Історія справи

Постанова КЦС ВП від 08.03.2023 року у справі №344/5855/22
Постанова КЦС ВП від 08.03.2023 року у справі №344/5855/22
Постанова КЦС ВП від 08.03.2023 року у справі №344/5855/22

Постанова

Іменем України

08 березня 2023 року

м. Київ

справа № 344/5855/22

провадження № 61-12608св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Міністерство оборони України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Луганської В. М., Баркова В. М., Девляшевського В. А., від 10 листопада 2022 року.

Суть заяви

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

2. Свої вимоги заявник мотивував тим, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в селі Острівець Городенківського району (Коломийського району) Івано-Франківської області. Посилався на те, що загальновідомими є обставини про проведення на теренах України в період із січня 1944 року по квітень 1960 року збройними підрозділами Української повстанської армії боротьби за незалежність України проти радянських військ та органів держбезпеки СРСР. До боротьби УПА за незалежність України була залучена його мати - ОСОБА_2 , яка була зв`язковою, займалася пошиттям одягу для бійців УПА, приготуванням їжі, а також надавала й іншу допомогу збройним підрозділам УПА.

3. Заявник вказував, що з 1944 по 1947 роки його мати та бійці УПА залучали його (малолітнього) до виконання різного роду завдань, пов`язаних з боротьбою підрозділів УПА на околицях їхнього села. У такий період мати використовувала його як зв`язкового, а також для розвідування та передачі інформації.

4. Вказаний епізод дитинства підтверджується у письмових заявах-свідченнях ОСОБА_3 , 1928 року народження, яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , 1929 року народження, який помер, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , 1933 року народження, ОСОБА_7 ,

1930 року народження. Вказані особи мають статус ветеранів та учасників бойових дій у складі ОУН-УПА, який їм надано у відповідності до рішень Івано-Франківської обласної ради.

5. Заявник зазначав, що під час виконання одного із завдань в якості зв`язкового УПА влітку 1947 року, коли йому було вісім років, він зазнав вогнепального поранення в ногу від пострілу солдата НКВС, оскільки потрапив у ворожу засідку. Вважав, що вказані обставини в сукупності підтверджують факт його участі у наданні матеріальної, інформаційної допомоги, виконання завдань з розвідування інформації збройним підрозділам УПА на території та околицях села Острівець Городенківського району (нині Коломийського району) Івано-Франківської області в період з 1944 року по 1947 рік.

6. Необхідність визнання факту надання ним матеріальної та інформаційної допомоги бійцям УПА, які здійснювали свою діяльність у селі Острівець Городенківського району, полягає в тому, що відсутність відповідних підтверджуючих документів перешкоджає йому отримати у встановленому законом порядку статус учасника бойових дій. При цьому встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

7. Із урахуванням зазначеного, заявник просив встановити факт його участі в наданні матеріальної (в тому числі й шляхом постачання зброї та передачі інформації) та інформаційної допомоги (в тому числі виконання завдань з розвідування інформації) збройним підрозділам УПА на території та околицях села Острівець Городенківського району (Коломийського району) Івано-Франківської області в період з 1944 по 1947 роки.

Зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Кіндратишин Л. Р. від 18 липня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявником не надано достатніх доказів, які б підтверджували наведені обставини, зокрема того, що у віці 7-8 років, тобто з 1945 року по 1947 рік включно, він брав участь у наданні матеріальної (в тому числі й шляхом постачання зброї) та інформаційної допомоги (в тому числі виконання завдань з розвідки) збройним підрозділам УПА на території та околицях села Острівець Городенківського району (Коломийського району).

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 липня 2022 року скасовано. Провадження у справі закрито.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на час звернення ОСОБА_1 до суду із заявою чинне законодавство передбачало позасудову процедуру підтвердження особою її участі в бойових діях з метою отримання статусу учасника бойових дій. Законодавство передбачає спеціальний порядок встановлення статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті. Визначено орган, який уповноважений приймати таке рішення, встановлено перелік документів, необхідних для підтвердження участі особи в бойових діях. Перекладання на суд функцій такого органу суперечило б вимогам закону, створило б умови для уникнення встановленої законодавством процедури отримання статусу учасника бойових дій та поставило б у нерівні умови осіб, які отримують такий статус з дотриманням цієї процедури.

Узагальнені доводи касаційної скарги та її рух у суді касаційної інстанції

12. ОСОБА_1 13 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 листопада

2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.

13. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

14. ОСОБА_1 вказує, що 02 квітня 2010 року Городенківською районною комісією для розгляду питань встановлення статусу ветеранів ОУН-УПА було встановлено факт його участі у збройній боротьбі підрозділів ОУН-УПА та визнано його часником бойових дій. Зазначає, що він двічі звертався до комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 604, проте протоколами № 12

від 18 жовтня 2019 року та № 1 від 10 січня 2020 року йому було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій як особі, яка брала участь у збройній боротьбі за незалежність у ХХ столітті.

15. Заявник посилається на те, що у пункті 9 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у ХХ столітті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 604, особа має право у порядку, визначеному законодавством, звернутися до суду стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях.

16. Доводи заявника зводяться до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно закрив провадження у справі, оскільки чинне законодавство передбачає, що встановлення фактів у судовому порядку здійснюється у цивільному судочинстві в порядку окремого провадження.

17. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/5855/22 за поданою касаційною скаргою.

18. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу

№ 344/5855/22 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

19. У поданому відзиві на касаційну скаргу Міністерство оборони Українипосилається на те, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, а доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують. На час звернення заявника до суду із цією заявою чинне законодавство передбачало позасудову процедуру підтвердження особою її участі в бойових діях з метою отримання статусу учасника бойових дій.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20. Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05 червня 1997 року Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в селі Острівець Городенківського району Івано-Франківської області.

21. Рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів Другого демократичного скликання (сьома сесія) від 05 квітня 1996 року «Про статус ветеранів ОУН-УПА, гарантії їх соціального захисту» визнано ОУН-УПА воюючою стороною у другій світовій війні, а їх ветеранів - борцями за волю і незалежність України на території Івано-Франківської області. Визначено, що ветеранам ОУН-УПА вручаються посвідчення.

22. Управлінням СБУ в Івано-Франківській області від 30 серпня 2007 року на заяву щодо пошуку інформації стосовно ОСОБА_1 , як члена УПА чи молодіжної ОУН, повідомлено, що в архівних фондах Управління СБУ в Івано-Франківській області такі відомості відсутні.

23. Згідно з протоколом № 1 засідання Городенківської районної комісії для розгляду питань встановлення статусу ветеранів ОУН-УПА від 02 квітня

2010 року, визнано учасником бойових дій ОУН-УПА ОСОБА_1 , а

13 травня 2010 Городенківською районною державною адміністрацією видано посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 . У посвідченні вказано, що його пред`явник має право на пільги, встановлені рішенням сьомої сесії обласної ради народних депутатів від 05 квітня 1996 року для учасників бойових дій ОУН-УПА. Посвідчення безтермінове і дійсне на території Івано-Франківської області.

24. Згідно з витягом з протоколу № 12 засідання комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби від 18 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто у віці 5-8 років у період з 1944-1947 допомагав членам ОУН-УПА, а саме: носив їжу, патрони, гранати, передавав інформацію, попереджував про появу в селі енкаведистів тощо. Документів, які б свідчили, що він перебував у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 Порядку, не надано. Покази свідків, які не отримали статусу учасника бойових дій у встановленому законодавством України порядку та ксерокопія грамоти Братства вояків ОУН-УПА Карпатського краю 2012 року, якою нагороджено ОСОБА_1 з нагоди 70-річчя створення УПА, визнані такими, що не можуть бути віднесені до відповідного періоду боротьби за незалежність України, що зазначені в пункті 1 Переліку. Заначено, що надані документи потребують доопрацювання відповідно до пунктів 4-6 Порядку. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

25. Витягом з протоколу № 1 засідання комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби від 10 січня 2020 року за результатами повторного розгляду документів відмовлено ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій. Відмова мотивована недопустимістю показів свідків (датованих 2007-2008 роками), які на час розгляду не отримали статусу учасника бойових дій у встановленому законом порядку та не перебувають на обліку пільговиків у Департаменті соціальної політики як учасники бойових дій, а також відсутністю документальних доказів участі у збройній боротьбі за незалежність в України у ХХ столітті в складі зазначених організацій та розбіжностями у персональних даних заявника.

26. Галузевим державним архівом СБУ у листі від 24 травня 2021 року № 24/5-П-1256/24 вказано, що проведеним повторним пошуком в ГДА СБУ, Криворізькому міському відділі та управліннях СБУ в Дніпровській й Івано-Франківській областях будь-яких відомостей, в тому числі агентурної справи на ОСОБА_8 , не виявлено. Також відсутні будь-які відомості про ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

27. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

28. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

29. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

30. Порядок розгляду в окремому провадженні справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений главами 1 та 6 розділу IV ЦПК України.

31. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

32. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

33. Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

34. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

35. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, регулюється положеннями статей 256-259 ЦПК України.

36. Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України, окрім фактів, визначених частиною першою цієї статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

37. Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа відповідно до вимог статті 258 ЦПК України вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування.

38. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник просив встановити факт його участі в наданні матеріальної (в тому числі й шляхом постачання зброї) та інформаційної допомоги (в тому числі виконання завдань по розвідуванню інформації) збройним підрозділам УПА на території та околицях села Острівець Городенківського району (Коломийського району) Івано-Франківської області в період з 1944 по 1947 рік.

39. Заявник вказував, що необхідність встановлення факту надання ним матеріальної та інформаційної допомоги збройним підрозділам УПА, які здійснювали свою діяльність в селі Острівець Городенківського району, пов`язана із набуттям у встановленому законом порядку статусу учасника бойових дій, як особою, яка є борцем за незалежність України у ХХ столітті.

40. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони «Карпатська Січ», Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів.

41. Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, визначеним пунктом 16 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», врегульована Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 604 (далі - Порядок).

42. Пунктом 2 Порядку визначено, що рішення про надання особам статусу учасника бойових дій приймається комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореною Міноборони.

43. У пункті 4 Порядку зазначено, що для отримання статусу учасника бойових дій особа звертається до комісії за місцем реєстрації або проживання із заявою в довільній формі, в якій зазначається період перебування особи у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку. До заяви додаються копія документа, що посвідчує особу, а також наявні документи, визначені пунктом 5 цього Порядку.

44. Пунктом 5 порядку визначено, що підставою для надання особі статусу учасника бойових дій є наявність в неї не менш як одного з таких матеріалів: документи про нагороди та військові ступені, грамоти, відзнаки відповідного періоду учасників боротьби за незалежність України, що зазначені у пункті 1 цього Порядку; фотографії (оригінали), матеріали періодичних друкованих видань за відповідний період, які містять інформацію про участь особи у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку; архівні матеріали чи інші документи відповідного періоду із зазначенням прізвища, імені, по батькові особи, на підставі яких можна зробити достовірний висновок про належність особи до організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Зазначені архівні матеріали та інші документи, повинні бути завірені підписом керівника чи уповноваженої особи установи, яка видала документ, і скріплені печаткою такої установи.

45. Згідно з пунктом 8 Порядку, за відсутності підстав для надання статусу учасника бойових дій комісія протягом п`яти робочих днів повертає особі документи разом з обґрунтованою письмовою відповіддю, що містить роз`яснення причин відмови.

46. У разі відмови в наданні особі статусу учасника бойових дій питання про надання такого статусу може вноситися на розгляд комісії повторно.

47. Особа має право у порядку, визначеному законодавством, звернутися до суду стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях. Копія рішення суду підлягає зберіганню разом з іншими документами

(пункт 9 Порядку).

48. Таким чином, нормативно-правовими актами передбачено спеціальний порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які є борцями за незалежність України у XX столітті. ОСОБА_1 використовував цей порядок і звертався до відповідного органу Міністерства оборони України для надання йому статусу учасника бойових дій. Протоколами № 12 від 18 жовтня 2019 року та № 1 від 10 січня 2020 року йому було відмовлено в надані статусу учасника бойових дій як особі, яка брала участь у збройній боротьбі за незалежність України у XX столітті у складі УПА.

49. З аналізу норм Порядку слідує, що встановлення факту участі у діяльності УПА є складовою процесу надання особі статусу учасника бойових дій, для якого визначений позасудовий порядок, який реалізується спеціально уповноваженими на це органами (комісіями). Насамперед передбачено звернення особи, яка претендує на надання статусу учасника бойових дій, до комісії, а в разі відмови в наданні такого статусу особа має право звертатися до адміністративного суду для оскарження рішення комісії.

50. Розгляд і вирішення такої заяви судом у порядку цивільного судочинства є фактично перебиранням на себе судом функції, яку покладено на спеціально уповноважений орган виконавчої влади, що має відповідну компетенцію.

51. Положення пункту 9 Порядку не означають, що факт участі у бойових діях може бути встановлений за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Вказаний факт суд може встановити у випадку оскарження громадянином рішення спеціально уповноваженого органу, що має відповідну компетенцію.

52. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 233/2929/17 (провадження №14-284цс19), а також у постановах Верховного Суду

від 30 вересня 2020 року у справі № 202/5029/18 (провадження

№ 61-19426св19), від 21 вересня 2020 року у справі № 592/5874/18 (провадження № 61-9088св19), від 15 квітня 2020 року у справі

№ 315/752/18 (провадження № 61-9022св19).

53. Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що на час звернення ОСОБА_1 до суду із цією заявою чинне законодавство передбачало позасудову процедуру підтвердження особою факту її участі у збройній боротьбі за незалежність України у ХХ столітті у складі УПА з метою отримання статусу учасника бойових дій, визначало орган, який уповноважений приймати таке рішення, встановлювало перелік документів, необхідних для підтвердження участі особи в бойових діях.

54. Отже в окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт участі заявника в надані матеріальної допомоги (в тому числі й шляхом постачання зброї) та інформаційної допомоги (в тому числі виконання завдань по розвідуванню інформації) збройним підрозділам УПА на певній території, який необхідний для надання заявнику статусу учасника бойових дій.

55. Разом із тим особа, якій рішенням уповноваженого органу (комісії) відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, наділена правом звернутися до адміністративного суду з метою оскарження такого рішення. Під час дослідження обставин та підстав відмови судом можуть досліджуватися, зокрема, докази, надані особою на підтвердження факту участі у збройній боротьбі, разом з іншими обставинами, заслуховуватись та оцінюватися доводи і заперечення сторін.

56. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

57. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов законного й обґрунтованого висновку про те, що подана ОСОБА_1 заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

58. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

59. Колегія суддів не знаходить об`єктивних підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у відповідності до положень частини п`ятої статті 403 ЦПК України з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 233/2929/17 (провадження №14-284цс19).

60. Статтею 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

61. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 406 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 листопада

2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович