Постанова

Іменем України

04 червня 2020 року

м. Київ

справа № 221/3582/17

провадження № 61-38421св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне підприємство «Донецьксталь» - металургійний завод»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області, у складі судді Овчиннікової О. С., від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області, у складі колегії суддів: Баркова В. М., Биліни Т. І., Мальцевої Є. Є., від 17 травня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона працювала у філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» та 14 березня

2017 року була звільнена з роботи на підставі пункту 1 частини першої

статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за угодою сторін, однак всупереч вимог статті 116 КЗпП України роботодавець не провів із нею повного розрахунку в день звільнення.

Просила суд стягнути із відповідачана свою користь заробітну плату за березень 2017 року у розмірі 2 161, 88 грн, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки у розмірі 4 175, 65 грн та відповідно до статті 117 КЗпП України компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні за період з квітня по липень 2017 року у розмірі 18 530, 48 грн. Зобов`язати філію «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» сплатити Єдиний соціальний внесок ОСОБА_1 за період із 01 жовтня

2016 року по 14 березня 2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 27 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відомості у трудовій книжці позивача про її звільнення внесені не уповноваженою особою. Судом також враховано, що згідно наказу № 64 від 22 лютого 2017 року з 27 лютого 2017 року у філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» оголошено простій.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Волноваського районного суду Донецької області від 27 лютого 2018 року -без змін.

Приймаючи постанову від 17 травня 2018 року, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що провина ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» у невиплаті позивачу заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та належних при звільненні сум у визначені статтею 116 КЗпП України строки не доведена.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши при цьому нове рішення, яким зобов`язати філію «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» сплатити їй заробітну плату за березень 2017 року, компенсацію за невикористану частину відпустки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з квітня 2017 року по червень 2018 року в загальному розмірі 75 826, 83 грн та сплатити Єдиний соціальний внесок за період

з 01 жовтня 2016 року по 14 березня 2017 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 221/3582/17 та витребувано її матеріали з місцевого суду.

В листопаді 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

15 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 221/3582/17 передано судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що сертифікат Торгово-промислової палати України від 26 вересня 2014 року № 651, як доказ існування непереборної сили, суперечить обставинам справи та фактам, викладеним в позовній заяві. Філія «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» працювала у м. Донецьку протягом 2014-2016 років, виплачуючи при цьому заробітну плату працівникам та сплачуючи податки і збори до державного бюджету України.

Судами не враховано лист Донецької обласної організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувною промисловістю України

від 06 липня 2017 року № 03-07/77.

Вважає, що наказ філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» № 1 від 27 червня 2017 року «Про припинення трудових відносин з працівниками за угодою сторін у зв`язку з ліквідацією філії «Металургійний комплекс» не відповідає вимогам статті 36 КЗпП України.

Судами не було встановлено чи була виплачена заробітна плата іншим працівникам та чи були сплачені відповідні податки та збори.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив

ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Наголошував на тому, що позивача було звільнено на підставі наказу

філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» № 2 від 30 червня 2017 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» та працювала лікарем-дезінфекціонистом у філії «Металургійний комплекс».

Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України

від 26 вересня 2014 року № 651 засвідчено настання обставин непереборної сили із 01 серпня 2014 року (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв`язку із цим антитерористичної операції) ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецькій області та дотриманні законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

Наказом філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» -металургійний завод» № 64 від 22 лютого 2017 року із 27 лютого 2017 року на підприємстві встановлено час простою.

Згідно витягу із кримінального провадження № 12017050410000777, за статтею 341 Кримінального кодексу України 22 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що невстановлені особи захопили будівлі філії « Металургійний комплекс»

ПрАТ «Донецьксталь» за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу системи персоніфікованого обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій, заробітна плата позивачці ОСОБА_1 за березень 2017 року не нараховувалась, страхові внески не сплачувались.

У зв`язку із незаконним захопленням невідомими особами виробничих потужностей, майна та первинної документації відповідача у місті Донецьку, 27 червня 2017 року у місті Покровську головою ліквідаційної комісії

ОСОБА_2 видано наказ №1 «Про припинення трудових відносин з працівниками за угодою сторін у зв`язку з ліквідацією філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», згідно якого працівникам підприємства запропоновано з`явитись 30 червня 2017 року у місто Покровськ для оформлення припинення трудових відносин за угодою сторін. Неявка у визначений день працівника вважається його згодою на припинення трудових відносин.

Вказану інформацію висвітлено у регіональній газеті 29 червня 2017 року.

Згідно акту № 1 від 30 червня 2017 року про виконання наказу № 1

від 27 червня 2017 року «Про припинення трудових відносин з працівниками за угодою сторін у зв`язку з ліквідацією філії «Металургійний комплекс»

ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» зафіксовано неявку працівників підприємства у місто Покровськ для оформлення припинення трудових відносин з підприємством.

Відповідно до наказу голови ліквідаційної комісії філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» від 30 червня

2017 року за № 2 звільнено працівників філії «Металургійний комплекс»

ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» з 30 червня 2017 року за угодою сторін.

Згідно запису № 17 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , остання звільнена за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України 31 березня 2017 року згідно наказу № 117-к від 29 березня 2017 року.

Записом № 18 від 14 березня 2017 року запис під № 17 у трудовій книжці ОСОБА_1 визнаний недійсним, звільнена за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України згідно наказу № 106-к

від 14 березня 2017 року.

Судами встановлено, що записи №17 та №18 про звільнення у трудову книжку позивача внесені не уповноваженою на вчинення цих дій особою.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу, на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема трудових, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової шкоди положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати заробітної плати, компенсації у зв`язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16,.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р та від 05 травня 2015 року № 428-р місто Донецьк знаходиться на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Втрата контролю і доступу ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 , у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавались до контролюючих органів, починаючи із 17 березня 2017 року, коли фактично вийшло з-під контролю управління зазначеними виробничими потужностями і припинилося провадження господарської діяльності, позбавляє можливості ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» виконати зобов`язання перед працівниками згідно зі статтями 47, 83, 115 і 116 КЗпП України.

При цьому, сам по собі факт звільнення позивача з ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за сам лише факт перебування у трудових відносинах.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням вимог статей 12, 81 ЦПК України, встановивши, що у трудових правовідносинах між відповідачем

ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» та його працівниками, зокрема ОСОБА_1 виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, у період існування яких

ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» об`єктивно, з незалежних від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язки згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, у тому числі щодо позивача, дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Зазначений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 03 жовтня 2018 року у справах

№ 408/2305/17-ц та № 408/2329/17-ц, від 30 травня 2019 року у справі

№ 408/3262/17-ц, від 12 вересня 2019 року у справі № 408/3297/17,

від 04 травня 2020 року у справі № 408/3388/17-ц, від 08 квітня 2020 року

у справах № 408/2307/17-ц та № 408/6122/17-ц, від 30 березня 2020 року

у справі № 408/5218/17-ц та від 26 березня 2020 року у справах № 408/3492/17 та № 408/3261/17.

Щодо дій філії «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» в частині повноти сплати єдиного соціального внеску за позивача в установленому законом порядку, то колегія суддів враховує, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а за наявності сертифікату (висновок) Торгово-промислової палати України

від 26 вересня 2014 року № 651, яким засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв`язку із цим антитерористичної операції)

ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецькій області та дотриманні законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів, надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги переважно стосуються необхідності переоцінки доказів та встановлених на їх підставі нових обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 27 лютого

2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта