Історія справи

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 394/700/17

провадження № 61-36589св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4, відповідач - ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2018 року у складі судді Партоліної І. П. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Голованя А. М., Черненка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2006 року у справі

№ 2-291/2006 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_6 стягнуто борг за договором позики в розмірі 96 840 грн та суму прострочки грошового зобов'язання в сумі 2 905,20 грн, а всього 99 745,20 грн.

На виконання вказаного рішення суду 12 липня 2006 року був виданий виконавчий лист, щодо примусового виконання рішення суду відкрито виконавче провадження.

Позивач вказував, відповідачем проводились виплати боргу лише із його пенсії за період із 01 жовтня 2006 року по 31 серпня 2017 року.

Посилаючись на те, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від повного виконання судового рішення, ОСОБА_4 просив суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 3 % річних від суми боргу в розмірі 26 377,74 грн та інфляційні втрати за період з 19 червня 2006 року по 31 серпня 2017 року - 134 568,05 грн.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області

від 23 січня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 борг у сумі 160 038,72 грн, з яких: інфляційні втрати - 133 660,98 грн; 3 % річних від суми боргу - 26 377,74 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня

2018 року рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2018 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають із зобов'язальних, що дає позивачу право вимагати відшкодування витрат у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом розглянуто його апеляційну скаргу без повідомлення сторін на підставі статті 369 ЦПК України.

У серпні 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків судів не спростовують.

Суди встановили, що рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2006 року у справі № 2-291/2006 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_6 стягнуто борг за договором позики в розмірі 96 840 грн та суму прострочки грошового зобов'язання - 2 905,20 грн, а всього 99 745,20 грн.

На виконання вказаного рішення суду 12 липня 2006 року був виданий виконавчий лист, щодо примусового виконання рішення суду було відкрито виконавче провадження.

Листом державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 02 жовтня 2017 року повідомлено ОСОБА_5, що на виконання Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2006 року станом на 02 жовтня 2017 року залишок боргу становить 73 252,40 грн, з яких: залишок боргу - 64 397,88 грн; залишок несплачених сум виконавчого збору - 8 474,52 грн; витрати на проведення виконавчих дій - 380 грн.

ОСОБА_5 на виконання рішення суду сплачено 73 252,40 грн.

Звітом про здійснення відрахувань та виплат, який складений Благовіщенським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України, зазначено про розмір утриманих сум із пенсії ОСОБА_5 за період

з 01 жовтня 2006 року по 31 серпня 2017 року на підставі виконавчого листа від 19 червня 2006 року № 2-291, виданим Новоархангельським районним судом Кіровоградської області.

На підтвердження нарахованих відсотків та інфляційних втрат позивачем було надано розрахунок індексу інфляції, а також розрахунок 3 % річних, які приведені у зведених таблицях, в яких позивачем зазначені період, за який нараховуються суми, кількість днів в місяці, за який нараховується пеня, індекс інфляції у відсотках, кількість днів прострочення та збитки від інфляції.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ухвалення рішення суду про стягнення грошової суми за договором позики за змістом частини третьої статті 1049 ЦК України не припиняє обов'язку позичальника сплати суми, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки Національного банку України за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Встановивши, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають із зобов'язальних, що дає позивачу право вимагати відшкодування матеріальних витрат у вигляді стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, суди обґрунтовано стягнули з відповідача зазначену суму боргу.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом розглянуто його апеляційну скаргу без повідомлення сторін на підставі статті 369 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В ухвалі Апеляційного суду Кіровоградської області про призначення справи до судового розгляду від 30 березня 2018 року вказано, що дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заяву про розгляд справи за участю ОСОБА_5 матеріали справи не містять.

Крім того, як вбачається з резолютивної частини постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2018 року, постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк