Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 742/4121/18

провадження № 61-21878св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, у складі судді Бездідько В. М., від 20 травня 2019 року та постанову Ченігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Вінгаль В. М., від 25 жовтня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (далі - ПАТ «Чернігівгаз») про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що з 03 березня 2017 року він працював на посаді старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології ПАТ «Чернігівгаз».

Вважає, що наказ від 13 вересня 2018 року № 102-п/тм в частині оголошення йому догани і в частині позбавлення його премії за липень-вересень 2018 року є незаконним, так як він не вчиняв умисних протиправних дій, які б суперечили його трудовій функції. Наказ від 03 жовтня 2018 № 120-п/тр, який йому оголошено 04 жовтня 2018 року, є незаконним, оскільки 04 жовтня 2018 року він був тимчасово непрацездатним і після оголошення догани він ніяких порушень не вчиняв.

ОСОБА_1 зазначив, що у наказі від 29 жовтня 2018 року № 1118-п/тр про звільнення з роботи вказано, що його видано на підставі наказу від 03 жовтня 2018 року № 120-п/тр, який не може бути підставою для його звільнення. Доказів того, що після оголошення догани він порушував трудову дисципліну, немає. Отже відсутні підстави для його звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Крім того, звільнення з роботи відбулися з порушенням вимог статей 147-149 КЗпП України.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, скасувати накази ПАТ «Чернігівгаз»: від 13 вересня 2018 року № 102-п/тм в частині оголошення догани (пункт 1) і в частині позбавлення його премії за липень-вересень 2018 року (пункт 2); від 03 жовтня 2018 року № 120-п/тр про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення (пункт 1); від 29 жовтня 2018 року № 1118-п/тр про його звільнення з посади старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології та поновити його на роботі на цій посаді; стягнути з ПАТ «Чернігівгаз» недоплачену премію за ІІІ квартал 2018 року; стягнути з ПАТ «Чернігівгаз» середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2018 року по дату поновлення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в результаті розгляду справи доведено порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, посадової інструкції, у зв`язку із чим роботодавцем застосовувалося до позивача дисциплінарне стягнення. ПАТ «Чернігівгаз» дотримано правила і порядок застосування до працівника дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Оскаржені позивачем накази прийняті ПАТ «Чернігівгаз» з додержанням передбачених законом підстав та порядку, є правомірними, а тому відсутні підстави для скасування цих наказів, поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Ченігівського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд, вирішуючи спір, повно з`ясував обставини справи, оцінив докази, які були надані сторонами, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні. Звільнення позивача з роботи визнано таким, що відбулося без порушення вимог статей 147-149 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 травня 2019 року та постанову Ченігівського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судами неправильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. ОСОБА_1 вказує, що доказів того, що після 13 вересня 2018 року, тобто після винесення догани, він повторно порушив трудову дисципліну матеріали справи не містять та таких не надано відповідачем. Роботодавцем порушено процедуру звільнення працівника із займаної посади, не дотримано положень статті 148 КЗпП України. Суди, неповно з`ясувавши обставини справи, дійшли передчасного висновку про порушенням позивачем посадових обов`язків. Також роботодавцем було порушено строк для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Чернігівгаз» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Чернігівгаз» посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень. Судами правильно встановлено обставини справи, яким надано належну оцінку. У справі встановлено факт систематичного (двічі) невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором з ПАТ «Чернігівгаз» і правилами внутрішнього трудового розпорядку у цьому товаристві, за перше з яких до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом ПАТ «Чернігівгаз» № 170-п/тр від 03 березня 2017 року ОСОБА_1 прийнято з 06 березня 2017 року на посаду старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології.

Відповідно до посадової інструкції старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології, що затверджена головою правління ПАТ «Чернігівгаз» 01 серпня 2016 року, до посадових завдань та обов`язків ОСОБА_1 як старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу, серед іншого, входило: організовувати роботу дільниці відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології по повірці побутових лічильників газу у населення на періодичну, позачергову повірку та експертизу (пункт 2.1); організовувати і проводити контроль за виконанням вимог ПБСГУ та інструкцій при виконанні робіт по зняттю та встановленню побутових лічильників газу у населення на періодичну, позачергову повірку та експертизу (пункт 2.2); здійснювати контроль за дотриманням графіків виконання повірки побутових лічильників газу, якістю і технологією виконання робіт (пункт 2.3); забезпечувати ведення виробничих процесів і робіт відповідно з технологією виконання робіт, вимогам правил і норм безпеки; забезпечувати ведення передбаченої технічної документації (пункт 2.11).

У правилах внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Чернігівгаз» (додаток 3 до колективного договору ПАТ «Чернігівгаз» на 2014-2019 роки) визначено, що працівник, а отже й позивач, зобов`язаний:

виконувати обов`язки, покладені на нього трудовим договором, цими правилами та іншими законодавчими актами (пункт 4.1.1);

несе відповідальність, за порушення трудової, технологічної та виробничої дисципліни, у тому числі за систематичне невиконання або неналежне виконання з власної вини покладених на нього трудових обов`язків, визначених трудовим договором, колективним договором та цими правилами, недотримання технології виробництва, що зумовлює низку якість продукції, з виконуваних послуг (пункт 6.1 правил).

Висновком службового розслідування, проведеного за фактом порушень, допущених окремими працівниками ПАТ «Чернігівгаз» (Прилуцьке відділення та лабораторія з повірки лічильників м. Ніжин) під час зняття на повірку побутового лічильника та проведення його повірки № 12 від 07 вересня 2017, який затверджено директором з безпеки ПАТ «Чернігівгаз», встановлено, що:

- 18 квітня 2018 року у АДРЕСА_4 старший майстер відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології ОСОБА_1 зняв на планову повірку належний гр. ОСОБА_2 лічильник газу РЛ «Арсенал» G-6, 2001 року виготовлення, заводський номер 47051, з показниками - 50 198 м?, про що складено акти про демонтаж цього лічильника та про його розпломбування, які підписані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- вказаний лічильник працівниками відділу обслуговування вузлів обліку газу 19 квітня 2018 року під № 25 внесено до реєстру лічильників природного газу, які направлялись з Прилуцького відділення на періодичну повірку до Ніжинської лабораторії з повірки засобів вимірювальної техніки, однак згодом цей лічильник з вказаного реєстру викреслено. 25 квітня 2018 року його під № 27 знов було внесено до реєстру лічильників природного газу, які направлялись з Прилуцького відділення на періодичну повірку до Ніжинської лабораторії з повірки засобів вимірювальної техніки. 25 квітня 2018 року майстром цієї лабораторії цей лічильник було прийнято на повірку;

- за результатами проведеної 27 квітня 2018 року працівниками СЦ м. Ніжина повірки цей лічильник визнано непридатним до подальшого використання;

- в обох згаданих реєстрах зафіксовано показники лічильника такі ж, як і у складених позивачем актах про його демонтаж і розпломбування - 50 198 м?. Такі ж самі показники лічильника на підставі згаданого акту про його демонтаж та довідки про його непридатність до подальшої експлуатації № 1105/2 від 27 квітня 2018 року оператором з введення даних ОСОБА_3 внесено до бази даних в електронно-обчислювальну машину 18 квітня 2018 року і 05 травня 2018 року відповідно. Довідки про непридатність засобів вимірювальної техніки до подальшої експлуатації після їх відпрацювання ОСОБА_3 передаються на зберігання до відділу обслуговування вузлів обліку газу (де позивач працює майстром);

- виходячи з показника лічильника 50 198 м? ОСОБА_2 було нараховано заборгованість з абонплати у сумі 4 976, 20 грн. Оспорюючи наявність заборгованості ОСОБА_2 посилалася на те, що у вищезгаданих актах вона лише розписалася і що при цьому фактичні показники лічильника з зафіксованими ОСОБА_1 показниками вона не звіряла;

- для розгляду звернення останньої ОСОБА_3 стала шукати довідку про непридатність до подальшої експлуатації демонтованого у ОСОБА_2 лічильника газу, у якій зафіксовані останні показники цього лічильника 50 198 м?. Натомість вона знайшла іншу довідку, у якій зафіксовано показники демонтованого у ОСОБА_2 лічильника газу 48 000 м?. При цьому ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_3 , що цю довідку він повторно взяв у Ніжинській лабораторії з повірки лічильників;

- 05 липня 2018 року ОСОБА_1 у письмовій формі начальникові Прилуцького відділення ПАТ «Чернігівгаз» пояснив, що при складанні акту про демонтаж лічильника газу в помешканні ОСОБА_2 він помилково зазначив показники демонтованого лічильника 50 198 м? замість 48 764 м? та у зв`язку з цим просив внести відповідне коригування у програмне забезпечення. У ході розслідування позивач не пред`явив працівникам внутрішньоекономічної безпеки товариства ні лічильник, про який йдеться, пояснивши, що він не знає, де він, ні копії листа-повідомлення ОСОБА_2 про результати повірки лічильника;

- майстер лабораторії з повірки лічильників м. Ніжин ОСОБА_4 письмово пояснив, що при прийнятті демонтованого у помешканні ОСОБА_2 лічильника газу на повірку він не звернув увагу на те, що у реєстрі наданих на повірку лічильників значилися показники цього лічильника 50 198 м?, а фактично ці показники становили 48 7675 м?;

- згідно з записами у відомості проведення повірки побутових лічильників газу в лабораторії м. Ніжина, повірку демонтованого у ОСОБА_2 лічильника здійснено 27 квітня 2018 року з показниками до повірки 48 765 м?;

- при перевірці організації роботи очолюваного ОСОБА_1 відділу встановлено, що демонтовані у абонентів лічильники зберігаються у хаотичному стані, їх облік та рух після повірки не здійснюється, направлення та отримання споживачами повідомлень про висновки повірок не обліковуюся.

З висновком службового розслідування та з правами при проведенні службового розслідування, передбаченими положенням про порядок проведення службового розслідування в ПАТ «Чернігівгаз», ОСОБА_1 був ознайомлений під розписку 13 вересня 2018 року.

Згідно копії пояснень ОСОБА_1 від 02 серпня 2018 року свою вину у помилковому (по неуважності) внесенні до актів демонтажу та розпломбування демонтованого у помешканні ОСОБА_2 лічильника невірних показників ОСОБА_1 визнав.

У пояснювальних записках оператора з уведення даних до ЕОМ ОСОБА_3 від 15 серпня 2018 року та майстра лабораторії з повірки лічильників м. Ніжина ОСОБА_9 містяться відомості, аналогічні тим, які описано у вищезгаданому висновку службового розслідування № 12 від 07 вересня 2017 року.

У службовій записці директора з економічної безпеки ПАТ «Чернігівгаз» голові правління цього товариства від 12 вересня 2018 року зазначено, що у ході проведення службового розслідування відносно старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології ОСОБА_1 встановлено факти спроби викривлення ним даних щодо споживання природного газу абонентом ОСОБА_2 , у зв`язку з чим запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оголосивши йому догану.

Наказом голови правління ПАТ «Чернігівгаз» № 102-п/тм від 13 вересня 2018 року ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання та порушення ним пунктів 2.1, 2.3 і 2.11 посадової інструкції старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології й підпунків 4.1.1, 4.1.6 пункту 4 правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Чернігівгаз» (пункт 1 наказу) і позбавлено премії за ІІІ квартал поточного року (пункт 2 наказу). З ним позивача ознайомлено 13 вересня 2018 року.

Згідно з довідкою ПАТ «Чернігівгаз» від 21 січня 2019 року № 08/07, за ІІІ квартал 2018 року позивачеві могла б бути нарахована премія у розмірі 3 729, 23 грн.

У актах про демонтаж і розпломбування засобу вимірювальної техніки від 10 вересня 2018 року, які складено слюсарем ОСОБА_6 , зазначено, що у цей день він у помешканні абонента ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , демонтував і розпломбував лічильник газу «Октава-6», заводський № 119416 , з показниками 05225 м?.

Згідно з копією пояснення слюсаря третього розряду ПАТ «Чернігівгаз» ОСОБА_6 від 10 вересня 2018 року він у цей день за вказівкою майстра ОСОБА_1 прибув за адресою: АДРЕСА_3 , для зняття на повірку газового лічильника. За вказаною адресою лічильник газу «Октава-6», заводський № НОМЕР_1 , з показниками 05225 м? вже був демонтований і знаходився на підлозі в неопломбованому стані, але, виконуючи особисту вказівку майстра ОСОБА_1 , він склав акт про демонтаж та розпломбування цього лічильника. Такі ж показання дав апеляційному суду ОСОБА_6 , будучи допитаним як свідок.

Згідно з копією акту, що складений фахівцями фінансово-економічної безпеки, начальником відділу економічної безпеки і начальником Прилуцького відділення ПАТ «Чернігівгаз» 17 вересня 2018 року, ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень за фактом порушень, виявлених при знятті лічильника у абонента ОСОБА_7 та направленні його на експертизу.

Висновком службового розслідування, проведеного за фактом порушень, допущених окремими працівниками ПАТ «Чернігівгаз» (Прилуцьке відділення) під час припинення газопостачання, зняття лічильника на повірку (експертизу), приймання об`єкта в експлуатацію після реконструкції тощо № 13 від 17 вересня 2018 року, який затверджено головою правління цього товариства, встановлено, що старший майстер відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології ОСОБА_1 надав вказівку своєму підлеглому - слюсарю ОСОБА_8 документально оформити незаконно знятий лічильник газу як офіційно ним демонтований та розпломбований зі складанням відповідних документів. З вказаним висновком та з правами при проведенні службового розслідування, передбаченими положенням про порядок проведення службового розслідування в ПАТ «Чернігівгаз», ОСОБА_1 був ознайомлений 17 вересня 2018 року.

24 вересня 2018 року голова правління ПАТ «Чернігівгаз» звернувся з поданням до голови профспілкового комітету цього товариства, в якому просила надати згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , старшим майстром відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології, за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, навівши у ньому відповідне обґрунтування.

Згідно з витягом з протоколу засідання профспілкового комітету ПАТ «Чернігівгаз» № 36 від 26 вересня 2018 року роботодавцеві надано згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, про що повідомлено голову правління товариства 03 жовтня 2018 року листом відповідного змісту.

Учасники справи підтверджували, що ОСОБА_1 не є членом профспілки.

Наказом голови правління ПАТ «Чернігівгаз» № 120-п/тр від 03 жовтня 2018 року, до якого внесено виправлення наказом цієї ж посадової особи від 04 жовтня 2018 року № 121/1-п/тм, за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків та обов`язків, що визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи раніше застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани, вирішено застосувати до ОСОБА_1 , старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. З наказом № 120-п/тр від 03 жовтня 2018 року позивача ознайомлено 04 жовтня 2018 року.

Згідно з копіями листків непрацездатності серії АДЗ № 834607 від 04 жовтня 2018 року, № 836689 від 11 жовтня 2018 року та № 815673 від 22 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в КЛПЗ «Прилуцька ЦМЛ» з 04 жовтня 2018 року по 09 жовтня 2018 року, з 11 жовтня 2018 року по 14 жовтня 2018 року та з 22 жовтня 2018 року по 27 жовтня 2018 року відповідно.

Наказом голови правління ПАТ «Чернігівгаз» № 1118-п/тр від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 - старшого майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків та обов`язків, покладених на нього трудовим договором, звільнено з займаної посади 30 жовтня 2018 року. Позивача ознайомлено з наказом про звільнення 30 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 11.5.1.5 статуту ПАТ «Чернігівгаз», який затверджено загальними зборами його акціонерів (протокол № 1 від 10 жовтня 2018 року), прийом на роботу та звільнення працівників товариства, застосовування до них заходів дисциплінарного стягнення належить до повноважень голови правління товариства.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зокрема систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП України).

За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.

У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Згідно роз`яснень, які містяться у в пунктах 22 і 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги, зокрема щодо відсутності повторного дисциплінарного проступку, невиконання обов`язків після оголошення позивачу 13 вересня 2018 року догани.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з часиною першою статті 147 КЗпП України належать: догана та звільнення.

Апеляційним судом не наведено обставин порушення позивачем трудової дисципліни або невиконання трудових обов`язків, які б мали місце після 13 вересня 2018 року. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки висновку службового розслідування № 13 від 17 вересня 2018 року, зокрема обставинам, які викладені у ньому.

Враховуючи те, що апеляційним судом не було надано належної оцінки доводам апеляційної скарги, висновки апеляційного суду про те, що працівника було правомірно звільнено на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України ґрунтуються на неповному з`ясуванні обставин справи.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам сторін та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, а також надати належну оцінку доводам апеляційної скарги, зокрема щодо підстав звільнення працівника з роботи.

Керуючись статями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 рокускасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович