Історія справи

П о с т а н о в а

Іменем України

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 2-2313/2010

провадження № 61-25459 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3;

відповідач - ОСОБА_4;

треті особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Переста Яна Олександрівна, комунальне підприємство «Мукачівське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у складі судді Куцкіра Ю. Ю. від 28 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., від 28 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «Комерційний банк «Надра») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулося до суду із заявою про поворот виконання заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2010 року.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ПАТ «Комерційний банк «Надра», публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Переста Я. О., комунальне підприємство «Мукачівське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - КП «Мукачівське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»), про визнання права власності на дві квартири. Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, що були зареєстровані за ОСОБА_4 Зобов'язано КП «Мукачівське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати право власності за ОСОБА_3 на вказані дві квартири. Скасовано договір іпотеки від 4 квітня 2008 року, укладений між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4, та договір іпотеки від 18 квітня 2008 року, укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 Зобов'язано нотаріат Мукачівського нотаріального округу Закарпатської області зняти заборону щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену 4 квітня 2008 року на підставі іпотечного договору від 4 квітня 2008 року, та вилучити запис з реєстру іпотек. Зобов'язано нотаріат Мукачівського нотаріального округу Закарпатської області зняти заборону щодо відчуження квартиру АДРЕСА_2, накладену 19 квітня 2008 року на підставі іпотечного договору від 18 квітня 2008 року, та вилучити запис з реєстру іпотек.

На підставі вказаного заочного рішення суду приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Закарпатської області Біловар О. І. було знято заборону на відчуження обох вищезазначених спірних квартир, які знаходилися в іпотеці у ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ПАТ «ВТБ Банк».

У подальшому апеляційний суд Закарпатської області своїм рішенням від 6 травня 2011 року задовольнив апеляційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк», скасував заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2010 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на зазначені вище квартири та скасування договорів іпотеки відмовлено.

Таким чином, апеляційний суд відновив порушені права ПАТ «Комерційний банк «Надра» та підтвердив за ним, як іпотекодержателем, право на іпотечне майно - квартиру АДРЕСА_1.

У зв'язку з наведеним ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра» просило суд допустити поворот виконання заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2010 року в частині поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації обтяження - предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1, яка первинно була внесена у Державний реєстр іпотек та Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки від 4 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 на забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору від 4 квітня 2008 року, що укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «Комерційний банк «Надра».

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2016 року у задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Надра» про поворот виконання заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2010 року відмовлено.

Судове рішення районного суду мотивовано тим, що ПАТ «Комерційний банк «Надра» було залучено до участі у справі в якості третьої особи, тоді як за змістом статті 381 ЦПК України 2004 року тільки відповідач може звернутися із заявою про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «Надра» відхилено, ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком районного суду, зазначивши, що ПАТ «Комерційний банк «Надра» відповідачем до участі у справі залучено не було, а було залучено третьою особою, тому районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні його заяви, оскільки саме відповідачем подається заява про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням суду.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій скасувати й ухвалити нове рішення, яким заяву банку про поворот виконання рішення суду задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували доводів заявника про те, що ПАТ «Комерційний банк «Надра» участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартири та скасування договорів іпотеки не приймало у зв'язку неповідомленням районним судом про наявність такої справи та про призначення її до судового розгляду. У зв'язку з цим ініціювати зміну свого процесуального статусу у справі з третьої особи на співвідповідача заявник не мав можливості. Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду, суди виходили із того, що заявник не є відповідачем у справі, а є третьою особою. Разом з тим суди не звернули уваги на те, що положеннями статей 380, 381 ЦПК України 2004 року не передбачено обмежень щодо суб'єктів звернення для застосування повороту виконання рішення суду. Вищевказаними положеннями закону лише передбачено, що повернення майна відповідачеві застосовується у разі, якщо майно вибуло від відповідача, що не виключає можливості захисту прав третьої особи у разі вибуття майна на підставі скасованого рішення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Судом установлено, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ПАТ «Комерційний банк «Надра», ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Переста Я. О., КП «Мукачівське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання права власності на дві квартири. Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, що були зареєстровані за ОСОБА_4 Зобов'язано КП «Мукачівське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати право власності за ОСОБА_3 на вказані дві квартири. Скасовано договір іпотеки від 4 квітня 2008 року, укладений між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4, та договір іпотеки від 18 квітня 2008 року, укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 Зобов'язано нотаріат Мукачівського нотаріального округу Закарпатської області зняти заборону щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену 4 квітня 2008 року на підставі іпотечного договору від 4 квітня 2008 року, та вилучити запис з реєстру іпотек. Зобов'язано нотаріат Мукачівського нотаріального округу Закарпатської області зняти заборону щодо відчуження квартиру АДРЕСА_2, накладену 19 квітня 2008 року на підставі іпотечного договору від 18 квітня 2008 року, та вилучити запис з реєстру іпотек.

Рішенням апеляційний суд Закарпатської області від 6 травня 2011 року за апеляційною скаргою ПАТ «ВТБ Банк» заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на дві квартири та скасування договорів іпотеки відмовлено (а. с. 117-118).

Звертаючись із заявою до суду про поворот виконання заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2010 року, яке у подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду, ПАТ «Комерційний банк «Надра» посилалось на те, що приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Закарпатської області Біловар О. І. було знято заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, які знаходилися в іпотеці у ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ПАТ «ВТБ Банк» відповідно.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 380 ЦПК України 2004 року питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною першою статті 381 ЦПК України 2004 року, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Надра» про поворот виконання рішення суду, суди виходили із того, що лише відповідачем у справі подається заява про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням, яким заявник у справі не був.

Разом з тим суди не врахували доводів заявника про те, що ПАТ «Комерційний банк «Надра» участі у розгляді справи, в якій його було залучено в якості третьої особи, не приймало у зв'язку неповідомленням районним судом про наявність такої справи та про призначення її до судового розгляду. У зв'язку з цим ініціювати зміну свого процесуального статусу у справі з третьої особи на співвідповідача заявник не мав можливості.

Крім того, положеннями статей 380, 381 ЦПК України 2004 року не передбачено обмежень щодо суб'єктів звернення для застосування повороту виконання рішення суду. Вищевказаними положеннями закону лише передбачено, що повернення майна відповідачеві застосовується у разі, якщо майно вибуло від відповідача, що не виключає можливості захисту прав третьої особи на захист у разі, вибуття майна на підставі скасованого рішення від неї.

Тобто зазначеними нормами права по суті передбачено захист особи, права якої порушено рішенням суду, яке скасовано.

У пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що заяву про поворот виконання рішення суду відповідно до статті 380 ЦПК України 2004 року в разі скасування рішення суду про визнання правочину недійсним можуть подати лише особи, які беруть участь у справі, а також особи, які набули майно за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України 2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції Українивід 2 листопада 2011 року N 13-рп/2011 зазначено, що особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо. Згідно зі статтею 380 ЦПК України 2004 року питання про поворот виконання вирішує також суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення - це гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Як наголошено в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

У порушення вищенаведених вимог Закону, суди не врахували, що ПАТ «Комерційний банк «Надра», як третя особа, що була залучена до участі справі, має право на поворот виконання рішення суду, тобто на поновлення своїх прав, порушених виконанням скасованого рішення, оскільки правова підстава для виконання дій відпала, а банк був і залишається іпотекодержателем.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2017 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є.В. Синельников

Ю.В. Черняк