Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.09.2019 року у справі №372/3432/17

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 372/3432/17-ц

провадження № 61-16025св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя - доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Обухівський районний суд Київської області, у складі судді Зінченко О.

М., від 17 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шкоріної О. І.,

Кравець В. А., Стрижеуса А. М., від 07 серпня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області, про виділення в натурі частки із спільного майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшло наступне майно: житловий будинок; земельна ділянка площею

0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223110100:01:106:0050; земельна ділянка площею 0,1119 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223110100:01:106:0049. Зазначені об'єкти нерухомого майна знаходяться по АДРЕСА_1.

Сторони, які є дітьми померлої, подали заяви про прийняття спадщини приватному нотаріусу Клименко О. П. Заповіт на випадок своєї смерті ОСОБА_5 не залишила.

Вказувала, що спадкове майно є спільною частковою власністю сторін по справі, оскільки їм видані свідоцтва про право на спадщину за законом

на 1/4 частку, кожному. Проте вона не може досягнути згоди з іншими співвласниками щодо виділення її частки в натурі.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, з урахуванням поданих уточнень, просила суд:

1) виділити їй в натурі у власність відокремлену земельну ділянку площею 0,0250 га, що становить 1/4 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:106:0050;

2) виділити їй в натурі у власність відокремлену земельну ділянку загальною площею 0,0280 га, що становить 1/4 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:106:0049;

3) припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на виділені в натурі у її власність земельні ділянки;

4) припинити її право на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_1.

5) стягнути з відповідачів на її користь грошову компенсацію вартості

1/4 частки житлового будинку без урахування земельної складової в розмірі 12
908,50 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівський районний суд Київської області від 17 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 відокремлені земельні ділянки площею 0,0250 га, що становить 1/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:106:0050, та площею 0,0280 га, що становить

1/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:106:0049.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на виділені в натурі у власність ОСОБА_1 відокремлені земельні ділянки площею 0,0250 га та площею 0,0280 га.

Стягнуто із співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 без врахування земельної складової в розмірі 12 908,50 грн. Припинено право ОСОБА_1 на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 з дня отримання грошової компенсації.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 640 грн; судові витрати, пов'язані із залученням спеціаліста - 4 000 грн; судові витрати, пов'язані із витребуванням доказів - 405,19 грн; судові витрати на професійну правничу допомогу - 5 000 грн; судові витрати, пов'язані із залученням експертів - 14 000
грн, а всього 24 045,19 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог. Присуджуючи позивачу грошову компенсацію вартості 1/4 частки спірного житлового будинку без урахування земельної складової, судом враховано неможливість виділення такої частки в натурі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2019 року скасовано в частині розподілу судових витрат та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі

8 015,06 грн; із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 7 801,73
грн; із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 7 801,73 грн.

Компенсовано ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 426,66 грн.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Приймаючи постанову від 07 серпня 2019 року, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог. Доводи апеляційної скарги вважав такими, що не спростовують висновків районного суду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що у відповідачів не виникло солідарного обов'язку з відшкодування понесених позивачем судових витрат. Також судом враховано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнені від сплати судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Обухівський районний суд Київської області.

У жовтні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що під імітацією виділення частини спадщини, відбулось сплановане відчуження колодязя із помешкання його померлої матері, яка самостійно утримувала два домоволодіння по АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2. Питання щодо поділу спадщини було вирішено добровільно, однак ОСОБА_1 порушила досягнуті домовленості та заявила про свої права на спадщину після смерті матері. При цьому звертаючись до експерта ОСОБА_1 не повідомила відповідачів, внаслідок чого відбулось відчуження колодязя із домоволодіння по АДРЕСА_1.

Доводи особи, що подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року ОСОБА_7 подав відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути врахованими касаційним судом, оскільки всупереч вимог частини 4 статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копій іншим учасникам справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін ОСОБА_5.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло наступне майно: житловий будинок та земельна ділянка площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223110100:01:106:0050; земельна ділянка площею 0,1119 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223110100:01:106:0049, які знаходяться по АДРЕСА_1.

Спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги за законом - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Клименко О. П. подані заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 та кожному із спадкоємців видані свідоцтва про право на спадщину за законом

на 1/4 частку у спадковому майні.

Згідно висновку № 77/18 від 16 липня 2018 року оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи ринкова вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 становить 160 974 грн, виділ в натурі у власність 1/4 частки цього будинку є неможливим.

Сума грошової компенсації вартості 1/4 частки житлового будинку без врахування земельної складової становить 12 908,50 грн.

Також експертом встановлено можливість виділу в натурі 1/4 часток з спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:01:106:0050,3223110100:01:106:0049 та запропоновано варіанти їх виділу.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1 -2 , 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Положеннями статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина 1 статті 356 ЦК України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

За положеннями частини 1 та 2 статті 364 ЦК України, яка регулює правовідносини з виділу власником належної йому частки, що є у спільній частковій власності, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частини 1 та 2 статті 364 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Отже за змістом статті 364 ЦК України власник, який бажає виділу своєї частки, може вимагати виділу такої частки в натурі, і лише у зв'язку з неможливістю такого виділу або заборони такого виділ відповідно до закону, він має право на компенсацію, яку може отримати на підставі цієї норми.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги про припинення права власності позивача на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок з одночасним відшкодуванням позивачу вартості її частки, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що виділ такої частки в натурі є неможливим, дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про виділ позивачці в натурі 1/4 часток земельних ділянок з кадастровими номерами undefined,3223110100:01:106:0049, відповідно до запропонованих експертом варіантів, викладених у висновку земельно-технічної експертизи № 77/18 від 16 липня 2018 року.

Такі висновки відповідають приписам статтей 183, 364 ЦК України.

Таким чином суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо відчуження криниці аналогічні доводам апеляційної скарги, яким надав оцінку апеляційний суд, встановивши, що відповідачами не доведено належність криниці до спадкового майна після смерті ОСОБА_5, оскільки у технічному паспорті на домоволодіння по АДРЕСА_1 та у свідоцтвах про право на спадщину виданим сторонам у розглядуваній справі криниця відсутня.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz
Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

За таких обставин наведені доводи в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення позовних вимог та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального та порушено процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини 1 статті 411 ЦПК України оскаржену судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В.

Шипович