Історія справи

Постанова

Іменем України

07 червня 2018 року

м. Київ

справа № 561/397/17

провадження № 61- 5834 св 18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Зарічненське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Рівненської області,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області на рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2017 року у складі судді Світличного Р. В. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року у складі суддів: Шеремет А. М., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру отриману пенсію в розмірі 25 672 грн 91 коп.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Зарічненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При черговій перевірці пенсійної справи відповідача було виявлено переплату пенсії за період з 25 липня 2016 року до 31 серпня 2016 року в розмірі 2 435 грн 86 коп. та за період з 1 квітня 2015 року по 31 травня 2016 року - 23 237 грн 05 коп., яка виникла внаслідок виплати пенсії ОСОБА_4 у період її служби в органі місцевого самоврядування всупереч вимогам статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно якої тимчасово у період з 01 квітня 2015 року до 31 грудня 2016 року зупинено виплату пенсій, призначених відповідно до законодавства України, посадовим особам місцевого самоврядування у період служби в органах місцевого самоврядування.

Посилаючись на відмову відповідача добровільно повернути надміру виплачену пенсію, Зарічненське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Рівненської області просило позов задовольнити й стягнути на свою користь 25 672 грн 91 коп.

Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю недобросовісності з боку набувача пенсії, а також рахункової помилки.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області відхилено, рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд погодився з висновками районного суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

30 січня 2018 року Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду Рівненської області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не взято до уваги те, що відповідач є посадовою особою органів місцевого самоврядування і на неї повністю поширюються вимоги статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо тимчасового припинення виплати пенсії відповідній категорії працюючих осіб.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У березні 2018 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що ухвалені у справі судові рішення є законними і обґрунтованими, суди при їх ухваленні правильно застосували норми матеріального та процесуального права, а вимоги позивача є безпідставними.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Зарічненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області на підставі заяви від 30 травня 2013 року та отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до вимог частини 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року до 31 грудня 2016 року посадовим особам місцевого самоврядування у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

ОСОБА_4 з 01 квітня 2015 року працювала в Зарічненській районній раді Рівненської області на посаді оператора комп'ютерного набору, копіювально-розмножувальних машин, діловодства та документообігу, з якої 05 травня 2015 року переведена на посаду бухгалтера цього ж органу місцевого самоврядування та 31 травня 2016 року звільнена на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

Згідно довідок управління координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24 жовтня 2016 року та від 28 березня 2017 року по пенсійній справі пенсіонера ОСОБА_4 існує переплата в загальному розмірі 25 672 грн 91 коп., а саме 2 435 грн 86 коп. за період з 25 липня 2016 року до 31 серпня 2016 року та 23 237 грн 05 коп. за період з 01 квітня 2015 року до 31 травня 2016 року.

У зв'язку з виявленою переплатою, Зарічненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України були надіслані на адресу відповідача вимоги від 03 листопада 2016 року №2048/03 та від 04 квітня 2017 року №1-12/03 про повернення вказаних сум на рахунок Пенсійного фонду.

Положеннями частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.

Згідно з частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або ненадання інформації, обов'язковість подання якої передбачена законодавством.

Закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки встановили, що недобросовісність з боку набувача пенсії відсутня. Зміни до законодавства щодо нарахування і здійснення пенсійних виплат повинні контролюватися саме органом, що призначає пенсії. Незастосування позивачем вимог статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» при нарахуванні та виплаті відповідачу пенсії не може свідчити про зловживання з боку ОСОБА_4

Зарічненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду Рівненської області у встановленому законом порядку не доведено рахункову помилку, яка відбулася та внаслідок чого відповідачу було надміру виплачено кошти та не надано належних та допустимих доказів у підтвердження недобросовісності набувача при отриманні коштів.

За наведених обставин доводи касаційної скарги про те, що відповідач є посадовою особою органів місцевого самоврядування і на неї повністю поширюються вимоги статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо тимчасового припинення виплати пенсії вбачаються необґрунтованими, не дають підстав для скасування оскаржуваних рішень суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області залишити без задоволення.

Рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов А. С. Олійник Г. І. Усик