Історія справи

Постанова КЦС ВП від 27.02.2023 року у справі №2-6510/11
Постанова КЦС ВП від 27.02.2023 року у справі №2-6510/11
Постанова КЦС ВП від 15.09.2023 року у справі №2-6510/11

Постанова

Іменем України

15 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 2-6510/11

провадження № 61-2537св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - заступник начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчук Олександр Андрійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчука Олександра Андрійовича на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року у складі судді Журавель Т. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог скарги

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчука О. А. за період з 18 грудня 2020 року до жовтня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо невиготовлення за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження і невнесення до автоматизованої системи виконавчого провадження 14 постанов.

На обґрунтування скарги посилався на те, що за період з грудня 2020 року до жовтня 2022 року включно за його зверненнями як стягувача у виконавчому провадженні заступник начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчук О. А. виніс 14 постанов, які не були виготовлені за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) та не були внесені до АСВП.

З урахуванням наведеного просив визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчука О. А. за період з 18 грудня 2020 року до жовтня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо невиготовлення за допомогою АСВП і невнесення до АСВП 14 постанов, а саме: від 18 грудня 2020 року № 113/2019 про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування копій його матеріалів; від 04 січня 2021 року № 113/2020 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 11 січня 2021 року № 1/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 01 лютого 2021 року № 2/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 16 лютого 2021 року № 3/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 06 травня 2021 року № 7/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 30 травня 2022 року про внесення змін (виправлення помилок) до постанови від 06 травня 2021 року № 7/2022; від 04 липня 2022 року № 19/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 08 серпня 2022 року № 22/2022 про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування копій його матеріалів; від 24 серпня 2022 року № 22/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 30 травня 2022 року про внесення змін (виправлення помилок) до постанови від 04 липня 2022 року № 19/2022; від 15 вересня 2022 року про внесення змін (виправлення помилок) до постанов від 08 серпня 2022 року № 22/2022, від 24 серпня 2022 року № 22/2022; від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 03 жовтня 2022 року № 24/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження.

Короткий зміст рішень судів

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчука О. А. за період з 18 грудня 2020 року до жовтня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо невиготовлення за допомогою АСВП і невнесення до АСВП 14 постанов, а саме: від 18 грудня 2020 року № 113/2019 про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування копій його матеріалів; від 04 січня 2021 року № 113/2020 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 11 січня 2021 року № 1/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 01 лютого 2021 року № 2/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 16 лютого 2021 року № 3/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 06 травня 2021 року № 7/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 30 травня 2022 року про внесення змін (виправлення помилок) до постанови від 06 травня 2021 року № 7/2022; від 04 липня 2022 року № 19/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 08 серпня 2022 року № 22/2022 про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування копій його матеріалів; від 24 серпня 2022 року № 22/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 30 травня 2022 року про внесення змін (виправлення помилок) до постанови від 04 липня 2022 року № 19/2022; від 15 вересня 2022 року про внесення змін (виправлення помилок) до постанов від 08 серпня 2022 року № 22/2022, від 24 серпня 2022 року № 22/2022; від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження; від 03 жовтня 2022 року № 24/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження.

Задовольнивши скаргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що бездіяльність заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Дніпро) Більчука О. А., полягає у не виготовленні зазначених постанов у АСВПта невнесені їх до АСВП.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У лютому 2023 року заступник начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчук О. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, проситьухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.

Згідно з розділом IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі - Положення), встановлюється порядок доступу до системи та отримання інформації з системи. Проте АСВП не надає технічної можливості перегляду всіх дій, які вчинялись державним виконавцем за вказаним виконавчим провадженням.

Розділом XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом від 02 квітня 2012 року № 512/5 Міністерства юстиції України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), передбачено порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження. Тобто Інструкцією передбачений вичерпний порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження та порядок дій керівника під час проведення перевірки і оформлення результатів перевірки.

Отже, законодавством не передбачено внесення до АСВП документів, якими оформлювалися результати перевірки виконавчого провадження та що в системі АСВП відсутня можливість виносити саме постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження.

Крім того, на час звернення ОСОБА_1 зі скаргою вказані постанови внесені до АСВП у вкладку «СКАНКОПІЇ», а результати розгляду заяв та скарг у період з грудня 2020 року до 10 жовтня 2022 року, згідно з вимогами чинного законодавства, не пізніше наступного робочого дня направлялися стягувачу на вказану електронну адресу. Тобто право стягувача на доступ до інформації не було порушено, що свідчить про відсутність предмета оскарження.

Згідно з розділом IV Положення система забезпечує можливість формування сторонам виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 не порушені, оскільки всі скарги були розглянуті, результати розгляду скарг ним були отримані з дотриманням строків винесення та направлення, а їх несвоєчасне внесення до АСВП не призвело до порушення прав стягувача.

Судові рішення оскаржуються з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: статті 447 ЦПК України, статей 19, 74 Закону України «Про виконавче провадження»; Положення, Інструкції.

У червні 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

На обґрунтування відзиву посилається на те, що частиною четвертою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою АСВП. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до пункту 4 розділу X Положення постанови керівника органу державної виконавчої служби, винесені за результатами здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця, а також при виправленні граматичних чи арифметичних помилок, та постанови керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня виготовляються за допомогою системи.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що чинним законодавством не передбачено внесення до АСВП документів, якими оформлюються результати перевірки виконавчого провадження та що в системі АСВП відсутня можливість виносити саме постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, є необґрунтованими.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

21 січня 2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист з примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2012 року у справі № 2-6510/2011 (а. с. 62, 63).

20 жовтня 2020 року державним виконавцем Реутовим Є. О. на підставі виконавчого листа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 листопада 2012 року № НОМЕР_1 (а. с. 61).

Відповідно до Інформації про виконавче провадження від 10 жовтня 2022 року вказане виконавче провадження передане на виконання державному виконавцю Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Донченко Є. М., якою винесено постанову від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого листа стягувачу з мотивів, що розшук боржника протягом року з моменту заведення розшукової справи не дав результатів.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2022 року у справі № 2-6510/2011 (провадження

№ 4с-175/30/2021), залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Донченко Є. М. від 30 листопада 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу (а. с. 54-60).

За період з грудня 2020 року до 03 жовтня 2022 року включно за зверненнями ОСОБА_1 заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчуком О. А. винесено 14 постанов, а саме: від 18 грудня 2020 року № 113/2019 про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування копій його матеріалів (а. с. 15-16), від 04 січня 2021 року № 113/2020 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 17-19), від 11 січня 2021 року № 1/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 20-22), від 01 лютого 2021 року № 2/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 23-27), від 16 лютого 2021 року № 3/2021 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 28-30), від 06 травня 2021 року № 7/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 31-32), від 30 травня 2022 року про внесення змін до постанови від 06 травня 2022 року № 7/2022 (а. с. 33), від 04 липня 2022 року № 19/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 34-35), від 08 серпня 2022 року № 22/2022 про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування копій його матеріалів (а. с. 36-37), від 24 серпня 2022 року № 22/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 38-39), від 12 вересня 2022 року про внесення змін до постанови від 04 липня 2022 року № 19/2022 (а. с. 40), від 15 вересня 2022 року про внесення змін до постанови від 08 серпня 2022 року № 22/2022 (а. с. 41), від 03 жовтня 2022 року № 23/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 42-43), від 03 жовтня 2022 року № 24/2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження (а. с. 44-46).

Відповідно до витягу з АСВП у відомостях про виконавче провадження № НОМЕР_1 станом на 10 жовтня 2022 року містяться винесені постанови та інші документи щодо вказаного виконавчого провадження (а. с. 47-53).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України,цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; виготовлення документів виконавчого провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження; реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження тощо.

Положенням визначено, що АСВП - це комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення реєстраторами системи між інших є відповідальні особи органу державної виконавчої служби; державні виконавці органів державної виконавчої служби; приватні виконавці; помічники приватних виконавців; відповідальні особи приватних виконавців; керівники органів державної виконавчої служби та їх заступники.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення встановлено, що виконавцем до системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень, а також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Згідно з пунктом 3 розділу ІV Положення відомості про проведення виконавчих дій вносяться до системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

Відповідно до пункту 4 розділу ІV Положення постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою АСВП. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VІ Положення Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації системи у мережі Інтернет на своєму офіційному вебсайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених вебоглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних.

З метою забезпечення доступу до інформації системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, вказуються адреса відповідного вебсайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до АСВП, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатора для доступу до інформації про виконавче провадження.

Оскільки за приписами Закону України «Про виконавче провадження» та Положення АСВП забезпечується централізоване зберігання документів виконавчого провадження, а також надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження та виготовлення документів виконавчого провадження, вказане дає підстави для висновку, що інформація, внесена до АСВП виконавцем у межах конкретного виконавчого провадження щодо проведених дій на примусове виконання виконавчого документа, є офіційною та може бути використана в спорі стороною, яка є учасником виконавчого провадження, з посиланням на наявні в АСВП дані, в процесі оскарження нею дій чи бездіяльності державного виконавця з приводу вжиття/невжиття виконавцем ефективних, своєчасних і в повному обсязі заходів щодо примусового виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення компетентного органу.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що зазначені постанови не були виготовлені за допомогою АСВП та не були внесені до АСВП, дійшов правильного висновку про бездіяльність заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Дніпро) Більчука О. А., яка полягала у невиготовленні зазначених постанов в АСВП та невнесені їх до АСВП.

Доводи касаційної скарги про те, що чинним законодавством не передбачено внесення до АСВП документів, якими оформляються результати перевірки виконавчого провадження, та що в системі АСВП відсутня можливість виносити саме постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, Верховний Суд відхиляє.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою АСВП. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до пункту 4 розділу X Положення постанови керівника органу державної виконавчої служби, винесені за результатами здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця, а також при виправленні граматичних чи арифметичних помилок, та постанови керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня виготовляються за допомогою системи.

Зазначені постанови не були виготовлені за допомогою АСВПта не були внесені до АСВП на час подання скарги до суду першої інстанції, тому доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Внесення зазначених постанов до АСВПпід час розгляду скарги не може свідчити про відсутність порушеного права заявника.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення скарги ОСОБА_1 .

Отже, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки зводяться до власного тлумачення норм права, а також незгоди зі встановленими фактичними обставинами у справі та стосуються переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження і які не знайшли свого підтвердження.

Підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги немає.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчука Олександра Андрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

О. В. Ступак