Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.11.2018 року у справі №148/2087/17

Постанова

Іменем України

09 квітня 2019 року

м. Київ

справа №148/2087/17

провадження № 61-46481св

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В.І., КратаВ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 липня 2018 року в складі судді Ковганича С. В. та на постанову апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Зайцева А. Ю., суддів: Панасюка О. С., Шемети Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання факту неприйняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог указував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 Після його смерті спадщину прийняли він та його мати ОСОБА_7, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати. Після її смерті відкрилась спадщина на її майно, а саме: на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,7342 га, що розташована на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

На момент смерті ОСОБА_7 він постійно проживав та був зареєстрованим разом з матір'ю у будинку АДРЕСА_1 а тому є таким, що фактично прийняв спадщину.

06 листопада 2017 року він звернувся до Тульчинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, однак листом від 14 листопада 2017 року № 1088/02-14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно йому було відмовлено, оскільки 01 вересня 2017 року його сестра ОСОБА_5 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, надавши довідку з Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 28 серпня 2017 року № 786, про те, що на момент смерті ОСОБА_7 проживала з відповідачем в с. Журавлівка, тобто фактично після смерті матері ОСОБА_5 прийняла спадщину. Таким чином, він позбавлений можливості отримати передбачену законом спадщину в повному обсязі.

Позивач указував, що що його сестра ОСОБА_5 не проживала з матір'ю на час відкриття спадщини, а довідка не є документом, що посвідчує місце постійного проживання та не може бути належним доказом постійного проживання зі спадкодавцем відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Виходячи з наведеного, змінивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просив встановити факт, що спадкоємець ОСОБА_5 на час відкриття спадщини не проживала зі спадкодавцем ОСОБА_7 та не прийняла спадщину в порядку частини третьої статті 1268 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам статті 16 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановлення факту неприйняття спадщини чиним законодавством не передбачено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 2016 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

11 січня 2019 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди в порушення норми статті 5 ЦПК України установивши, що позивач обрав спосіб захисту, що не відповідає закону відповідно до викладеної в позові вимоги не визначив у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складалася із житлового будинку АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 2,7342 га, що розташована на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7

06 листопада 2017 року позивач звернувся до Тульчинської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на все майно, що належало ОСОБА_6

Листом від 14 листопада 2017 року №1088/02-14 державний нотаріус повідомила позивача про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на все майно, що залишилось після смерті ОСОБА_6, оскільки 01 вересня 2017 року ОСОБА_5 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після матері ОСОБА_7, надавши довідку Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області 31 серпня 2017 року №1634, про те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_6 з ним спільно проживала його дружина ОСОБА_7, тобто фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, а також надала довідку Журавлівської сільської ради від 28 серпня 2017 року №786, про те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_7 з нею спільно проживала її донька ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину після смерті матері.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив встановити факт неприйняття спадщини його сестрою після смерті матері. Інших позовних вимог ОСОБА_4 не заявляв. За таких обставин, відсутні підстави для застосування обраного позивачем способу захисту, оскільки він не відновлює будь-яких порушених прав та інтересів позивача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 липня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат