Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 235/2266/18

провадження № 61-12225св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» Тімоніна Олександра Олексійовича,

представник позивача - Матвійчук Олег Вікторович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2019 року у складі судді Бородавки К. П. та постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Будулуци М. С., Гапонова А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» (далі - ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» Тімоніна О. О. до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків нікчемного правочину.

Позовна заява мотивована тим, що 29 липня 2015 року між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ОСОБА_1 укладено договір про встановлення порядку купівлі-продажу автотранспортного засобу, за яким банк передав у власність ОСОБА_1 автомобіль Hyundai Sonata, 2005 року випуску, вартістю 36 000,00 грн. Оплата за вказаний автомобіль здійснена ОСОБА_1 у готівковій формі, в національній валюті, шляхом внесення готівки в касу банку. 29 липня 2015 року сторонами було складено акт приймання-передачі транспортного засобу, відповідно до якого банк передав ОСОБА_1 зазначений автомобіль.

На підставі постанови правління Національного банку України від 17 березня 2016 року № 169 «Про віднесення ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 березня 2016 року № 368 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано йому усі повноваження тимчасового адміністратора банку.

За розпорядженням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 березня 2016 року № 86-Р створено робочу групу для здійснення перевірки діяльності ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» на предмет доведення банку до неплатоспроможності, за результатами якої складений висновок, згідно з яким договір про встановлення порядку купівлі-продажу автотранспортного засобу від 29 липня 2015 року визнаний нікчемним на підставі пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки спірний автомобіль був відчужений банком за 36 000,00 грн, у той час як ринкова вартість вказаного автомобіля становить 249 047,00 грн, що підтверджується інформацією щодо середньої ринкової вартості транспортних засобів, наданої суб`єктом оціночної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю «Європейський центр консалтингу та оцінки» (далі - ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки»). Відповідне повідомлення було направлено банком ОСОБА_1 17 травня 2016 року, отримане останнім 14 липня 2016 року. Також ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» стало відомо, що 03 червня 2016 року ОСОБА_1 відчужив спірний автомобіль на користь третьої особи.

На підставі вказаного ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» просило суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з ОСОБА_1 213 047,00 грн, що складає різницю між реальною ринковою ціною транспортного засобу та ціною продажу транспортного засобу.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, у задоволенні позову ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на момент відчуження спірного автомобіля на користь відповідача його вартість була визначена експертною оцінкою товариства з обмеженою відповідальністю «АКР-Консалт» (далі - ТОВ «АКР-Консалт») та становила 36 000,00 грн. В указаному висновку зазначено, що автомобіль Hyundai Sonata належить банку, пробіг становить 245 тис. км, строк експлуатації - 10 років, має пошкодження: двигун, ходова, коробка перемикання передач потребують капітального ремонту, салон потребує відновлення, наявна корозія кузовних деталей.

Крім того, згідно зі звітом про експертну оцінку спірного транспортного засобу, складеним товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «Конкордія» (далі - ТОВ «ОК «Конкордія») 30 липня 2015 року на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість спірного транспортного засобу становить 39 209,00 грн, за змістом додатків до звіту автомобіль потребує ремонту, вартість якого складає 162 865,93 грн.

Таким чином, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 213 047,00 грн, що складає різницю між реальною ринковою ціною транспортного засобу та ціною продажу транспортного засобу.

При цьому судом не прийнята до уваги середня ринкова вартість спірного транспортного засобу у розмірі 249 047,00 грн, що надана суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки», оскільки оцінювачем виконано пошук даних у Бюлетнях Автотоварознавця за серпень 2015 року, жовтень 2015 року і лютий 2016 року з метою визначення середньо ринкової вартості транспортних засобів. У самій інформації оцінювачем зазначено, що інформація щодо середньоринкової вартості спірного транспортного засобу не є висновком про ринкову вартість транспортного засобу, оскільки визначена у середньому для автомобіля певної марки та моделі, року випуску та не враховує індивідуальні особливості транспортного засобу, такі як: пробіг, фізичний стан, наявність додатково встановленого обладнання, тощо. Крім того, оцінювачем не проводився візуальний огляд автомобіля.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» - Матвійчук О. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову банку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 08 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанції не врахували, що висновок ТОВ «АКР-Консалт» від 29 липня 2015 року не відповідає встановленій формі і не містить необхідну інформацію, а наявна інформація, не відповідає дійсності та суперечить іншим матеріалам справи, наприклад, показання одометра транспортного засобу зазначено на показнику 245 000 км, однак, така величина не відповідає дійсності, оскільки, за даними пункту 2.4. звіту ТОВ «ОК «Конкордія» про експерту оцінку транспортного засобу, зробленого 30 липня 2015 року, показання одометра становлять 245 615 км, тобто розбіжність у показаннях складає 615 км, що у свою чергу свідчить про відсутність фактичного огляду транспортного засобу оцінювачем, чим порушується порядок та метод оцінки.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29 липня 2015 року між ОСОБА_1 і ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» було укладено договір про встановлення порядку купівлі-продажу автотранспортного засобу, за яким ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» передав у власність ОСОБА_1 автомобіль Hyundai Sonata, 2005 року випуску.

Згідно з висновком експертної оцінки, складеним ТОВ «АКР-Консалт» 29 липня 2015 року, пробіг автомобіля Hyundai Sonata, 2005 року випуску, складає 245 тис. км, строк експлуатації - 10 років, є технічно справним, має пошкодження: двигун, ходова, коробка перемикання передач потребують капітального ремонту, салон потребує відновлення, наявна корозія кузовних деталей; вартість транспортного засобу складає 36 000,00 грн.

Оплата за вказаний автомобіль у розмірі 36 000,00 грн здійснена ОСОБА_1 у готівковій формі, в національній валюті, шляхом внесення готівки в касу банку.

29 липня 2015 року сторонами було складено акт приймання-передачі транспортного засобу, відповідно до якого банк передав ОСОБА_1 зазначений автомобіль.

Відповідно до звіту про експертну оцінку спірного транспортного засобу, складеним ТОВ «ОК «Конкордія» 30 липня 2015 року на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість автомобіля Hyundai Sonata становить 39 209,00 грн, автомобіль потребує ремонту на суму 162 865,93 грн.

На підставі постанови правління Національного банку України від 17 березня 2016 року № 169 «Про віднесення ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 березня 2016 року № 368 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано йому усі повноваження тимчасового адміністратора банку.

За розпорядженням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 березня 2016 року № 86-Р створено робочу групу для здійснення перевірки діяльності ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» на предмет доведення банку до неплатоспроможності, за результатами якої складений висновок, згідно з яким договір про встановлення порядку купівлі-продажу автотранспортного засобу від 29 липня 2015 року визнаний нікчемним на підставі пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки спірний автомобіль був відчужений банком за 36 000,00 грн, у той час як ринкова вартість вказаного автомобіля становить 249 047,00 грн, що підтверджується інформацією щодо середньої ринкової вартості транспортних засобів, наданої суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки».

Відповідне повідомлення було направлено банком ОСОБА_1 17 травня 2016 року, отримане останнім 14 липня 2016 року. Також ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» стало відомо, що 03 червня 2016 року ОСОБА_1 відчужив спірний автомобіль на користь третьої особи.

14 липня 2016 року уповноважена особаФонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Петрокоммерц- Україна» направила ОСОБА_1 повідомлення про нікчемність правочину, а саме договору про встановлення порядку купівлі-продажу автотранспортного засобу від 29 липня 2015 року та вимогу про повернення коштів.

03 червня 2016 року ОСОБА_1 відчужив спірний автомобіль на користь третьої особи, тому ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» просило суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 213 047,00 грн, що складає різницю між реальною ринковою ціною транспортного засобу та ціною продажу транспортного засобу.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК Українивстановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з пунктами 6, 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Ліквідацією банку є процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

У спорах, що пов`язані з діяльністю банку, у якому запроваджена тимчасова адміністрація та/або розпочата процедура ліквідації, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

У частині першій статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на час існування спірних правовідносин, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуг за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору).

Так, згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктом 1.19 Розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, визначено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами, визначеними у пункті 1.18 цієї глави, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Таким чином, правовим наслідком нікчемного правочину є повернення сторін до попереднього стану, який існував на день його укладення.

З урахуванням того, що за наслідками перевірки була встановлена нікчемність договору про встановлення порядку купівлі-продажу автотранспортного засобу від 29 липня 2015 року, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ОСОБА_1 , про що було повідомлено відповідача, та враховуючи, що на час пред`явлення позову спірний автомобіль був відчужений, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано дали оцінку наявності підстав для застосування наслідків нікчемності вказаного правочину, зокрема стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» коштів у розмірі 213 047,00 грн, що складає різницю між реальною ринковою ціною транспортного засобу та ціною продажу транспортного засобу.

Так, судом установлено, що на момент відчуження спірного автомобіля на користь відповідача його вартість була визначена експертною оцінкою ТОВ «АКР-Консалт» та становила 36 000,00 грн. В указаному висновку зазначено, що автомобіль Hyundai Sonata належить банку, пробіг становить 245 тис. км, строк експлуатації - 10 років, має пошкодження: двигун, ходова, коробка перемикання передач потребують капітального ремонту, салон потребує відновлення, наявна корозія кузовних деталей.

Крім того, згідно зі звітом про експертну оцінку спірного транспортного засобу, складеним ТОВ «ОК «Конкордія» 30 липня 2015 року на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість спірного транспортного засобу становить 39 209,00 грн, за змістом додатків до звіту автомобіль потребує ремонту, вартість якого складає 162 865,93 грн.

При цьому суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано не прийняв до уваги як належний і допустимий доказ на підтвердження наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 213 047,00 грн інформацію щодо середньої ринкової вартості транспортних засобів, надану суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки», оскільки оцінювачем виконано пошук даних у Бюлетнях Автотоварознавця за серпень 2015 року, жовтень 2015 року і лютий 2016 року з метою визначення середньо ринкової вартості транспортних засобів. У самій інформації оцінювачем зазначено, що інформація щодо середньоринкової вартості спірного транспортного засобу не є висновком про ринкову вартість транспортного засобу, оскільки визначена у середньому для автомобіля певної марки та моделі, року випуску та не враховує індивідуальні особливості транспортного засобу, такі як: пробіг, фізичний стан, наявність додатково встановленого обладнання, тощо. Крім того, оцінювачем не проводився візуальний огляд автомобіля.

Таким чином, суди обґрунтовано вважали, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 213 047,00 грн, що складає різницю між реальною ринковою ціною транспортного засобу та ціною продажу транспортного засобу. Судом встановлено, що банк здійснив відчуження автомобіля за вартістю, визначеною спеціалізованою компанією з урахуванням року випуску та технічного стану авто. Доказів того, що оплата за договором купівлі-продажу здійснена за ціною, яка на 20 відсотків менше і відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком, матеріали справи не містять.

Оскільки при укладанні договору купівлі-продажу спірного транспортного засобу його оцінка проводилася з урахуванням безпосереднього огляду автомобіля та з урахуванням усіх його індивідуальних особливостей, зокрема таких як: пробіг, фізичний стан, наявність додатково встановленого обладнання, то визначена оцінювачем вартість автомобіля відповідала його дійсній вартості, тобто 36 000,00 грн.

При цьому доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, яким судами була надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 лютого 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович