Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.06.2019 року у справі №755/17403/18

Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 755/17403/18

провадження № 61-10658св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Штелик С. П.

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,

приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Назар Васильович,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. про відкриття виконавчого провадження та стягнення основної винагороди, яку мотивував тим, що 17 жовтня 2018 року приватним виконавцем винесено дві постанови, а саме: про відкриття виконавчого провадження № 57454272 на підставі виконавчого листа № 260/8075/12, виданого 01 серпня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з нього на користь ПАТ «Банк Форум» боргу за кредитним договором в розмірі 285 855,55 грн, а також про стягнення з нього основної винагороди в сумі 28 302,51 грн.

Заявник вважав, що вказана постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки державний виконавець під час відкриття виконавчого провадження не звернув уваги на пропуск стягувачем річного строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, а відтак виконавець не мав права відкривати провадження і стягувати винагороду. Окрім того, вважав, що заявник ПАТ «Банк Форум» не має необхідного обсягу повноважень для подання заяви про примусове виконання, оскільки перебуває в стані припинення.

У зв`язку із наведеним, просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. щодо винесення вищезазначених постанов, визнати неправомірними і скасувати вказані постанови.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року скарга задоволена.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. щодо винесення постанов від 17 жовтня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57454272 та про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 28 302,51 грн, а також визнано неправомірними і скасовано вказані постанови.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, оскільки приватним виконавцем 17 жовтня 2018 року прийнято та відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 01 серпня 2014 року, з порушенням строку пред`явлення до виконання такого виконавчого листа.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича про відкриття виконавчого провадження.

Вирішено питання по розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що скарга боржника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки наведені в ній доводи щодо пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у жовтні 2018 року не знайшли свого підтвердження, а перебування у стані припинення ПАТ «Банк Форум» не обмежує прав банку на повернення боргів, так як відсутній запис в ЄДРПОУ про ліквідацію банку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/17403/18

У липні 2019 року справа № 755/17403/18 надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, а саме безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції помилково скасував ухвалу суду першої інстанції з посиланням на докази, які не були надані до суду першої інстанції за відсутності поважних причин їх надання до суду апеляційної інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення від 18 лютого 2013 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, зменшивши її до 285 855,55 грн.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15 вересня 2016 року по виконавчому провадженню ВП № 44354229, державним виконавцем ВДВС Святошинського управління юстиції виконавчий лист № 2/755/948/13 від 01 серпня 2014 року було повернуто ПАТ «Банк Форум».

17 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57454272 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/8075/12, виданого Дніпровським районним судом м. Києва від 01 серпня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором в розмірі 283 025,10 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 830,25 грн, а всього 285 855,35 грн (а.с. 5-6).

17 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н.В. в межах виконавчого провадження ВП № 57454272 прийнято постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 28 302,51 грн (а.с. 7-8).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

ОСОБА_1 оскаржує постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, недотримання яких призвело до незаконного скасування рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили.

Проте, з такими твердженнями колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Доводи касаційної скарги, відносно того, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, а саме безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 3 статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Так, 21 грудня 2018 року приватний виконавець Павлюк Н. В. звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року. В апеляційній скарзі, скаржник порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважність причин його пропуску, а саме, те що ухвала суду отримана поштою 05 грудня 2018 року, що підтверджується реєстром відстежень поштових відправлень з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» (а.с.37-39, 43-44).

Строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали сплинув 20 грудня 2018 року.

Проте, зазначення поважності причин пропуску у період з 20 грудня 2018 року по 21 грудня 2018 року, апелянтом суду не надано.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху, апелянту надано строк подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважності причин його пропуску за період з 20 грудня 2018 року по 21 грудня 2018 року( а.с.48-49).

У січні 2019 року від приватного виконавця Павлюка Н.В. до суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначав, що пропустив строк з поважних причин, оскільки він перебував на лікарняному, на підтвердження чого надав копію Листка непрацездатності серії АДУ № 211738 ( а.с.51,53).

Таким чином, суд апеляційної інстанції поновлюючи строк на апеляційне оскарження, дійшов до правильного висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Відносно доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував ухвалу суду першої інстанції з посиланням на докази, які не були надані до суду першої інстанції за відсутності поважних причин їх надання до суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Звертаючись з апеляційної скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року, приватний виконавець Павлюк Н.В. зазначав, що строк пред`явлення виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва № 2604/8075/12 від 01 серпня 2014 року до виконання не пропущено, оскільки такий строк переривався винесеною державним виконавцем ВДВС Святошинського управління юстиції постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві 15 вересня 2016 року. На підтвердження зазначеної обставини апелянт надав суду зазначену постанову.

Судом апеляційної інстанції було прийнято до уваги вказаний доказ, надано йому обґрунтовану та правильну правову оцінку.

Матеріали справи містять письмові заперечення приватного виконавця Павлюка Н.В. з доданою до них постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві 15 вересня 2016 року, які були адресовані суду першої інстанції (а.с.30-35).

Таким чином, приватний виконавець Павлюк Н.В. скористався своїм правом надати докази до суду першої інстанції, проте враховуючи строк поштового надходження, дані докази надійшли до суду вже після постановлення оскаржуваної ухвали, а відповідно враховані при розгляді справи судом першої інстанції не були.

Посилання скаржника на те, що вказаний доказ - постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15 вересня 2016 року, було прийнято судом апеляційної інстанції з порушенням порядку прийняття доказів визначеного пунктом 3 статті 367 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 не порушив норми процесуального права, а також повно та обґрунтовано оцінив надані сторонами докази .

Інших доводів, які спростовують законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції касаційна скарга не містить.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. А. Калараш

А. О. Лесько

С. П. Штелик