Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 279/1808/22

провадження № 61-10503св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» та Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2022 року в складі судді Недашківської Л. А. та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» (далі - ПрАТ «Коростенський завод МДФ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» (далі - ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія») та просила стягнути з кожного з відповідачів на її користь по 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначала, що проживає на АДРЕСА_1 . Поруч з її будинок розташовані промислові потужності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія».

З часу будівництва вказаних підприємств відповідачами грубо порушується її право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, безпечні умови проживання, створюється ризик виникнення небезпечних захворювань. Робота цих підприємств супроводжується значним шумом, що робить неможливим повноцінний відпочинок та проживання у її житловому будинку і перебування на подвір`ї. Окрім того, внаслідок роботи цих підприємств значно підвищується концентрація пилу та шкідливих хімічних сполук у повітрі, тому, вона та її сім`я змушені дихати повітрям, наповненим небезпечними речовинами.

Розташування підприємств в місті Коростені, яке віднесено до зони добровільного гарантованого відселення, суперечить вимогам статей 16, 17 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення».

Її сусідкою є ОСОБА_2 , яка проживає на АДРЕСА_1 та вже зверталася до суду з аналогічним позовом, під час розгляду якого встановлено факт порушення відповідачами вимог екологічного законодавства та права ОСОБА_2 на безпечне довкілля, безпечні і здорові умови проживання, а також факт спричинення їй моральної шкоди.

В межах даної справи проведено судову інженерно-технічну експертизу. Під час експертних досліджень були здійснені виміри забруднюючих речовин й на території її домогосподарства. Таким чином, обставини, встановлені у цій справі, мають бути враховані судом при розгляді її позовних вимог.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Коростенський завод МДФ» на користь ОСОБА_1 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання.

Стягнуто з ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012- 2017 років, а також у 2019 році відбувалося забруднення атмосферного повітря на території садиби позивача. Таким чином, порушення прав ОСОБА_1 на безпечне для життя і здоров'я довкілля мало суттєвий та триваючий характер, що є підставою для відшкодування відповідачами моральної шкоди.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У жовтні 2022 року ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року і направити справу на новий розгляд.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року в справі № 335/11779/16-ц та від 25 лютого 2019 року в справі № 2012/4613/2012 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Також оскаржило судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Висновки експертизи, які були покладені в основу рішення про задоволення позову, не конкретизовані та містять в собі припущення. Експертом не враховано наявність навколо домоволодіння позивача інших промислових та побутових джерел викидів забруднюючих речовин.

Ухвалюючи рішення про стягнення з кожного з відповідачів по 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, суди не обґрунтували такий висновок.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій відповідачів, наявності шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) і шкодою, відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 .

У листопаді 2022 року ПрАТ «Коростенський завод МДФ» засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року і направити справу на новий розгляд.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року в справі № 335/11779/16-ц (провадження № 61-16940св18) та від 25 лютого 2019 року в справі № 2012/4613/2012 (провадження № 61-46639св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Також оскаржило судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Апеляційний суд порушив вимоги статті 77 та частини четвертої статті 82 ЦПК України та прийняв в якості належного доказу висновок експертизи у іншій справі, учасником якої позивач не була.

Суди не встановили наявність причинно-наслідкового зв'язку між діяльністю відповідачів та заподіяною позивачу моральною шкодою.

Ухвалюючи рішення про стягнення з кожного з відповідачів по 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, суди не надали обґрунтування розміру такого відшкодування.

Висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи складений в іншій справі, тому не може вважатися належним доказом. Цей висновок містить в собі припущення, експертом не враховано наявність навколо домоволодіння позивача інших промислових та побутових джерел викидів забруднюючих речовин.

Позивач не надала належні докази протиправності дій відповідачів, наявності шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) і шкодою, не обґрунтувала розмір моральної шкоди.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та витребувано її матеріали з Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

21 грудня 2022 року справа № 279/1808/22 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Коростенський завод МДФ».

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Поруч з її будинком на АДРЕСА_2 розташовані ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія».

Діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» за основним видом КВЕД 16.21 - виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону, здійснюється на підставі: дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України від 26 грудня 2016 року № 1810700000-61 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 7 років, з 26 грудня 2016 року по 26 грудня 2023 року; дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 квітня 2017 року № 1810700000-61а на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 7 років, з 11 квітня 2017 року по 11 квітня 2024 року; експертного звіту Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» № 149/14 щодо розгляду проектної документації по проекту (позитивний) «Будівництво відділення підготовки та зберігання смоли по вул. Жовтневій,№11-б в м. Коростені » на замовлення ПрАТ «Коростенський завод МДФ» від 09 лютого 2015 року; висновку Міністерства екології та природних ресурсів України від 28 лютого 2017 року №7-03/13-2647/10-17 за матеріалами оцінки впливу на навколишнє природне середовище «Будівництво відділення підготовки та зберігання смоли по вул. Жовтневій ,11-б в м. Коростені », за зверненням ПрАТ «Коростенський завод МДФ», згідно з яким визнано екологічну допустимість прийнятих у наданих матеріалах рішень та надано їм позитивну оцінку за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

Діяльність ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за видом КВЕД 16.10 - лісопильне та стругацьке виробництво, а також за видом КВЕД 16.23 - виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів, здійснюється на підставі: експертного звіту Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» від 30 грудня 2015 року № 120/15 щодо розгляду проектної документації по проекту «Будівництво деревообробного комбінату по вул. Жовтневій, № 11-б в м. Коростені» на замовлення ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», згідно з яким виявлено помилки та зроблено ряд зауважень до проектної документації; дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 січня 2016 року № ГУ115160191278 щодо будівництва деревообробного комбінату на вулиці Жовтневій, 11-б в місті Коростені , ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія»; сертифіката Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії IV-№165170521474 від 21 лютого 2017 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта деревообробного комбінату на вулиці Жовтневій, 11-б в місті Коростені ; сертифіката Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії IV №163171920848 від 11 липня 2017 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта деревообробного комбінату на вулиці Жовтневій, 11-б в м. Коростені ; дозволу Житомирської обласної державної адміністрації від 26 квітня 2017 року № 1810700000-116 на викиди ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 10 років, з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2027 року.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації ПрАТ «Коростенський завод МДФ» неодноразово перевірялося в ході планових та позапланових перевірок у 2012-2015 роках.

Під час проведення перевірок виявлено ряд грубих порушень: наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу.

Виявлені порушення фіксувалися в актах перевірок, надавалися приписи з метою їх усунення, у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень, а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196 000 грн, які у подальшому були повністю відшкодовані.

Останньою перевіркою інспекції у 2015 році встановлено, що ПрАТ «Коростенський завод МДФ» усі необхідні документи екологічного характеру отримало, грубі порушення вимог природоохоронного законодавства усунуло.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції від 06 березня 2017 року під час здійсненої планової перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» у період з 26 жовтня 2016 року по 14 листопада 2016 року виявлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ( стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.

У період з 22 по 29 червня 2017 року проводилась позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», за результатами якої виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, а саме: не пронумеровані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; не надані документи у галузі охорони атмосферного повітря: паспорти газоочисних установок на джерелах викидів, інструкцію з експлуатації ГОУ, наказ про призначення осіб, відповідальних за технічний стан ГОУ, журнали проведення поточних та планових ремонтів та обліку робочого часу ГОУ, довідки щодо постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

За результатами перевірки складено акт та надано обов`язковий до виконання припис на усунення виявлених порушень.

Встановлено, що у цивільній справі № 283/518/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про припинення діяльності юридичних осіб та відшкодування моральної шкоди було проведено комісійну інженерно-екологічну експертизу. Відповідно до висновку № 5292/18-48/1259/18- 23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, складеного за результатами її проведення, дослідження повітря здійснювалося, в тому числі, на території домогосподарства на АДРЕСА_1 (протокол № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року).

Згідно вказаного висновку діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.

Експертами також зазначено, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за межами санітарно-захисної зони.

За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ «Українська холдингова компанія»). Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення граничнодопустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.

Відповідно до протоколу № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року у точці № 2 (житлова забудова, АДРЕСА_1 ) концентрація пилу становить 1,0 мг/куб. м при максимальній разовій граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/куб. м, що є перевищенням в 2,0 рази.

На підставі викладеного експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м. р (гранично допустиму концентрацію максимальну разову).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 50 Конституції України встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція, ратифікована Законом України від 06 липня 1999 року № 832-ХІV.

Сторони цієї конвенції визнали, що кожна людина має право жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту, а також зобов`язана як індивідуально, так і спільно з іншими людьми захищати і покращувати навколишнє середовище на благо нинішнього та прийдешніх поколінь.

Згідно зі статтею 1 Орхуської конвенції з метою сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту, кожна зі Сторін гарантує права на доступ до інформації, на участь громадськості в процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, відповідно до положень цієї конвенції.

У розумінні цієї конвенції «громадськість» означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхнє об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою; «зацікавлена громадськість» означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі (пункти 4, 5 статті 2).

Відповідно до пункту 9 статті 3 Орхуської конвенції у межах відповідних положень цієї конвенції громадськість отримує доступ до інформації, має можливість брати участь у процесі прийняття рішень і має доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, без дискримінації за ознаками громадянства, національної приналежності або місця проживання, а у разі юридичної особи - без дискримінації за ознаками її зареєстрованого місцезнаходження або фактичного центру діяльності.

Фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення (частина перша статті 293 ЦК України).

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році відбувалося забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами, в тому числі атмосферного повітря на території садиби позивача.

Оскільки позивач довела факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря та причинно-наслідковий зв'язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» і забрудненням атмосферного повітря, в тому числі, на території її садиби, суди дійшли правильного висновку про задоволення позову.

При визначенні розміру відшкодування суд врахував характер порушених прав позивачки, яка разом із своєю сім`єю тривалий час була позбавлена права на проживання у безпечному довкіллі за адресою місця її реєстрації, та обґрунтовано стягнув на її користь по 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди з кожного з відповідачів.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та ПрАТ «Коростенський завод МДФ» залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» та Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов