Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.11.2019 року у справі №307/627/15

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 307/627/15

провадження № 61-26310св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"),

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г., Готри Т. Ю.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2007 року ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав останній кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 13 % річних, з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 13 березня 2017 року.

13 липня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої ОСОБА_1 було надано додатково 30 000 доларів США.

20 січня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, якою змінено графік погашення кредиту та сплати інших платежів.

ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належно не виконувала, внаслідок чого станом на 12 грудня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 40 036,72 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 12 грудня 2014 року становило 629 004,94 грн, з яких: 35 838,92
доларів США, що за курсом НБУ становило 563 054,56 грн - заборгованість за кредитом; 3 384,88 доларів США, що за курсом НБУ становило 53 178,84 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 812,92 доларів США, що за курсом НБУ становило 12 771,54 грн - пеня за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Ураховуючи наведене, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказаний розмір кредитної заборгованості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тячівського районного суду від 07 листопада 2016 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 40 036,72 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 12 грудня 2014 року становить 629 004,94

грн, заборгованості за кредитом.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк належним чином виконав свої обов'язки, надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, а ОСОБА_1 належно не виконувала своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів, у результаті чого виникла заявлена банком заборгованість.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Тячівського районного суду від 07 листопада 2016 року скасовано.

У задоволенні позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що банк не надав доказів видачі відповідачу кредитних коштів саме у доларах США.

Розрахунок заборгованості, наданих банком, суд вважав не точним та недоведеним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, АТ "Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити у силі рішення місцевого суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно вказав, що банком не було доведено видачу відповідачу кредитних коштів в іноземній валюті, оскільки цей факт підтверджується заявами ОСОБА_1 на отримання кредитних коштів, передбачених кредитним договором від 14 березня 2007 року, з урахуванням додаткових угод, меморіальним ордером та випискою по рахунку.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує, що апеляційний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи і правильно її вирішив. Вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2019 року вказану справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 березня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/02-7/061-М, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 50 000
доларів США зі сплатою 13 % на рік за користування кредитними коштами з кінцевим строком повернення - 13 березня 2017 року, а вона зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строк та у порядку, встановленому кредитним договором.

Додатковою угодою від 13 липня 2007 року про внесення змін до кредитного договору №010/02-7/061-М від 14 березня 2007 року змінено пункт 2 частини 1 кредитного договору, а саме: щодо розміру кредиту, який становить 80 000 доларів США, перший транш у розмірі 50 000 доларів США, другий транш у розмірі 30 000
доларів США, цільове використання кредиту на споживчі потреби, річна база нарахування процентів 365 днів у році, дата остаточного повернення кредиту 13 березня 2017 року, поточний рахунок - НОМЕР_1, комісія за дострокове виконання боргових зобов'язань - два відсотки від суми часткового або повного дострокового виконання боргових зобов'язань, протягом одного року з моменту отримання першого траншу по кредиту, один відсоток від суми часткового або повного дострокового виконання боргових зобов'язань, починаючи з другого року з моменту отримання першого траншу по кредиту і до повного виконання боргових зобов'язань, комісія за надання кредиту - 0,99 % від суми кредитного ліміту.

Додатковою угодою від 20 січня 2009 року про внесення змін до кредитного договору від 14 березня 2007 року № 010/02-7/061-М внесено зміни в пункти кредитного договору, а саме: графік повернення кредиту та сплати процентів підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору, пункт
1.5.1 частини 2 договору - погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, пункт 1.8.3 частини 2 договору - у разі дострокового виконання позичальником частини боргових зобов'язань банк здійснює коригування боргових зобов'язань позичальника у бік їх зменшення, додаток № 2 до договору - не підписання графіку повернення кредиту та сплати процентів не звільняє позичальника від відповідальності за неналежне виконання боргових зобов'язань, пункт 1.4.1.3 договору - проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та включаючи день повернення та сплачується позичальником відповідно до умов статті 1.5 цього договору.

Меморіальним ордером від 14 березня 2007 року № 1 підтверджено, що ОСОБА_1 отримано кредитні кошти у розмірі 50 000 доларів США.

Згідно з даними банківської виписки з рахунку № НОМЕР_2 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі кредитного договору від 14 березня 2007 року №010/02-7/061-М та додаткової угоди від 13 липня 2007 року ОСОБА_1 було видано кредит у розмірі 80 000 доларів США, зокрема по періодах: 14 березня 2007 року - 38 000 доларів США, 16 березня 2007 року - 12 000 доларів США, 13 липня 2007 року - 30 000

доларів США.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17 березня 2016 року № 4094 підписи від імені ОСОБА_1, розташовані на лицьовому боці 1-го аркуша, внизу, в лінійці після слів "Від позичальника", на звороті цього ж аркуша в лінійці із зазначенням ініціалів та прізвища в графі "Позичальник" розділу "Реквізити та підписи сторін", на лицьовому та зворотному боках 2-го та 3-го аркушів/ "Частина №2 Кредитного договору №010/02-7/061-М від 14 березня 2007 року/, внизу в лінійках після слова "Позичальник", на лицьовому боці 4-го аркуша в лінійці із зазначенням ініціалів та прізвища в графі "Позичальник" розділу "Реквізити та підписи сторін", після слів "Другий примірник оригіналу цього кредитного договору №010/02-7/061-М" від 14 березня 2007 року отримав, в лінійці після слова "Підпис" кредитного договору №010/02-7/061-М, укладеного 14 березня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі першого заступника директора з питань корпоративного, малого та середнього бізнесу Закарпатської обласної дирекції Лиховіда О. І., головного експерта відділу продажу малого та середнього бізнесу цієї ж дирекції Поповича П. Ю., з однієї сторони і громадянкою ОСОБА_1 з іншої сторони; в лінійці із зазначенням прізвища та ініціалів "ОСОБА_1" графи "Позичальник" розділу "Юридичні адреси та реквізити" додаткової угоди №1 про внесення змін до кредитного договору №010/02-7/061-М від 14 березня 2007 року, укладеної 13 липня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Тячівського відділення Закарпатської обласної дирекції Орсага М. М., заступника начальника Тячівського відділення з питань малого та середнього бізнесу цієї ж дирекції Принц К. О., з однієї сторони і громадянкою ОСОБА_1 з іншої сторони; на першому аркуші після основного тексту, внизу, в правому кутку, на другому аркуші, в лінійці із зазначенням ініціалів та прізвища "Н. В. Бенца" в графі "Позичальник" додаткової угоди №1 про внесення змін до кредитного договору №010/02-7/061-М від 14 березня 2007 року, укладена 20 січня 2009 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі позичальника Тячівського відділення Закарпатської обласної дирекції Орсага М. М., заступника начальника Тячівського відділення з питань малого та середнього бізнесу цієї ж дирекції Принц К. О., з однієї сторони, і громадянкою ОСОБА_1, з іншої сторони, виконані ОСОБА_1.

За розрахунком банку, станом на 12 грудня 2014 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" становить 40 036,72 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12 грудня 2014 року становило 629 004,94 грн, з яких 35 838,92
доларів США, що за курсом НБУ станом на 12 грудня 2014 року становило 563 054,56
грн - сума заборгованості за кредитом, 3 384,88 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12 грудня 2014 року становило 53 178,84 грн - сума заборгованості по відсотках за користування кредитом, 812,92 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12 грудня 2014 року становило 12 771,54 грн - сума заборгованості по пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

За змістом частини 2 статті 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Установивши, що банк належним чином виконав свої обов'язки, надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, а ОСОБА_1 належно не виконувала своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів, у результаті чого виникла заявлена банком заборгованість, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні банку, апеляційний суд виходив з того, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не надав доказів видачі відповідачу кредитних коштів саме у доларах США, у зв'язку із чим вважав, що розрахунок заборгованості, наданих банком, є неточним та недоведеним.

Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи судами, встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Частиною 1 статті 11 ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із частиною 1 статті 57 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 58 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до положень частини 3 статті 10, частин 1 , 4 статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 3 статті 10, частин 1 , 4 статті 60 ЦПК України.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 10 ЦПК України 2004 року визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Положенням частини 4 статті 10 ЦПК України 2004 року на суд також покладені певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених частини 4 статті 10 ЦПК України.

Безспірно встановивши, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі кредитного договору від 14 березня 2007 року, апеляційний суд у порушення статей 212, 213, 214, 215, 303, 316 ЦПК України 2004 року належно не врахував усіх встановлених судами обставин та доводів банку про виникнення у боржника заявленої заборгованості, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку із недоведеністю позовних вимог.

Розрахунок заборгованості, а також інші докази, надані банком, апеляційний суд взагалі не досліджував, зазначивши лише про недоведеність видачі кредиту саме в іноземній валюті та, відповідно, недоведеність заявленого банком розміру заборгованості.

При цьому, посилаючись на те, що банком не доведено існування кредитних правовідносин саме в доларах США, що стало основною підставою для відмови у задоволенні позову, апеляційний суд не взяв до уваги та не надав правої оцінки долученим до матеріалів справи самою ОСОБА_1 копіям квитанцій по сплаті заборгованості за кредитним договором від 14 березня 2007 року у вказаній валюті (том 2, а. с. 141-253).

Апеляційний суд не врахував, що надання ОСОБА_1 особисто вказаних квитанцій підтверджує той факт, що договір нею частково виконувався (частина 1 статті 61 ЦПК України 2004 року), а згідно зі статтею 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, ОСОБА_1 не було спростовано наданий банком розрахунок заборгованості, не надано свого, тобто не доведено належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором від14 березня 2007 року, що було її процесуальним обов'язком відповідно до статей 10, 60 ЦПК України 2004 року.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 212, 213, 214, 215 ЦПК України 2004 року правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, та закон, який їх регулює, дійшовши обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду, яке відповідає закону.

Відповідно до частини 1 статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року скасувати.

Рішення Тячівського районного суду від 07 листопада 2016 року залишити в силі.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю.

В. Черняк