Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №2-2581/11

Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 2-2581/11

провадження № 61-21111св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

стягувач - публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року у складі судді: Лісовської О. В., та постанову Апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2018 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У червні 2017 року публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» (далі - ПАТ «Марфін Банк») звернулось із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 травня 2011 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» борг за кредитним договором в сумі 1 809 088,92 грн, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1 700 грн та по сплаті інформаційно-технічних послуг в сумі 120 грн. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. На виконання рішення Деснянським районним судом міста Києва 18 квітня 2012 року було видано виконавчий лист. Однак, при пересилці поштою виконавчий лист було втрачено, тому у банку існує об`єктивна необхідність в отриманні дубліката виконавчого листа.

ПАТ «Марфін Банк» просило видати дублікат виконавчого листа 18 квітня 2012 року у справі № 2-2581/11 та поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2018 року, заяву ПАТ «Марфін Банк» задоволено. Видано дублікат виконавчого листа по справі № 2-2581/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» боргу за кредитним договором та поновлено ПАТ «Марфін Банк» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що факт втрати виконавчого листа є доведеним та існують поважні причини для поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа. В матеріалах справи відсутні докази про існування на цей час оригіналу виконавчого листа, який б стягувач міг надати виконавчій службі та відсутні докази у підтвердження виконання цього рішення.

Аргументи учасників справи

У квітні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що він не отримав копію заяви та був не повідомлений судом першої інстанції про її розгляд. В матеріалах справи відсутні докази, що судова повістка вручена боржнику. Судом апеляційної інстанції залишено в силі ухвалу суду першої інстанції, хоча одним із основних аргументів для її скасування був той факт, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який не повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання. Також заява банку взагалі не направлялася ОСОБА_1 Заява стягувача та оскаржені рішення судів не містять причин пропущення строків, які можна визнати поважними, при цьому відсутні докази на підтвердження того, що за даним виконавчим листом не відкривалось виконавче провадження.

У червні 2018 року ПАТ «Марфін Банк» через представника Семенюту О. В. надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволені касаційної скарги та залишити в силі оскаржені рішення.

Відзив мотивовано тим, що було зроблено всі можливі дії для супроводження та пошуку виконавчого листа. Відсутні докази про існування оригіналу виконавчого листа, який можна було б пред`явити виконавчій службі для виконання та відсутні докази у підтвердження виконання цього рішення. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

У червні 2018 року ОСОБА_1 надіслав відповідь на відзив, в якому звернув увагу на порушення законодавства при прийняті оскаржених рішень судами, а саме, що він не був повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції. Заява стягувача та оскаржені рішення судів не містять причин пропущення строків, які можна визнати поважними, при цьому відсутні докази на підтвердження того, що за цим виконавчим листом не відкривалось виконавче провадження.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині видачі дубліката виконавчого листа у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року справа призначена до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частини першої статті 158 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що на судове засідання, призначене на 16 червня 2017 року о 9.00 судом першої інстанції 12 червня 2017 року направлялися повістки ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_1 , про що свідчить супровідний лист Деснянського районного суду (а. с. 124), про те даних про їх вручення матеріали справи не містять.

Тобто матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про розгляд заяви ПАТ «Марфін Банк».

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Аналіз змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що в апеляційній скарзі (а. с. 141-144) вказувалося про неповідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду заяви ПАТ «Марфін Банк».

Проте суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2018 року в частині видачі дублікат виконавчого листа 18 квітня 2012 року у справі № 2-2581/11 скасувати.

Справу № 2-2581/11 в частині видачі дублікат виконавчого листа 18 квітня 2012 року направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2018 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат