Історія справи

Постанова

Іменем України

06 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 235/2183/17

провадження № 61-6369св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,

учасники справи:

позивач - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області,

відповідачі: Красноармійське міськрайонне управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби у Донецькій області, клініка професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України»,

треті особи: Головне управління державної служби з питань праці у Донецькій області, ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Мирноградського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2017 року в складі судді - Хмельової С. М., та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року в складі суддів: Корчистої О. І., Новосьолової Г. Г., Тимченко О.О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2017 року Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - УВДФССУ в Донецькій області) звернулося до суду з позовом до Красноармійського міськрайонного управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби у Донецькій області (далі - Красноармійське МУ ГУ ДСЕС у Донецькій області), клініки професійних захворювань державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» (далі - ДУ «ІМП НАМН»), треті особи: Головне управління державної служби з питань праці у Донецькій області (далі - ГУ ДСПП у Донецькій області), ОСОБА_4, про скасування інформаційної довідки, повідомлення про професійне захворювання, медичного висновку.

Позовна заява мотивована тим, що 04 лютого 2016 року Красноармійське МУ ГУ ДСЕС у Донецькій області видало інформаційну довідку про умови праці за підозри у робітника професійного захворювання ОСОБА_4 05 серпня 2016 клінікою професійних захворювань ДУ «ІМП НАМН» видане повідомлення про професійне захворювання № 422 за формою П-3 на ім'я ОСОБА_4

УВДФССУ в Донецькій області зазначало, що інформаційну довідку про умови праці за підозри у робітника професійного захворювання та повідомлення про професійне захворювання є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Красноармійською центральною лікарнею, всупереч положенням складена з порушенням вимог пункту 1.7 Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 грудня 2004 року № 614 (далі - Порядок), копії запиту на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння) на ОСОБА_4 до Фонду соціального страхування не надходило.

На підставі викладеного УВДФССУ в Донецькій області, просило скасувати інформаційну довідку про умови праці за підозри у робітника професійного захворювання ОСОБА_4, видане Красноармійське МУ ГУ ДСЕС у Донецькій області від 04 лютого 2016 року; повідомлення про професійне захворювання від 05 серпня 2016 за формою П-3 на ім'я ОСОБА_4, видане клінікою професійних захворювань ДУ «ІМП ПАМН»; медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання у ОСОБА_4, видане Клінікою професійних захворювань ДУ «ІМП ПАМН».

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що інформаційна довідка та повідомлення про професійне захворювання складенні у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, Фонд соціального страхування не наділений правом на оскарження вказаних документів.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, УВДФССУ в Донецькій області в особі Мирноградського міського відділення УВДФССУ в Донецькій області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що відомості, зазначені в медичному висновку на обґрунтування діагнозу професійного захворювання про місце роботи в шкідливих умовах не відповідають дійсності, в санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці ОСОБА_4 також, так як відсутні умови праці хворого на ТОВ «Техіновація» та ПрАТ «Донецьксталь».

05 лютог 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що інформаційна довідка про умови праці за підозри у робітника професійного захворювання ОСОБА_4, видана Красноармійським МУ ГУ ДСЕС у Донецькій області від 04 лютого 2016 року.

Повідомлення про професійне захворювання від 05 серпня 2016 за формою П-3 на ім'я ОСОБА_4, видане Клінікою професійних захворювань ДУ «ІМП ПАМН».

Медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання у ОСОБА_4, виданий клінікою професійних захворювань ДУ «ІМП НАМН».

Установлено, що ОСОБА_4 встановлено професійне захворювання: пневмоконіоз (t/t, 1/1, Bu), JIH І-ІІ ст. (першого - другого ст.) та супутній діагноз: ІХС (дифузний пневмосклероз) гіпертонічна хвороба І-І1 ст., ст. З, ризик З, СН 0 ст. Хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії неповної ремісії. Хронічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (II ст.) за класіфікацією ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Наявність професійного захворювання у ОСОБА_4, позивачем не оспорюється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі - Постанова) передбачено порядок встановлення зв`язку захворювання з умовами праці, розслідування причин та облік випадків хронічних професійних захворювань.

Пунктом 68 Постанови визначено, що у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією ДУ «ІМП НАМН», у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

Судами встановлено, що позивач не надав суду доказів того, що лікарсько-експертна комісія клініки професійних захворювань ДУ «ІМП НАМН» порушила порядок встановлення зв`язку захворювання з умовами праці, розслідування причин та облік випадків хронічних професійних захворювань, встановлений цією Постановою.

Таким чином, на підставі належним чином оцінених доказів, суди попередніх інстанції встановивши вказані обставини з урахуванням наведених норм Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилання судів попередніх інстанцій на відсутність права на оскарження вищевказаних документів не має правового значення, оскільки суди дали належну правову оцінку доводам позивача, дослідивши докази та дійшли вірного висновку по суті позовних вимог про відмову у задоволенні позову.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Мирноградського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишити без задоволення.

Заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк