Історія справи

Постанова КЦС ВП від 16.09.2020 року у справі №188/1390/17

Постанова

Іменем України

14вересня 2020 року

м. Київ

справа № 188/390/17

провадження № 61-35453св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

заявникОСОБА_1,суб'єкти оскарження:державний виконавець Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Хрустальова Альона Анатоліївна, Петропавлівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року в складі судді Курочкіної О.

М. і постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

Ужовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, просила: визнати неправомірною дії та бездіяльність державного виконавця Хрустальової А. А., начальника Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Мунтян І.

А., державного виконавця Лисяка М. М., начальника Петропавлівського районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - РВ ДВС) Дмитренка В. В. та зобов'язати державного виконавця Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Хрустальову А. А. невідкладно (негайно) звернути стягнення (провести опис та арешт) на належне боржнику ОСОБА_2 майно за місцем реєстрації і за місцем фактичного перебування.

Скарга мотивована тим, що 13 вересня 2017 року старшим державним виконавцем Тернівського міського відділу Хрустальовою А. А. винесено доручення Петропавлівському районному відділу про перевірку майнового стану боржника ОСОБА_2 05 жовтня 2017 року державним виконавцем Петропавлівського районного відділу Лисяком М. М. при примусовому виконанні вказаного доручення здійснено виїзд за адресою боржника у с. Миколаївка та складено акт.

В акті державним виконавцем зазначено, що при виїзді до місця проведення виконавчих дій боржник ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не заперечували проти проведення вказаних дій, проте категорично відмовились допускати ОСОБА_1 у своє домоволодіння, заперечуючи проти його участі. Крім того, в акті вказано про неможливість знайти понятих для проведення вказаних дій.

Отримавши копію вказаного акту 06 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 посилався на свою незгоду з діями та бездіяльністю державного виконавця Хрустальової А. А., начальника Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Мунтян І. А., державного виконавця Лисяка М. М., начальника Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби Дмитренко В. В.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірними проведені з порушенням строку дії державного виконавця Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби Лисяка М. М. ; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 11 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, орган державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки (здійснення опису та арешту майна), зобов'язаний вчинити дії за дорученням у строк до десяти робочих днів з моменту надходження його до органу державної виконавчої служби. За результатами проведених дій складається відповідний процесуальний документ, що надсилається державному виконавцю, який надав доручення.

Петропавлівським РВ ДВС доручення отримано 20 вересня 2017 року, яке виконано 09 листопада 2017 року.

Державний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний сумлінно виконувати свої службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України та використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Петропавлівського РВ ДВС задоволено: ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року скасовано в частині задоволення скарги ОСОБА_1 та в частині присудження до стягнення судових витрат і постановлено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1, в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом при розгляді справи було встановлено, що державним виконавцем Петропавлівського РВ ДВС Лисяком М. М. фактично виконано доручення Тернівського міського відділу державної виконавчої служби, неправомірної бездіяльності та порушень прав ОСОБА_1 при цьому не допущено.

Навпаки, державний виконавець Лисяк М. М. узгоджував дати виконавчих дій із стягувачем, намагався забезпечити та фактично забезпечив проведення виконавчих дій саме з додержанням права ОСОБА_1 на участь у них як стягувача.

Висновок суду першої інстанції у цій частині щодо неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця Лисяка М. М. у зв'язку з невиконанням доручення іншої державної виконавчої служби у десятиденний строк є формальним, зробленим без врахування обґрунтування скарги ОСОБА_1 і дійсних обставин справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітня 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року, подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення судів і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 10 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з'ясували всі фактичні обставини справи, оскільки державними виконавцями належним чином не дотримано Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, необхідність проведення перевірки майнового стану боржника не рідше одного разу на три місяці, що підтверджує обґрунтованість його скарги.

Позиції інших учасників

У січні 2019 року Петропавлівський РВ ДВС надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову апеляційного суду.

Відзив мотивований тим, що апеляційний суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення. У касаційній скарзі відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень і зазначено, що мотиви скарги виходять за межі обґрунтувань і обставин його скарги на дії та бездіяльність державних виконавців та начальників відділів виконавчої служби, а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї касаційної скарги.

Фактичні обставини, встановлені судами

Згідно з виданим 23 січня 2017 року Петропавлівським районним судом виконавчим листом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 87 885,86 грн боргу, а також вартість проїзду і компенсація за відрив від звичайних занять.

17 лютого 2017 року державним виконавцем Петропавлівського РВДВС на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження ВП №53418212.

Постановою зазначеного державного виконавця від 21 лютого 2017 року накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ОСОБА_2, а постановою від 25 травня 2017 року - виконавче провадження передано до Тернівського міського відділу державної виконавчої служби.

Постановою старшого державного виконавця Тернівського міського відділу державної виконавчої службиХрустальовою А. А. від 08 червня 2017 року виконавче провадження ВП № 53418212 прийнято до свого провадження.

Дорученням старшого державного виконавця Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Хрустальовою А. А. від 13 вересня 2017 року Петропавлівському РВ ДВС доручено здійснити перевірку майнового стану боржника ОСОБА_2 на АДРЕСА_1.

Зазначене доручення надійшло до Петропавлівського РВ ДВС 20 вересня 2017 року та передано на виконання державному виконавцю Лисяку М. М. у строк до 30 вересня 2017 року.

05 жовтня 2017 року державним виконавцем Петропавлівського РВ ДВС Лисяком М. М. при виїзді за дорученням Тернівського міського відділу державної виконавчої служби до місця проведення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 складено акт про те, що неможливо знайти понятих, а також про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 категорично відмовилися допустити стягувача ОСОБА_1 для проведення виконавчих дій у домоволодіння, не заперечуючи проти проведення виконавчих дій державним виконавцем без участі ОСОБА_1

Державний виконавець Петропавлівського РВ ДВС Лисяк М. М. 12 жовтня 2017 року звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області із заявою про роз'яснення, чи будуть правомірними його виконавчі дії щодо перевірки майнового стану боржника, проведені без стягувача ОСОБА_1 при тому, що останній виявив бажання бути присутнім при їх проведенні.

Ухвалою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року заяву державного виконавця Лисяка М. М. щодо роз'яснення правильності проведення виконавчих дій повернуто заявнику з посиланням на те, що зазначені у заяві питання мають бути вирішені безпосередньо державним виконавцем.

20 жовтня 2017 року начальник Петропавлівського РВ ДВС направив голові Миколаївської сільської ради прохання бути присутнім разом з депутатом, який закріплений за АДРЕСА_1, в якості понятих при проведенні 27 жовтня 2017 року виконавчих дій за місцем проживання боржника ОСОБА_2.

Згідно із складеним 27 жовтня 2017 року державним виконавцем Петропавлівського РВ ДВС Лисяком М. М. акту при виїзді за дорученням Тернівського міського відділу державної виконавчої службидо місця проведення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 вказані дії не вдалося провести у зв'язку з тим, що на стук у вікна та вхідні ворота домоволодіння ніхто не відчинив.

01 листопада 2017 року державним виконавцем Петропавлівського РВ ДВС Лисяком М. М. направлена боржнику ОСОБА_2 вимога про необхідність явки 08 листопада 2017 року до державного виконавця з приводу доручення щодо перевірки його майнового стану. Також ОСОБА_2 повідомлено про відповідальність за невиконання вимоги державного виконавця.

Згідно із складеного 07 листопада 2017 року державним виконавцем Лисяком М. М. акта ОСОБА_2 повідомив по телефону про неможливість прибути до державного виконавця 08 листопада 2017 року та зобов'язався прибути 09 листопада 2017 року.

За актом державного виконавця Лисяка М. М. від 09 листопада 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про проведення виконавчих дій.

09 листопада 2017 року державним виконавцем Петропавлівського РВ ДВС Лисяком М. М. при виконанні доручення щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 за місцем його фактичного проживання на АДРЕСА_1 складено постанову про опис та арешт майна боржника.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX, від 15 січня 2020 року (далі - Закон).

У пункті 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX, від 15 січня 2020 року установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX, від 15 січня 2020 року, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX, від 15 січня 2020 року.

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні скарги апеляційний суд правильно виходив з того, що державним виконавцем Петропавлівського районного РВ ДВС Лисяком М. М. фактично виконано доручення Тернівського міського відділу державної виконавчої служби, неправомірної бездіяльності та порушень прав ОСОБА_1 при цьому державним виконавцем не вчинялося.

Навпаки, державний виконавець Лисяк М. М. узгоджував дати виконавчих дій зі стягувачем, намагався забезпечити та фактично забезпечив проведення виконавчих дій саме з додержанням права ОСОБА_1 на участь у них як стягувача. Висновок суду першої інстанції у цій частині щодо неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця Лисяка М. М. у зв'язку з невиконанням доручення іншої державної виконавчої служби у десятиденний строк зроблений без врахування обґрунтування скарги ОСОБА_1 і дійсних обставин справи.

У зв'язку з цим ухвала суду першої інстанції в частині задоволення скарги ОСОБА_1 та відповідно в частині присудження до стягнення судових витрат правильно скасована апеляційним судом та відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Петропавлівського РВ ДВС Лисяка М. М.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи та виконавчого провадження факт складення 09 листопада 2017 року постанови про опис та арешт майна боржника ОСОБА_2 за місцем його фактичного проживання, а тому на час розгляду скарги вже не було підстав для зобов'язання державного виконавця Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Хрустальову А. А. невідкладно (негайно) звернути стягнення (провести опис та арешт) на належне боржнику ОСОБА_2 майно за місцем реєстрації і за місцем фактичного перебування.

Скарга ОСОБА_1 обумовлена його незгодою з тим, що 05 жовтня 2017 року при виїзді за дорученням Тернівського міського відділу державної виконавчої служби до місця проведення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 за місцем його проживання у с. Миколаївка не відбулось фактичного виконання виконавчих дій. Саме з вказаною обставиною у своїй скарзі ОСОБА_1 пов'язував право на звернення на неправомірні дії і бездіяльність начальників Петропавлівського РВ ДВС і Тернівського міського відділів виконавчої служби та відповідно двох державних виконавців цих відділів Лисяка М. М. і Хрустальової А. А.

Проте зазначена обставина з'ясована апеляційним судом з наведенням відповідних висновків, а інших конкретних обставин і порушень прав чи свобод ОСОБА_1 як стягувача у виконавчому провадженні з боку начальників відділів і державного виконавця Хрустальової А. А. його скарга не містить.

Висновки апеляційного судувідповідають нормам законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також фактичним обставинам справи, встановленим судом на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих доказів.

Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими та заснованими виключно суб'єктивних судженнях заявника, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгоди з фактичними обставинами, встановленими судами першої (в незміненій частині рішення) та апеляційної інстанцій.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права на підставі наданих доказів та ухвалено законне і обґрунтоване судове рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами першої і апеляційної інстанцій під час відмови у задоволенні скарги заявника повно встановлено обставини справи на підставі належної оцінки наявних у справі доказів, визначено норми права, які підлягали застосуванню.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року в незміненій частині та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов