченого 03 грудня 2003 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л. Л. за реєстром номером 3362, зареєстрованого в ОКП "Кіровоградському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації" 04 грудня 2003 року, за реєстраційним номером 3498904, номер запису 21447 в книзі 132.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2016 року у справі № 404/1880/16-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2017 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 05-101194308-0 від 07 квітня 2008 року станом на 11 лютого 2016 року в сумі 14 382,42 доларів США та 393,22 грн.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

На вимогу АТ АБ "Укргазбанк" 29 травня 2018 року Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 2 після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 117/2018.

Апеляційним судом встановлено, що

нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 від 02 квітня 2008 року підтверджується, що предмет іпотеки - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1;

після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_1;

даних про те, що до нотаріальної контори зверталися спадкоємці з заявами про прийняття спадщини, матеріали спадкової справи не містять.

належних та допустимих доказів того, що хтось із спадкоємців проживав із спадкодавцем ОСОБА_3, а тому фактично прийняв спадщину, суду не надано.

Згідно частини 1 статті 1277 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що "пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".

У справі, що переглядається:

предмет іпотеки - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, був спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1;

після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на Ѕ частку в праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 спадщину не прийняла. Тому належними відповідачами за позовом банку про звернення стягнення на спірну квартиру мали бути ОСОБА_1 та відповідний орган місцевого самоврядування;

позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки пред'явлено лише до ОСОБА_1. Клопотань про залучення відповідного органу місцевого самоврядування банк не подавав. Тому у задоволенні позовної вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно було відмовити, оскільки відсутні підстави цієї вимоги внаслідок неналежного складу відповідачів.

Відповідно, в задоволенні позовної вимоги банку про виселення слід було відмовити внаслідок того, що вона є похідною. Суд апеляційної інстанції відмовив в позові банку з інших мотивів, а тому постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку підлягає зміні в мотивувальній частині. Проте суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні первісних позовних вимог банку.

Згідно частини 1 статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

У постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13 вказано, що "задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що договір іпотеки припинено на підставі частини 1 статті 523 ЦК України, оскільки іпотекодавці не погодились забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, з яким погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що стаття 17 Закону України "Про іпотеку" та стаття 593 ЦК України не містять такої підстави припинення договору іпотеки, як смерть боржника за основним зобов'язанням. У зв'язку зі смертю боржника за кредитним договором, ОСОБА_5, має місце не цілеспрямована заміна боржника в зобов'язанні за згодою сторін, а успадкування грошового обов'язку спадкоємцем, що прийняв спадщину.

Оскільки заміна боржника не відбулася, то норма частини 1 статті 523 ЦК України не підлягає застосуванню. У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Отже, у справі, яка переглядається, висновок суду касаційної інстанції про те, що у разі смерті боржника, який був стороною кредитного договору, не відбувається заміна боржника в зобов'язанні, оскільки має місце успадкування грошового обов'язку спадкоємцем, є помилковим".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19) зазначено, що "у разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, висновок Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11). Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (частина 1 статті 523 ЦК України). Зобов'язання ОСОБА_13 як власника Ѕ частки у квартирі та майнового поручителя за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною 1 статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем Ѕ квартири після смерті позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов'язання новим боржником".

Проте при скасуванні рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про припинення іпотеки апеляційний суд; не звернув уваги, що суд першої інстанції задовольнив зустрічний позов на підставі частини 1 статті 523 ЦК України; не перевірив наявність згоди ОСОБА_1 як співвласника 1/2 частки у квартирі на забезпечення виконання за договором іпотеки основного зобов'язання органом місцевого самоврядування після смерті позичальника. За таких обставин апеляційний суд передчасно зробив висновок про відмову в задоволенні зустрічного позову про припинення іпотеки.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена частково без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційні скарги необхідно задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог банку змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а в іншій частині залишити без змін; оскаржену постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про припинення іпотеки, судових витрат скасувати та в цій частині передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: "у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційних скарг, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 та 410, 411, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", підписану представником Міхальовою Вікторією Вікторівною, задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_2, задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про припинення іпотеки скасувати.

Передати справу № 404/596/18 в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про припинення іпотеки та судових витрат на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов