Історія справи

Постанова

Іменем України

06 червня 2018 року

м. Київ

справа № 758/2671/17

провадження № 61-25701св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

представники заявника: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

заінтересована особа - Подільський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року у складі судді Зарицької Ю. Л. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 червня 2017 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про встановлення факту народження.

Заява мотивована тим, що вона є матір'ю ОСОБА_7, яка народилась

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Алушта в АР Крим. Зазначала, що вона звернулась до відділу реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції з вимогою зареєструвати народження дитини, але їй було відмовлено.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просила суд встановити факт народження ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Алушта в

АР Крим, від матері - ОСОБА_4, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, та батька - ОСОБА_8, громадянина України.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 червня

2017 року, в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відомості про дитину, її батьків, зазначені в заяві, не співпадають з відомостями, зазначеними в свідоцтві про народження дитини, а тому суд позбавлений можливості встановити даний факт.

У липні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення її заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували до спірних правовідносин норми статті 135 СК України, а також норми статті 257-1 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення заяви про встановлення факту.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 257-1 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керуючись вимогами частини третьої статті 257-1 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту народження дитини, оскільки відомості, зазначені в заяві не співпадають з відомостями, зазначеними в документах доданих до заяви, зокрема встановлено, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Алушта в АР Крим, батьками якої згідно зі свідоцтвом про народження, виданим Алуштинським міським відділом записів актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим від 10 листопада 2015 року, зазначено: батько - ОСОБА_9, громадянин Російської Федерації, мати - ОСОБА_11 - громадянка Російської Федерації.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська