Історія справи

Постанова

Іменем України

12 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 440/863/17-ц

провадження № 61-10158 св 18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа - приватний нотаріус Буського районного нотаріального округу Львівської області Кушинська Лідія Ярославівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_10 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2017 року у складі суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Буського районного нотаріального округу Львівської області Кушинська Л. Я., про визнання договору дарування недійсним.

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 21 липня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_7 про залучення їх до участі у вказаній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору відмовлено. Прийнято відмову ОСОБА_4 від вказаного вище позову, провадження у справі закрито.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_7 та ОСОБА_7 звернулисядо суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_7 на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 21 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Буського нотаріального округу Львівської області Кушинська Л. Я., про визнання договору дарування недійсним - закрито.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення суду про визнання позивача недієздатним або обмежено дієздатним немає, заявники є племінниками позивача, проте, вони не мають жодних прав та обов'язків щодо предмету спору і не є учасниками спірних правовідносин, тому немає правових підстав вважати, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції вирішив питання про їх права та (або) обов'язки, немає, а тому, апеляційне провадження за їхньою апеляційною скаргою підлягає закриттю, як помилково відкрите.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_7 просять скасувати ухвалуапеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно не залучив їх до участі у вказаній справі як третіх осіб на стороні позивача, прийняв відмову позивача від позову, не врахувавши, що ОСОБА_9 страждає церебральним склерозом, що суттєво впливає на його розумові здібності та здатність усвідомлювати свої дії. Зазначають, що усудовому засіданні позивач не зміг прочитати заяву про відмову від позову та висловити своє розуміння щодо цієї заяви. Суд не роз'яснив наслідків відмови від позову.

У травні 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала апеляційного суду є законною, а тому відсутні підстави для її скасування.

16 жовтня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_5, у якій вона повідомила про смерть чоловіка - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

01 листопада 2018 року ОСОБА_5 повторно повідомила Верховному Суду про смерть чоловіка та зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем відповідно до заповіту.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 292 ЦПК України 2004 року, особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, яке підлягає оскарженню, якщо суд ним вирішив питання про їх права та обов'язки.

При поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України 2004 року, права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Відповідно до частини першої статті 297 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_10, оскільки вони не є особами, які брали участі у справі, повноваження ОСОБА_7, як представника позивача, на момент постановлення оскаржуваної ухвали були припинені за заявою позивача, судовим рішенням питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки не вирішувались. Рішення суду про визнання позивача недієздатним або обмежено дієздатним немає.

Верховний Суд також враховує надані ОСОБА_5, яка є відповідачем у зазначеній справі, документи, які підтверджують смерть позивача, а також те, що вона є його єдиним спадкоємцем за заповітом, ухвалу про закриття провадження у вказаній справі вона не оскаржує, проте такі обставини не впливають на розгляд справи в суді касаційної інстанції, тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. О. Кузнєцов

Г.І. Усик