Історія справи

Постанова КЦС ВП від 14.05.2025 року у справі №465/3045/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

справа № 465/3045/23

провадження № 61-3594св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Фелді Олексій Вікторович, на постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Копняк С. М., Цяцяка Р. П., від 05 лютого 2025 року, і ухвалив таку постанову.

Короткий зміст заявлених позовних вимог та заперечень на них

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , про визнання зобов`язань припиненими.

2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 05 лютого 2019 року між нею та ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, внесений до реєстру за № 342, предметом якого було укладення в майбутньому договору купівлі-продажу однокімнатної квартири за будівельним АДРЕСА_1 .

3. В подальшому, 22 листопада 2019 року між нею та ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2019 року, в тому числі передбачено продаж об`єкта за домовленістю сторін за 839 008, 00 грн, які вона сплатила до укладення договору. Крім того, 22 листопада 2019 року між нею, ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. за № 3552, за умовами якого в попередньому договорі її замінено на ОСОБА_2 . Стверджувала, що виконала зобов`язання за попереднім договором купівлі-продажу квартири в частині оплати забезпечувального платежу, сплативши відповідачу 839 008, 00 грн, однак їй стало відомо про те, що відповідачем не визнається факт проведення оплати забезпечувального платежу за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2019 року.

4. На думку позивачки, положення договору в тій частині, в якій воно містить відомості про отримання коштів, не є даними, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), а пункт 6 договору про відступлення прав та внесення змін підтверджує отримання відповідачем забезпечувального платежу за попереднім договором, оскільки містить положення про те, що сторони розрахувалися між собою до підписання цього договору та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають. Крім того, положення про повний розрахунок містяться і у договорі про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2019 року. Вважала, що якщо сторона підписується під умовами договору, які вказують про те, що вона отримала грошові кошти, сплата яких вважається виконанням правочину іншою стороною, така сторона не вправі у подальшому вимагати стягнення цих коштів або розірвання договору з підстав відсутності факту оплати. Подальша поведінка ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» щодо невизнання факту проведення розрахунків після підписання акту звірки взаєморозрахунків, договору про відступлення прав та внесення змін є суперечливою та недобросовісною.

5. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила визнати припиненими усі зобов`язання перед ТОВ «Компанія у правління активами «Оптимум» за попереднім договором купівлі-продажу квартири, укладеним між нею та

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», що діє за рахунок та в інтересах пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» від 05 лютого 2019 року, про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за № 342 з урахуванням змін, внесених договором від 22 листопада 2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2019 року, зареєстрованого за № 342, внаслідок їх повного виконання, проведеного належним чином.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що акт звірки взаємних розрахунків може вважатися доказом у справі, однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Однак в акті, який складено та підписано сторонами у справі, не відображено сплату ОСОБА_1 забезпечувального платежу ТОВ «Компанія у правління активами «Оптимум», а тому такий акт не є належним доказом на підтвердження виконання позивачкою свого зобов`язання за попереднім договором. Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 , який згідно з довіреністю від 18 листопада 2019 року, виданою ТОВ «Компанія у правління активами «Оптимум», в особі директора Доровських Н. В., уповноважений представляти інтереси пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія - Інвест» ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», отримав лише усне підтвердження про нібито сплату позивачкою забезпечувального платежу, що не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження виконання зобов`язання ОСОБА_1 по сплаті ТОВ «Компанія у правління активами «Оптимум» забезпечувального платежу, що спростовує твердження про проведення розрахунку, про що зазначено у пунктах 6, 7 договору про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири.

8. Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова

від 30 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з явкою представника до суду, у розмірі 7 486, 54 грн.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.Рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

10. Визнано припиненими зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» за попереднім договором купівлі-продажу квартири між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», що діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест», та ОСОБА_1 , укладеним 05 лютого 2019 року, про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за № 342, з урахуванням змін, внесених договором

від 22 листопада 2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2019 року, у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином. Додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 30 квітня 2023 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення витрат, пов`язаних з явкою представника до суду, відмовлено.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Надаючи оцінку попередньому договору купівлі-продажу квартири

від 05 лютого 2019 року, договору від 22 листопада 2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири та договору

від 22 листопада 2019 року про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05 лютого 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що сторони цих договорів дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується підписами уповноваженого представника ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», що діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія-Інвест» ОСОБА_3., ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Підпис представника

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум»ОСОБА_3. завірений печаткою ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум». Усі вищезазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. Підписання договору свідчить про те, що розрахунки між сторонами здійснені повністю та про те, що у сторін немає претензій щодо оплати ОСОБА_1 забезпечувального платежу.

12. Відповідач не оспорював договори від 22 листопада 2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири та

від 22 листопада 2019 року про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05 лютого 2019 року, з підстав перевищення повноважень уповноваженої особи

ОСОБА_3 на укладення цих договорів саме у такій редакції, в якій їх підписано. Відповідачем не спростовано тверджень ОСОБА_1 про те, що на виконання попередніх договорів купівлі-продажу квартир розрахунки між фізичними особами та ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум»проводилися не лише в безготівковій формі, а і готівкою, передача коштів підтверджувалася актами звіряння взаємних розрахунків між фізичними особами та ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум». Поведінка відповідача суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, не відповідає попереднім заявам, поведінці.

Узагальнені доводи касаційної скарги

13. 20 березня 2025 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат

Фелді О. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року та залишити в силі рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2024 року і додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова

від 30 квітня 2024 року.

14. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі

№ 909/968/16, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого

2021 року у справі № 925/642/19, від 06 квітня 2021 року у справі

№ 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, від 23 листопада 2021 року у справі

№ 359/3373/16, від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20, від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, від 19 жовтня 2022 року у справі

№ 910/14224/20, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі

№ 520/16150/15-ц, від 19 квітня 2018 року у справі № 905/1198/17, від 08 травня 2018 року у справі № 910/16725/17, від 02 жовтня 2018 року у справі

№ 910/18036/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 905/3063/17, від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18, від 20 березня 2019 року у справі № 127/11524/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 910/1765/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 910/14566/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 916/1727/17, від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17, від 15 вересня 2020 року у справі № 910/12125/19, від 17 листопада 2020 року у справі № 916/2234/17, від 25 листопада 2020 року у справі № 278/1971/15-ц, від 03 грудня 2020 року у справі № 904/1161/20, від 19 березня 2021 року

у справі № 922/698/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 607/15301/18,

від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19, від 24 листопада 2021 року

у справі № 911/3730/16 (754/4549/19), від 12 квітня 2022 року у справі

№ 191/4508/19, від 17 травня 2023 року у справі № 388/139/22, від 21 грудня 2023 року у справі № 910/6187/22, від 14 березня 2024 року у справі

№ 904/2003/23, від 10 квітня 2024 року у справі № 522/17321/13, від 25 квітня 2024 року у справі № 905/515/23, від 21 листопада 2024 року у справі

№ 910/10986/18, від 10 грудня 2024 року у справі № 916/4257/23, від 28 січня 2025 року у справі № 902/1511/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). А також зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

15. Заявник стверджує, що ОСОБА_1 отримала від нього грошові кошти у розмірі 838 909 грн, що підтверджується письмовою розпискою

від 22 листопада 2019 року. Однак з`ясувалося, що в дійсності ОСОБА_1 ніякого забезпечувального платежу за попереднім договором не вносила. Для встановлення преюдиційних обставин (а саме, отримання рішення суду, яким би було встановлено факт сплати ОСОБА_1 забезпечувального платежу) й було подано позов у цій справі. У відповідь на адвокатський запит ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» повідомило наступне: станом на дату надання відповіді (07 червня 2021 року) на рахунки ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» кошти від ОСОБА_1 не надходили; оплати за попереднім договором (права вимоги за яким ОСОБА_1 на підставі договору відступлення передала ОСОБА_2 ) не здійснювалися; заборгованість за попереднім договором становить 839 008 грн; всі розрахунки за укладеними договорами ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» здійснювало виключно у безготівковій формі; касова книга у ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» з моменту створення товариства не велася і на цей час не ведеться; ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» не здійснює розрахунки та прийняття платежів у готівковій формі.

16. Заявник зазначає, що у цій справі ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» не заперечувало про задоволення позовних вимог, оскільки насправді спір існує саме між ним та ОСОБА_1 , а судове рішення у цій справі ОСОБА_1 мала на меті використати у спорі з ним.

17. Згідно з доводами касаційної скарги, умови підпункту 4 пункту 6.1 попереднього договору визначають умови основного договору, а тому жодним чином не підтверджують фактичну сплату ОСОБА_1 забезпечувального платежу. Умови підпункту 4 пункту 6.1 попереднього договору, як і договору про внесення змін до попереднього договору, на які у своєму позові посилалася позивачка, не мають жодного відношення до фактичної оплати ОСОБА_1 вказаних коштів. Вказані умови стосувалися виключно ціни об`єкту нерухомості, яка зазначена в основному договорі, що лише мав укладатися у майбутньому. Вказані умови не містять та не можуть містити жодних тверджень про фактичну (тобто реальну) сплату ОСОБА_1 забезпечувального платежу за попереднім договором. Умови про ціну, які містяться у попередньому договорі та відносяться до умов основного договору, який сторони лише зобов`язуються укласти у майбутньому протягом певного строку, за жодних умов не можуть підтверджувати фактичну сплату вартості майна - у цьому випадку забезпечувального платежу зі сторони ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум».

18. Також заявник вказує, що умови договору відступлення не підтверджують (і підтвердити не можуть) фактичну сплату ОСОБА_1 забезпечувального платежу. Вони, у розумінні процесуального закону, не є допустимими та достовірними доказами оплати.

19. Звертає увагу на те, що прийняття готівкових коштів установами і підприємствами, тобто юридичними особами здійснюється у такому порядку: готівкові розрахунки необхідно здійснювати через касу з оформленням прибуткового або видаткового касового ордеру, який, відповідно до чинного законодавства України, фіксує приймання або видачу готівки через касу. Вважає, що апеляційний суд не звернув увагу на положення пунктів 4.4, 8.12 попереднього договору. Отже єдиним доказом внесення готівки в касу ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» міг бути прибутковий касовий ордер. Акт звірки взаємних розрахунків між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», складений станом на 22 листопада 2019 року, за жодних умов не може підтвердити сплату позивачкою забезпечувального платежу. Акт звірки взаємних розрахунків може підтвердити заборгованість однієї сторони договору перед іншою лише тоді, коли відображена у ньому інформація підтверджується первинними документами. Наявними у справі письмовими доказами підтверджено, що ОСОБА_4 (особа яка підписала акт звірки) була пособником злочину, яка створювала у покупців враження про законність готівкових операцій та роботу каси. Також апеляційним судом не було надано належної оцінки показам свідків.

20. У касаційній скарзі йдеться про те, що ОСОБА_3 - представник

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» не був уповноваженим на визнання виконання цивільно-правових договорів. Визнання ним виконання зі сторони ОСОБА_1 зобов`язань за попереднім договором вчинено з перевищенням повноважень. Висновки апеляційного суду про суперечливу поведінку ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» не відповідають дійсності та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

21. Також звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, всупереч положенням частини першої статті 509, частини першої статті 526 ЦК України, визнав виконання зобов`язань ОСОБА_1 належним. Не врахував, що умовами попереднього договору купівлі-продажу було передбачено безготівковий розрахунок. Готівковий розрахунок не є тотожним безготівковому, який був узгоджений умовами договору.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 465/3045/23.

23. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2025року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24. 05 лютого 2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за

№ 342.

25. 22 листопада 2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2019 року. Сторони погодили викласти пункти 4.3, 4.4, 4.9, 5.4.7, 5.5 в іншій редакції.

26. 22 листопада 2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав та внесення змiн до попереднього договору купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., про що в Державному реєстрі правочинів внесено запис за № 3552.

27. Згідно з умовами договору про відступлення прав та внесення змiн до попереднього договору купівлі-продажу квартири сторони погодили:

замінити в попередньому договорi « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_2 » з двадцять другого листопада дві тисячі дев`ятнадцятого року (пункт 1 договору про відступлення прав );

ОСОБА_2 приймає на себе права та виконання всіх обов`язків, що виникатимуть перед ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» за попереднім договором з двадцять другого листопада дві тисячі дев`ятнадцятого року (пункт 2 договору про відступлення прав);

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» зобов`язане виконати всі обов`язки, що виникли та/або виникнуть по попередньому договору, на користь позивача у встановлені попереднім договором купівлі-продажу квартири строки (пункт 3 договору про відступлення прав);

ОСОБА_2 зобов`язаний виконувати всі обов`язки, що виникатимуть за попереднім договором купівлі - продажу квартири на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» (пункт 4 договору про відступлення прав);

у зв`язку з укладенням цього договору ОСОБА_1 не має прав та обов`язків згiдно з попереднім договором купівлі-продажу квартири (пункт 5 договору про відступлення прав);

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_1 стверджують, що розрахувалися між собою до підписання цього договору та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають (пункт 6 договору про відступлення прав);

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» зобов`язане зарахувати сплачений ОСОБА_1 забезпечувальний платіж в рахунок виконання всіх зобов`язань згідно з попереднім договором за ОСОБА_2 (пункт 8 договору про відступлення прав);

ОСОБА_2 підписанням даного договору підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація та документація, пов`язана з укладенням попереднього договору купівлі-продажу квартири (пункт 9 договору про відступлення прав).

28. Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період: на 22 листопада 2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» ПНВІФЗТ «Львівська Мрія - Інвест» і ОСОБА_1 за попереднім договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 05 лютого 2019 року (кв. АДРЕСА_3 ), станом на 22 листопада 2019 року заборгованість за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 342 від 05 лютого 2019 року на користь ОСОБА_1 839 008, 00 грн.

29. Акт складений у формі таблиці, у лівій стороні якої зазначено «За даними ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» ПНВІФЗТ «Львівська Мрія-Інвест», а у правій - «За даними ОСОБА_1 ». У лівій частині акту (за даними ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум») у графі «Кредит» зазначено суму коштів 839 008, 00 грн. Натомість, у правій частині акту (за даними ОСОБА_1 ) у графі «Дебет» вказану суму коштів - 839 008, 00 грн не зазначено.

30. Листом слідчого управління ГУ НП у Львівській області від 22 вересня 2022 року № 16/08/22 ОСОБА_1 повідомлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021141080000266 від 24 червня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою

статті 190, частиною четвертою статті 190, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 364-2 Кримінального кодексу України, у якому

ОСОБА_1 перебуває у статусі потерпілої з 18 лютого 2022 року. Матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_1 перебуває у статусі потерпілої, виділено в окреме провадження та присвоєно номер в ЄРДР № 12022140000000465, досудове розслідування триває, ОСОБА_1 перебуває у статусі потерпілої.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

31. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

32. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

33. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

34. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

35. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

36. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

37. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

38. Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

39. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

40. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.

41. Якщо суд дійде переконання про порушення прав, свобод чи інтересів позивача, він має надати оцінку обраному позивачем способу захисту та з`ясувати, чи є цей спосіб правомірним та ефективним, оскільки обрання способу захисту, що не відповідає цим критеріям, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

42. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) зроблено висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного права чи неправомірність або неефективність обраного позивачем способу захисту прав, які суд за результатами вирішення спору вважатиме порушеними, невизнаними або оспорюваними, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

43. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

44. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

45. За змістом частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі-продажу об`єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.

46. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

47. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

48. У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (зокрема, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

49. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

50. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України). Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

51. Відповідно до частин першої, другої статті 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть проводитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, проводяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть проводитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

52. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

53. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

54. Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

55. У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

56. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, оцінивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, а також докази, які містяться у матеріалах справи, дійшов достатньо обґрунтованого висновку, що позивачка навела обґрунтовані доводи, які свідчать про те, що на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2019 року, договору від 22 листопада 2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири нею було внесено (сплачено)ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» забезпечувальний платіж у розмірі 839 008 грн.

57. Встановлено, що попередній договір купівлі-продажу від 05 лютого

2019 року, договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 22 листопада 2019 року, а також договір про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири

від 22 листопада 2019 року було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М.

58. Сторони вказаних договорів дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується підписами уповноваженого представника

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» ПНВІФЗТ «Львівська Мрія -Івест» ОСОБА_3., ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Підпис представника

ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» ОСОБА_3. завірений печаткою ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум».

59. Апеляційним судом надано належну оцінку наявній у матеріалах справи довіреності, на підставі якої ОСОБА_3. був наділений повноваженнями діяти від імені ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», зокрема представляти інтереси пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Львівська Мрія - Інвест» ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» в нотаріальній конторі, в органах державної реєстрації з приводу укладання та підписання попередніх договорів, основних договорів купівлі-продажу будь-яких квартир, нежитлових приміщень або парко місць на суму до 5 000 000, 00 - за ціною та на умовах відомих товариству, договорів про внесення змін та доповнень до них, а в разі необхідності договорів про їх розірвання (припинення), договорів переуступки прав та внесення змін, здійснювати всі необхідні дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.

60. На момент укладення та посвідчення договору від 22 листопада 2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири та договору від 22 листопада 2019 року про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05 лютого 2019 року, довіреність була чинною та внесена до Єдиного реєстру довіреностей.

61. Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., яка посвідчувала попередній договір та договір про внесення змін у попередній договір, підтвердила, що перед посвідченням договору про внесення змін, на виконання норм чинного законодавства та з метою встановлення дійсності намірів кожної із сторін до вчинення правочину, нею проводилося опитування сторін правочину чи проведено між ними розрахунки. Сторони підтвердили факт повного розрахунку, що вказано й узгоджено сторонами у підпункті 4 пункту 6.1 договору про внесення змін від 22 листопада 2019 року до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05 лютого 2019 року. Продаж об`єкта за домовленістю сторін здійснено за 839 008 грн. Своїм підписом під договором сторони підтвердили повний розрахунок за договором та відсутність претензій фінансового характеру.

62. У договорі про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 22 листопада 2019 року, який укладено між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони, зокрема ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_1 , підтвердили, що розрахувалися між собою до підписання цього договору та претензій з приводу розрахунків один до одного не мають.

63. Надавши у сукупності оцінку поданим сторонами доказам, апеляційний суд дійшов мотивованого висновку, що ОСОБА_1 було проведено розрахунок за попереднім договором купівлі-продажу квартири, посвідченим 05 лютого 2019 року, що зокрема підтверджується змістом укладених між сторонами договорів та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 22 листопада 2019 року.

64. Слід також зазначити, що договори від 22 листопада 2019 року про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири та від 22 листопада 2019 року про відступлення прав та внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири на момент розгляду справи є чинними. Отже умови цих договорів є дійсними (чинними), в тому числі і в частині підтвердження факту проведення розрахунків між сторонами у справі.

65. Слід також взяти до уваги, що ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» судове рішення апеляційного суду у касаційному порядку не оскаржило.

66. З урахуванням зазначеного, необхідно погодитися з висновками апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, обраний позивакою, який забезпечить захист її прав. Апеляційним судом правильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 599 ЦК України.

67. Слід також зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

68. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженій постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, апеляційним судом сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків апеляційного суду.

69. Колегія суддів, надаючи оцінку судовому рішенню апеляційного суду на предмет його законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. За встановлених у цій справі обставин апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов загалом обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

70. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.

71. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Фелді Олексій Вікторович, залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович