Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 712/1474/18-ц
провадження № 61-42661св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Державна казначейська служба України, прокуратура Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року у складі судді Токової С. Є. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області(далі - ГУ НП в Черкаській області), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), прокуратури Черкаської області та просив стягнути з ДКСУ за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на його користь 184 288, 50 грн на відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 01 липня 2013 року старший слідчий Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області майор міліції Ткаченко В.М. у кримінальному проваджені № 12013250020000418, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2013 року, повідомив йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України.
З 01 липня 2013 року він перебував під слідством та йому обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
В подальшому прокурором змінено обвинувачення з частини третьої на частину першу статті 358 КК України.
Вказує, що кримінальне провадження по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення тривалий час перебувало на розгляді в Соснівському районному суді м. Черкаси.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року, ОСОБА_1 виправдано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України за недоведеністю складу кримінального правопорушення в його діянні.
49 місяців та 16 днів він перебував під слідством та судом, тобто з 01 липня 2013 року по 17 серпня 2017 року - день набрання виправдувальним вироком законної сили.
Зазначає, що він має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 184 288, 50 грн виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», яку просив стягнути з ДКСУ за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на його користь.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ДКСУ за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 184 288,50 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури позивачу заподіяно фізичних і моральних страждань, тому на користь позивача підлягає стягненню 184 288, 50 грн у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ГУ НП в Черкаській області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача, не надано доказів на підтвердження завданої йому моральної шкоди, а копії судових рішень, додані до позовної заяви, не підтверджують наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою у визначеному розмірі та протиправними діями відповідача.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 01 липня 2013 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 тривалий час перебувало на розгляді уСоснівському районному суді м. Черкаси.
Уподальшому прокурором змінено обвинувачення на частину першу статті 358 КК України.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2015 року ОСОБА_1 визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 02 лютого 2016 року вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2015 року скасовано і призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі.
Вироком Соснівськогорайонного судум. Черкаси від 20 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року, ОСОБА_1 виправдано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України,за недоведеністю складу кримінального правопорушення в його діянні.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Пунктом 1 статті 2 цього Закону встановлено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених ним, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
За змістом статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Частинами другою та третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Колегія вважає обґрунтованими висновки судів про наявність підстав для компенсації завданої позивачу моральної шкоди.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, врахувавши засади поміркованості, розумності та справедливості, зробили правильні висновки про те, що внаслідок тривалого кримінального провадження відносно позивача (49 місяців 16 днів), якого було виправдано вироком суду, йому завдана моральна шкода, грошова компенсація якої підлягає стягненню на його користь.
При цьому розмір моральної шкоди визначений судами відповідно частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ГУ НП в Черкаські області залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській областізалишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
В. І. Крат