Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.11.2023 року у справі №2-627/2010
Постанова КЦС ВП від 17.07.2024 року у справі №2-627/2010
Постанова КЦС ВП від 13.11.2023 року у справі №2-627/2010
Постанова КЦС ВП від 13.11.2023 року у справі №2-627/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 2-627/2010

провадження № 61-9187 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна,

заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 21 червня 2023 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст подання та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області (далі - приватний виконавець) Матвійчук Н. Є. звернулася до суду з поданням

про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 2-627/2010, стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року вказане подання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. повернуто

без розгляду.

Приватний виконавець Матвійчук Н. Є. звернулася до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу суду першої інстанції.

Крім того, нею заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору

за звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, оскільки у неї відсутній дохід за 2022 рік, що підтверджується податковою декларацією за 2022 рік.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року залишено без руху

з наданням строку на усунення її недоліків, які не пов`язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 травня 2023 року продовжено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк на усунення відповідних недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору за поданя апеляційної скарги. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено

про наслідки її невиконання.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у даній справі з апеляційною скаргою ОСОБА_3 звернулася як приватний виконавець, а нормами

Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення приватних

і державних виконавців від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції урахував відповідні норми Закону України «Про судовий збір», Закону України «Про виконавче провадження», судову практику Верховного Суду та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У травні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. повторно подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року відмовлено. Продовжено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі апеляційного суду від 18 травня 2023 року. Надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, попереджено про наслідки невиконання ухвали.

У червні 2023 року від приватного виконавця Матвійчук Н. Є. надійшло чергове клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Вказане клопотання мотивоване, у тому числі, тим, що з початком повномасштабної війни вона втратила майно у місті Маріуполі Донецької області, заощаджень не має, не отримує дохід від професійної діяльності, проживає

на соціальну допомогу внутрішньо переміщеної особи та гуманітарну допомогу,

а тому не може сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявникові.

Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. з підстав невиконання вимог ухвали апеляційного суду

про залишення апеляційної скарги без руху та несплати судового збору,

не знайшовши правових підстав для задоволення клопотання приватного виконавця про звільнення її від сплати судового збору.

Апеляційний суд указав, що всім обставинам, на які посилається заявник апеляційної скарги, зокрема й майновому стану, судом надано оцінку

при вирішенні попередніх клопотань про звільнення від сплати судового збору

за подання апеляційної скарги, вони не можуть бути правовою підставою

для звільнення від сплати судового збору. Об`єктивних підстав для цього приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. не зазначено, остання не проявляє належної зацікавленості у розгляді справи.

Суд апеляційної інстанції врахував прецедентну практику ЄСПЛ щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 21 червня 2023 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року касаційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. залишено без руху. Запропоновано заявникові сплатити судовий збір за звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою,

на підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують його сплату у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк приватний виконавець Матвійчук Н. Є. надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру

або звільнення від його сплати.

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволено частково. Відстрочено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. сплату судового збору у розмірі 536,80 грн до закінчення касаційного розгляду справи. Відкрито касаційне провадження у справі Витребувано вищевказану цивільну справу з суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга приватного виконавця Матвійчук Н. Є. мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не задовольнив її клопотання про звільнення

від сплати судового збору, не врахував відсутність у неї доходу у 2022 році,

на підтвердження чого нею надано відповідні докази. При цьому з 24 лютого

2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану.

Посилається на постанову Верховного Суду від 30 червня 2022 у справі

№ 5020-1129/2012 за скаргою на дії державного виконавця і вказує, що стягувач

у виконавчому провадженні звільнений від обов`язку отримувати дублікат виконавчого документа, пред`явленого до виконання і втраченого не з його вини,

а тому він не повинен сплачувати й судовий збір.

Зазначає, що приватний виконавець у спірних правовідносинах не здійснює захист особистих інтересів й не є суб`єктом справляння судового збору в силу вимог Закону України «Про судовий збір». При цьому вказаним Законом не передбачено сплату судового збору за звернення приватного виконавця до суду з відповідним поданням. Суд апеляційної інстанції обмежив її право на доступ до суду.

Крім того, у спірних правовідносинах вирішується питання сплати судового збору за подання відповідної скарги, а не спір по суті, тому вона не повинна сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги. У цій частині посилається на ухвалу Верховного Суду від 10 квітня 2023 року у справі № 235/7151/20 (провадження

№ 61-4832ск23).

У серпні 2023 року до Верховного Судунадійшло клопотання від заявника касаційної скарги про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, так як справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У квітні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. звернулася до суду

з поданням про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 2-627/2010, стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

(а. с. 1-2).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року вказане подання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. повернуто

без розгляду (а. с. 6).

У квітні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. звернулася

до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду першої інстанції, в якій просила також звільнити її від сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою (а. с. 8-9).

На підтвердження відсутності доходу за 2022 рік приватний виконавець

Матвійчук Н. Є. надала податкову декларацію про її майновий стан і доходи, подану до Головного управління Державної податкової служби Донецької області 16 січня 2023 року (а. с. 10-12).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року залишено без руху

з наданням строку на усунення її недоліків, які не пов`язані зі сплатою судового збору (а. с. 14).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 травня 2023 року продовжено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк на усунення відповідних недоліків апеляційної скарги (а. с. 17).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено

про наслідки її невиконання (а. с. 26-27).

У травні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала до апеляційного суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (а. с. 29-30).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року відмовлено. Продовжено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі апеляційного суду від 18 травня 2023 року. Надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, попереджено про наслідки невиконання ухвали (а. с. 31-33).

У червні 2023 року від приватного виконавця Матвійчук Н. Є. надійшло клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги

(а. с. 34-35).

До вищевказаного клопотання додано: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно ОСОБА_3 за 2022 рік (а. с. 36-37); податкову декларацію

про майновий стан і доходи ОСОБА_3 , подану до Головного управління Державної податкової служби Донецької області 16 січня 2023 року (а. с. 38-40); довідку від 22 липня 2022 року № 5105-5001907567 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а. с. 41); посвідчення НОМЕР_1 , яким підтверджено її статус матері багатодітної сім`ї, строк дії продовжено до 30 червня 2023 року (а. с. 42); заключні банківські виписки за період із 25 лютого 2022 року по 09 березня 2023 року (а. с. 43) та за період із 18 березня 2022 року по 09 березня 2023 року

(а. с. 44); витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 липня 2022 року щодо кримінального провадження № 12022162160000514 за частиною першою статті 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), у якому ОСОБА_3 є заявником (а. с. 45).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу суду першої інстанції визнано неподаною та повернуто заявникові (а. с. 46-47).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга приватного виконавця Матвійчук Н. Є. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права

із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку,

якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, спір стосується питання сплати приватним виконавцем судового збору за подання до суду апеляційної інстанції відповідної скарги у справі за поданням приватного виконавця про видачу дубліката виконавчого документа.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового

збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Розміри ставок судового збору регламентовано статтею 4 Закону України

«Про судовий збір».

Статтею 5 вказаного закону визначено пільги щодо сплати судового збору.

Згідно зі статтею 129 Конституції України, статтями 2 17 ЦПК України однією

з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 356 ЦПК України).

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, якою регламентовано питання залишення позовної заяви без руху, повернення заяви (частина друга статті 357 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі

про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору

у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно

до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені

статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, приватний виконавець

Матвійчук Н. Є. оскаржила в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про повернення подання приватного виконавця. При цьому вона просила апеляційний суд звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на відсутність доходу за 2022 рік, що підтверджується відповідною податковою декларацією.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року залишено без руху

з наданням строку на усунення її недоліків, які не пов`язані зі сплатою судового збору, а ухвалою апеляційного суду від 03 травня 2023 року було продовжено строк на усунення відповідних недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору за поданя апеляційної скарги. Надано приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк для сплати судового збору.

Крім того, у травні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала

до апеляційного суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору

за подання апеляційної скарги й ухвалою Дніпровського апеляційного суду

від 07 червня 2023 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, продовжено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

У червні 2023 року від приватного виконавця Матвійчук Н. Є. знову надійшло клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, до якого додано відповідні докази відсутності доходу та скрутного майнового становища.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» урегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до вказаної норми права, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком

до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється

від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком

до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої

чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати

на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи

до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою

про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»)

від 26 липня 2005 року).

Разом із тим, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» установлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити

від сплати судового збору, враховуючи майновий стан за певних умов, саме позивача, а приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є позивачем у справі.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи клопотання приватного виконавця

Матвійчук Н. Є. про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, врахував вищевказані норми права та обґрунтовано відмовив

у задоволенні її клопотання. При цьому в силу вимог процесуального закону апеляційну скаргу приватного виконавця було залишено без руху, останній надано строк для сплати судового збору, розмір якого визначено судом відповідно

до вимог Закону України «Про судовий збір».

Апеляційний суд, урахувавши відповідні норми законів України: «Про судовий збір», «Про виконавче провадження», судову практику Верховного Суду та прецедентну практику ЄСПЛ щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, вірно виходив із того, що у даній справі з апеляційною скаргою ОСОБА_3 звернулася як приватний виконавець, а тому вона не звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції надано правову оцінку доводам заявника апеляційної скарги, зокрема й майновому стану, при вирішенні відповідних клопотань приватного виконавця про звільнення від сплати судового збору та вказано про те, що вони не можуть бути правовою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції,

так як приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є позивачем у справі, тому положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» на неї не поширюються.

При цьому апеляційний суд вірно врахував прецедентну практику ЄСПЛ щодо справедливого здійснення правосуддя, оцінки фінансового стану особи й зазначив про те, що звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, а статтею 129 Конституції України закріплено принцип рівності учасників судового процесу.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі судді Касаційного господарського суду в ухвалах від 05 вересня 2022 року та від 03 жовтня 2022 року у справі № 905/1630/15, якою приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з подальшим поверненням касаційної скарги приватному виконавцю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Крім того, Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду розглядалася подібна справа № 225/2213/20 (провадження № 61-7398сво23), заявником у якій була приватний виконавець Матвійчук Н. Є., в якій, разом

із іншим, вирішувалося питання наявності/відсутності у заявника - приватного виконавця обов`язку зі сплати судового збору за подання відповідної скарги.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 225/2213/20 (провадження

№ 61-7398сво23) у задоволенні клопотань приватного виконавця виконавчого округу Матвійчук Н. Є. про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено, її касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, якою відмовлено

у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги й апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику, залишено без змін.

У цій постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше

як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних

з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136

ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше

ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи

за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх

чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати

на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8

Закону України «Про судовий збір»).

Наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв,

за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити від сплати судового збору саме позивача - члена малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї,

а заявник (скаржник) не є позивачем у справі.

Тобто, за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону у справі.

Крім того, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною другою статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено,

що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

У даній категорії справ приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не діє в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, вона

не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому підстав для звільнення

її від сплати судового збору немає.

Указане спростовує посилання касаційної скарги у цій частині.

Крім того, вирішуючи питання узгодження судової практики Верховного Суду

у даній категорії справ, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного зазначив, що приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є особою,

яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому у даній категорії справ відсутні правові підстави для звільнення її від сплати судового збору за подання касаційних скарг

на відповідні ухвали апеляційного суду, і, як наслідок, розгляд її касаційних скарг по суті без сплати судового збору.

Доводи касаційної скарги указаного не спростовують, вони зводяться до власного тлумачення норм права, а тому відхиляються Верховним Судом.

Верховний Суд відхиляє також посилання касаційної скарги на постанову Верховного Суду від 30 червня 2022 у справі № 5020-1129/2012, оскільки вона стосується оскарження дій виконавця, а не питання обов`язку сплати судового збору державним чи приватним виконавцем, чи звільнення його від цього обов`язку. При цьому аналогічні висновки у цій частині викладено Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2023 року у подібній справі № 2/267/840/13 (провадження № 61-8206св23).

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з судовою практикою Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Таким чином, у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для звільнення приватного виконавця Матвійчук Н. Є. від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Такі правові висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 235/1207/20 (провадження № 61-4055св23), в ухвалах Верховного Суду: від 31 травня 2023 року у справі № 235/190/17 (провадження

№ 61-7274ск23), від 12 червня 2023 року у справі № 2/267/840/13 (провадження

№ 61-8206ск23), від 28 червня 2023 року у справі № 185/6564/15-ц (провадження № 61-9443ск23), від 03 липня 2023 року у справі № 263/9257/14-ц (провадження

№ 61-9158ск23), від 24 липня 2023 року у справі № 255/13352/13-ц (провадження № 61-10693ск23), від 01 серпня 2023 року у справі № 235/6422/19 (провадження

№ 61-11356ск23) та багатьох інших.

При цьому Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 серпня 2023 року у подібній справі

№ 2/267/840/13 (провадження № 61-8206св23), разом із іншим, стягнуто

із заявника касаційної скарги судовий збір за подання касаційної скарги, який було відстрочено ухвалою від 12 червня 2023 року до ухвалення рішення у справі.

Отже, судова практика Верховного Суду про те, що у даній категорії справ приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є позивачем у справі й не діє в особистих інтересах, тому відсутні правові підстави для звільнення її від сплати судового збору, є сталою та сформованою.

Таким чином, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що у спірних правовідносинах приватний виконавець за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції зобов`язаний сплатити судовий збір, визначений законом,

а отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню. Доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду

не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення

не впливають.

Висновки, зроблені судом апеляційної інстанції, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми права, апеляційним судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення апеляційного суду, оскільки вони

не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, зводяться до незгоди з висновками суду, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

У серпні 2023 року заявник касаційної скарги подала до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Вказане клопотання мотивовано тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права

та формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати

або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).

Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку,

що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна

для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 жовтня

2018 року у справі № 757/172/16-ц (провадження № 14-475цс18), виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі,

а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути

з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються

як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне

для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу

між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми

є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заявником

не наведено мотивів та аргументів для такої передачі, наведені заявником обґрунтування у розумінні положень частини п`ятої статті 403 ЦПК України

не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему і необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики,

а тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.

При цьому судова практика з указаного процесуального питання стала

та сформована, що підтверджується, у тому числі, постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року

у справі № 225/2213/20 (провадження № 61-7398сво23). При цьому у цій вищевказаній справі Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду також відмовила у задоволенні аналогічних клопотань заявника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно

до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Крім того, у цій справі Верховний Суд, відкриваючи касаційне провадження, частково задовольнив клопотання приватного виконавця про звільнення

від сплати судового збору за подання касаційної скарги й відстрочив сплату судового збору до закінчення касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, відповідних норм Закону України «Про судовий збір», висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та Верховного Суду у вищенаведених справах, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 400 401 402 403 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року залишити

без змін.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок

на користь держави.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць