Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 462/8477/24

провадження № 61-8403св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє адвокат Піта Ярослав Ігорович, на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова, в складі судді Кирилюк А. І., від 01січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

від 15 травня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, клопотання позивача

1. У листопаді 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08 листопаді

2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. 26 грудня 2024 року представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - адвокат Єрмакова Х. Р. надіслала до суду першої інстанції клопотання, у якому вказала про відсутність станом на 23 грудня 2024 року у ОСОБА_1 заборгованості перед товариством та просила підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору.

Крім того на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» просила повернути судовий збір в сумі 2 422,40 грн, сплачений при поданні позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01 січня 2025 року клопотання представника позивача - адвоката Єрмакової Х. Р. задоволено частково. Провадження у справі за позовною заявою ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрито. У задоволенні клопотання в частині повернення сплаченого судового збору - відмовлено.

5. Суд вважав за необхідне закрити провадження у справі у зв`язку з добровільним погашенням відповідачкою суми боргу після відкриття провадження у справі.

6. Мотивуючи вирішення клопотання про закриття провадження у справі суд врахував:

- пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України, відповідно до якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору,

- частину першу статті 206 ЦПК України, згідно з якою позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

7. Водночас, суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про повернення судового збору, оскільки законом передбачений інший порядок відшкодування понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

8. Мотивуючи вирішення клопотання про повернення судового збору суд врахував:

- пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях,

- частину третю статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

9. Не погодившись із вказаною ухвалою районного суду в частині відмови в поверненні сплаченого судового забору, позивач подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

10. Постановою Львівського апеляційного суду від 15 травня 2025 року апеляційну скаргу Львівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» залишено без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 01 січня 2025 року - залишено без змін.

11. Апеляційний суд, пославшись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня

2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі

№ 750/1658/20, від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц, вказав, що сама по собі сплата відповідачкою заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу після відкриття судом провадження у цивільній справі не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

12. Встановивши, що фактичний зміст клопотання представника позивача - адвоката Єрмакової Х. Р. від 26 грудня 2024 року свідчить про відмову позивача від позову внаслідок його задоволення ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача не виникло право на повернення сплаченого судового збору на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», яка містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.

13. Апеляційний суд також звернув увагу, що позивач не звертався із заявою про стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору за подання позову, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзіТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє адвокат Піта Я. І., просить постанову апеляційного суду скасувати повністю, а ухвалу суду першої інстанції - в частині відмови у поверненні сплаченого за подання позову судового збору, ухваливши в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви позивача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. У липні 2025 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє адвокат Піта Я. І., подало касаційну скаргу на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 01січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 травня 2025 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у серпні 2025 року надійшли до Верховного Суду.

17. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права.

19. Касаційна скарга мотивована тим, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 вказано, що встановлення відсутності предмета спору на час пред`явлення позову не є єдиним випадком для закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки у такому випадку (при відсутності предмета спору) малоймовірно аби позивач звертався до суду. У цій постанові Верховний Суд конкретизував висновок, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

20. Наголошує, що в цьому випадку ні позивач, ні його представник не подавали заяв про відмову від позову. Крім того, згідно з довіреністю представник позивача - адвокат Єрмакова Х. Р. взагалі не мала повноважень на вчинення такої процесуальної дії як відмова від позову.

21. Вважає, що суди попередніх інстанцій не могли на власний розсуд тлумачити заяву про закриття провадження у справі. Відсутність предмета спору є окремою підставою для закриття провадження у справі, таке розмежування чітко встановлено у пунктах 2 та 4 частини першої статті 255 ЦПК України, і жодних підстав ототожнювати різні підстави для закриття провадження у справі немає.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

22. Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

23. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. У справі, яка переглядається, суди встановили, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», звертаючись до суду з цим позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 5 110,20 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за період з вересня 2023 року по вересень 2024 року.

25. Ухвалою Залізничного районного суду від 08 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26. 26 грудня 2024 року представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - адвокат Єрмакова Х. Р. надіслала до суду першої інстанції клопотання, у якому вказувала про відсутність станом на 23 грудня 2024 року у

ОСОБА_1 заборгованості перед товариством і просила на підставі пункту

2 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору та повернути судовий збір сплачений за подання позову.

27. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 травня 2025 року, клопотання представника позивача - адвоката

Єрмакової Х. Р. задоволено частково. Провадження у справі за позовною заявою ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрито. У задоволенні клопотання в частині повернення сплаченого судового збору - відмовлено.

28. Відповідно до частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

29. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (частина друга статті 255 ЦПК України).

30. Колегія суддів звертає увагу, що на відміну від інших видів судових витрат у цивільній справі, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає окремий закон - Закон України «Про судовий збір».

31. Вказане узгоджується і з положеннями частини другої статті 133 ЦПК України, згідно з якими розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

32. Питання повернення судового збору врегульовано статтею 7 Закону України «Про судовий збір», яка містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких сплачена сума судового збору, за відповідним клопотанням повертається судом особі, яка його сплатила.

33. Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

34. Таким чином Закон України «Про судовий збір» передбачає загальне правило, згідно з яким судовий збір повертається у випадку закриття провадження у справі, та одне виключення із загального правила, а саме закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою позивача від позову.

35. У клопотанні від 26 грудня 2024 року, представник позивача просила закрити провадження у розглядуваній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

36. Водночас, не дивлячись на чітке формулювання клопотання представника позивача про закриття провадження у справі саме з підстави відсутності предмету спору, ухвала Залізничного районного суду м. Львова

від 01 січня 2025 року містить суперечливе правове обґрунтування закриття провадження у справі, що вплинуло на правильність вирішення питання про повернення судового збору. Зокрема, районний суд одночасно послався і на пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України (закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору) і на частину першу, третю статті 206 ЦПК України (закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою позивача від позову).

37. При цьому адвокат Єрмакова Х. Р., як представник позивача, взагалі не мала повноважень на відмову від позову, що прямо передбачено наявною в матеріалах справи довіреністю від 08 жовтня 2024 року (а.с. 9, 25).

38. Апеляційний суд, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня

2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі

№ 750/1658/20, від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц, вважав, що пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України не може бути застосовано, якщо предмет спору існував на момент пред`явлення позову.

39. Однак апеляційний суд не врахував, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження

№ 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок таким чином, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

40. З огляду на викладене, а також зміст клопотання представника позивача, яке не вказує на відмову позивача від позову, колегія суддів вважає помилковою відмову районного суду у поверненні судового збору.

41. Оскільки у клопотанні від 26 грудня 2024 року, представник позивача - адвокат Єрмакова Х. Р. просила закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції за результатами вирішення вказаного клопотання загалом правильно закрив провадження у справі і сам факт такого закриття ніким на оспорюється, проте в порушення частини другої статті 255 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не вирішив питання про повернення судового збору, судові рішення в оскарженій частині необхідно скасувати, а справу в цій частині передати до суду першої інстанції для вирішення питання про повернення судового збору сплаченого за подання позову.

42. Питання про повернення судового збору сплаченого за подання позову має вирішити суд першої інстанції, а не Верховний Суд, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

43. Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє адвокат Піта Ярослав Ігорович, задовольнити частково.

2. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 01січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 травня 2025 року в частині відмови в поверненні товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судового збору, сплаченого за подання позову, скасувати, а справу для вирішення цього питання передати до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович