Історія справи

Постанова

Іменем України

04 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 761/38464/20

провадження № 61-7465св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Надра», ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця та, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. щодо винесення постанови від 04 червня 2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 62260854;

- визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. від 04 червня 2020 року ВП № 62260854 про відкриття виконавчого провадження про солідарне стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 2 025 533,15 грн на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») за виконавчим листом, виданим Шевченківським районним судом міста Києві 07 серпня 2012 року на виконання судового рішення у справі № 2-1895/11;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. винести постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 62260854) та повернути виконавчий лист стягувачу.

Зазначала, що зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до Святошинського району міста Києва, а також не має жодного майна на території Київської області.

Тобто місце її проживання не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Сидорчук А. А. здійснює діяльність, виконавчий документ прийнятий до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, відтак постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням приписів чинного законодавства

Одночасно зі скаргою ОСОБА_1 просила поновити пропущений строк на звернення до суду зі скаргою, посилаючись на те, що про відкриття виконавчого провадження їй стало відомо в середині червня 2020 року після отримання повідомлення з банку про встановлення обмежень на банківську картку у зв`язку з винесенням приватним виконавцем оскаржуваної постанови.

Посилаючись на наведене, просила поновити строк на звернення до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. та задовольнити її скаргу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 липня 2021 року у складі судді Фролової І. В. скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. щодо винесення постанови від 04 червня 2020 року про відкриття виконавчого провадження (ВП № 62260854);

Визнано незаконною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. від 04 червня 2020 року ВП № 62260854 про відкриття виконавчого провадження про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 2 025 533,15 грн на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра», відкритого за виконавчим листом, виданим Шевченківським районним судом міста Києві 07 серпня 2012 року на виконання судового рішення у справі № 2-1895/11;

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. винести постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 62260854) та повернути виконавчий лист стягувачу.

Суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята приватним виконавцем з порушенням приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 та частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача). Окрім того, суд зазначив, що виконавчий лист пред`явлений виконавцю поза межами строків, установлених нормою закону, й питання про поновлення пропущеного строку в установленому ЦПК України порядку не вирішувалося.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А. ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук А. А., ПАТ «Акціонерний банк «Надра», ОСОБА_2 , про визнання дії протиправною та незаконною, визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання прийняти постанову залишено без розгляду.

Постанова апеляційного суду аргументована тим, що вказана скарга подана з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 449 ЦПК України. Оскільки заявниця не надала суду належних доказів поважності причин пропуску цього строку, підстави для його поновлення відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Підставами касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального та порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідили обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про залишенні скарги без розгляду.

Суд апеляційної інстанції вдався до надмірного формалізму, залишивши без розгляду її скаргу, фактично унеможливив доступ до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, та проігнорував те, що виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом міста Києва 07 серпня 2012 року.

Приватний виконавець, на порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», протиправно виніс оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, а не повернув виконавчий лист стягувачу у порядку, передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи інших учасників справи

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва справу № 761/38464/20 за скаргою ОСОБА_1 про визнання дії протиправною та незаконною, визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання прийняти постанову, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, ПАТ «Акціонерний банк «Надра», ОСОБА_2 .

Обставини справи

Встановлено, що 04 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А. А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62260854 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 2 025 533,15 грн на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра».

Вказана постанова винесена на підставі виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 07 серпня 2012 року на виконання судового рішення у справі № 2-1895/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука А. А., заявниця зазначала, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки вона зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до Святошинського району міста Києва, й не має жодного майна на території Київської області. Тобто, її місце проживання не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Сидорчук А. А. здійснює діяльність.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною першою статті 449 ЦПК України встановлено, що скарга може бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Аналіз частини першої статті 449 ЦПК України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Порівняльний аналіз змісту термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.

Доведення факту, що сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася своєчасно до суду за його захистом недостатньо для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду.

Для поновлення строку звернення до суду заявнику потрібно довести наявність об`єктивних обставин, які свідчать про те, що заявник не знав та і не міг дізнатись про порушення своїх прав.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Апеляційний суд установив, щовиконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 07 серпня 2012 року Шевченківським районним судом міста Києва, приватний виконавець Сидорчук А. А. відкрив 04 червня 2020 року.

Копію постанови від 04 червня 2020 року про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 отримала 16 вересня 2020 року, а зі скаргою на дії приватного виконавця звернулася до суду 25 листопада 2020 року.

Як на підставу для поновлення строку на звернення до суду, ОСОБА_1 посилалась на те, що про відкриття виконавчого провадження їй стало відомо в середині червня 2020 року, в подальшому вона підготувала та направила на адресу приватного виконавця заяву про повернення виконавчого документу без виконання (25 вересня 2020 року). Окрім того, в липні 2020 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, й вона, як учасник цієї справи, мала намір відновити свої права щодо протиправності виконавчого провадження у межах вказаної справи.

Також ОСОБА_1 вказала, що 16 вересня 2020 року отримала копію виконавчого листа та копію постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 62260854) й виявила суттєві порушення з боку приватного виконавця щодо прийнятого ним рішення.

Встановивши, що 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної постанови приватного виконавця,до суду звернулася у листопаді 2020 року йдоказів щодо поважності причин пропуску нею строку не надала, апеляційний суд правильно застосував положення наведених норм права та дійшов обґрунтованого висновку про залишення скарги без розгляду у зв`язку із пропуском строку, встановленого законом для звернення до суду зі скаргою.

Доводи касаційної скарги зводяться до формальної незгоди з оскарженим судовим рішенням та не дають підстав для його скасування, оскільки згідно з вимогами частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Інші наведені в касаційній скарзі аргументи також не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун