Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.09.2020 року у справі №725/6276/19

Постанова

Іменем України

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа №725/6276/19

провадження №61-13651св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - державне підприємство "Сетам",

відповідач - ОСОБА_2,

відповідач - Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

відповідач - Чернівецька міська рада,

відповідач - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Макеєва Надія Василівна,

третя особа - акціонерне товариство "Альфа-Банк",

третя особа - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів Половінкіна Н. Ю., Литвинюк І. М., Одинака О. О.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду до державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), ОСОБА_2, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Чернівецької міської ради, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвої Н. В., треті особи: акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра"), з позовом, в якому просив:

- визнати недійсними електронні торги по лоту № 175694 з реалізації арештованого майна, а саме нежитлової будівлі - магазину, загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, результат яких оформлений протоколом проведення електронних торгів від 02 листопада 2016 року ДП "Сетам" та актом головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області 09 листопада 2016 року;

- визнати недійсним протокол проведення електронних торгів по лоту № 175694 від 02 листопада 2016 року ДП "Сетам", за яким переможцем торгів з придбання нежитлової будівлі - магазину, загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стала ОСОБА_2;

- визнати недійсним акт головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 09 листопада 2016 року про проведені електроні торги з реалізації нежитлової будівлі - магазину, загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 09 листопада 2016 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. на ім'я ОСОБА_2;

- визнати недійсною Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, видану 08 січня 2019 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32300461 від 09 листопада 2016 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Макеєвою Н. В., Чернівецький міський нотаріальний округ, Чернівецька область, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, нежитлову будівлю - магазин, загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2.

Позов мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16 листопада 2007 року визнано право власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - магазин площею

76,90 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

30 жовтня 2013 року державним виконавцем Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького управління юстиції у виконавчому провадженні складено акт опису та арешту нежитлової будівлі - магазину площею 76,90 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Постановою в. о. начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області від 06 березня 2015 року матеріали зведеного виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні у Садгірському відділі державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції та включало в себе виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувачів ПАТ "Укрсоцбанк ", ПАТ "КБ "Надра", ОСОБА_3 коштів на загальну суму 280 105,39 грн та 119 802 доларів США передано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області.

На виконання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області від 15 червня 2015 року у виконавчому провадженні суб'єктом оціночної діяльності 14 квітня 2016 року складено звіт про оцінку, згідно якого вартість нежитлової будівлі магазину площею 76,90 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 становить 914 802 грн без ПДВ.

Проте, позивач в період 2015-2016 років самочинно здійснив добудову, збільшивши загальну площу нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 з 76,9 кв. м до 158,7 кв. м.

Внаслідок здійснення самочинного будівництва об'єкт по АДРЕСА_1 загальною площею 158,7 кв. м є новоствореним вцілому, до моменту його державної реєстрації вилучений із цивільного обороту як нерухоме майно, а позивач вважається власником матеріалів, обладнання, які були використані в процесі будівництва.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області 03 серпня 2019 року передано до Чернівецької філії Державного підприємства "Сетам" заявку від 29 липня 2016 року на реалізацію арештованого майна.

Позивач повідомив відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області та ДП "Сетам", що нежитлова будівля магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом та не може бути реалізована з торгів, у зв'язку з чим просив зупинити його реалізацію до узаконення самочинного будівництва.

У зв'язку із відсутністю учасників торги 25 серпня 2016 року та 28 вересня 2016 року визнано такими, що не відбулись, нерухоме майно було уцінено до 640 361,40
грн.

За результатами прилюдних торгів від 02 листопада 2016 року переможцем визначено єдиного допущеного учасника ОСОБА_2

09 листопада 2016 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видано приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В.

Продаж спірного об'єкту на електронних торгах відбувся з порушенням вимог чинного законодавства, завдав значної матеріальної шкоди позивачу, що є підставою для визнання цих торгів недійсними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 травня 2020 року у складі судді Нестеренко Є. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано електронні торги по лоту № 175694 з реалізації арештованого майна нежитлової будівлі - магазину, загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, результат яких оформлений протоколом проведення електронних торгів ДП "Сетам" від 02 листопада 2016 року та актом головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області від 09 листопада 2016 року, недійсними.

Визнано протокол проведення електронних торгів ДП "Сетам" від 2 листопада 2016 року по лоту №175694, за яким переможцем торгів з придбання нежитлової будівлі - магазину, загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 стала ОСОБА_2, недійсним.

Визнано акт головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 09 листопада 2016 року про проведені електроні торги з реалізації нежитлової будівлі - магазину, загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, недійсним.

Визнано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане Підгорній Л. Є. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. 09 листопада 2016 року недійсним.

Визнано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 08 січня 2019 року недійсною.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), від 09 листопада 2016 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Макеєвою Н. В., Чернівецький міський нотаріальний округ, Чернівецька область, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлову будівлю - магазин, загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2.

Застосовано наслідки недійсності правочину та визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - магазин загальною площею

76,9 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що предметом договору купівлі-продажу є об'єкт самочинного будівництва. ОСОБА_1 здійснено самочинну добудову до нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 торгівельного залу із легких дерев'яних конструкцій площею 46,1 кв. м, комори площею 4,7 кв. м, влаштовано зовнішні металеві сходи та обладнано офісне приміщення в просторі горища площею 31,1 кв. м, об'єкт по АДРЕСА_1 загальною площею 158,7 кв. м є новоствореним вцілому, до моменту його державної реєстрації вилучений із цивільного обороту як нерухоме майно.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ДП "Сетам" порушено вимоги частини 2 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 2 частини п'ятої, частини дев'ятої 9 розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, надано неповну та неправдиву інформацію щодо об'єкту продажу, що вплинуло на результати торгів.

В інформаційному повідомленні про лот, розміщеному на сайті ДП "Сетам", не в повній мірі зазначено відомості про майно, що виставлялося на електронні торги, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів, не зазначено характеристик та опису жодного із об'єктів, які входять до складу комплексу (матеріали, з яких побудовані об'єкти, рік побудови, знос кожного об'єкта), відсутня інформація про самочинне будівництво, повне фотографічне зображення майна.

Установивши недійсність правочину, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів ДП "Сетам" від 02 листопада 2016 року, акту головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Манжосова М. П. 09 листопада 2016 року, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого ОСОБА_2 09 листопада 2016 року, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 08 січня 2019 року недійсними, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 09 листопада 2016 року.

Пославшись на правила частини 5 статті 216 ЦК України суд першої інстанції застосував наслідки недійсності правочину та визнав право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - магазин загальною площею 76,9 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

При цьому, суд першої інстанції, керуючись положеннями пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, посилаючись на положення частини 1 статті 257, частини 1 статті 261, частини 2 статті 264 ЦК України.

У таких висновках суд першої інстанції послався на переривання строку позовної давності внаслідок звернення ОСОБА_1 у листопаді 2016 року до суду з позовом до ОСОБА_2, ДП "Сетам" з участю третіх осіб: відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ПАТ "Укрсоцбанк ", ПАТ "КБ "Надра", ОСОБА_3 про визнання електронних торгів та акту про проведення електронних торгів недійсними.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що самочинна прибудова до нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 виконана з дерев'яних матеріалів та примикає до основної стіни магазину, виконаного з цегли, не має спільного фундаменту з будівлею-магазину прибудова обміряється і враховується окремо та до основного об'єму нежитлової будівлі-магазину не включаються.

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 липня 2018 року за позовом керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави та територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом демонтажу самовільно встановлених споруд, відшкодування шкоди, зобов'язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0240 га, розташовану по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасових споруд (торгівельного залу, комори) та огорожі, які влаштовані ним самочинно.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені ОСОБА_1 підстави для визнання електронних торгів недійсними є необґрунтованими в силу недоведеності порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погодився з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що самочинний добудований об'єкт загальною площею 158,7 кв. м за адресою АДРЕСА_1 є новоствореним в цілому і до моменту його державної реєстрації він вилучений із цивільного обороту як нерухоме майно.

Аналогічні правові висновки щодо визначення статусу об'єкту нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, визнання такого об'єкта в цілому новоствореним та таким, що не може бути об'єктом цивільного права (вилученого з цивільного обороту) і, як наслідок, не може бути предметом цивільно-правового договору містяться у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17 (провадження № 61-39527св18), від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14 (провадження № 61-34987св18).

Самочинне будівництво не є об'єктом цивільного права і не може бути предметом цивільно-правового договору, тобто договір, предметом якого є об'єкт самочинного будівництва, суперечить закону.

Спірні електронних торги не відповідають вимогам частини 2 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 2 частини п'ятої, частини 9 розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, оскільки в інформаційному повідомленні про електронні торги була подана неповна та неправдива інформація щодо об'єкта продажу, а саме: не у повній мірі зазначені відомості про майно, що виставлялося на електронні торги його склад, характеристики, опис, наявність дефектів, не було зазначено характеристик га опису жодного із об'єктів, які входять до складу комплексу (матеріали, з яких побудовані об'єкти, рік побудови, знос кожного об'єкта); не містилася інформація про самочинне будівництво; було відсутнє повне фотографічне зображення майна.

Тобто, відділом примусового виконання рішень та ДП "СЕТАМ" були неналежно виконані вимоги закону та надана неповна інформація щодо об'єкта продажу, що вплинуло на результати торгів.

Суд апеляційної інстанції всупереч положенням частини 4 статті 82 ЦПК України не врахував преюдиційний факт, встановлений в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 725/5237/16-ц (провадження 61-18283св18) за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ДП "Сетам", треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ПАТ "Укрсоцбанк", ПАТ
"КБ "Надра", ОСОБА_3, про визнання недійсними електронних торгів від 02 листопада 2016 року та акта державного виконавця про проведення електронних торгів від 09 листопада 2016 року, а саме, що ОСОБА_1 самочинно збудовані об'єкти належним чином не узаконив, в експлуатацію не здав та право власності на день продажу не оформив.

Апеляційним судом не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 15/175-6, відповідно до якого у контексті реалізації права на справедливий суд, яке гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладено обов'язок забезпечити однаковий підхід до заслуховування учасників судового процесу та викласти мотиви свого рішення з урахуванням доводів сторін та їх належної правової оцінки, так як принцип справедливості, що закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений учасником справи (пункт 13 рішення ЄСПЛ у справі "Петриченко проти України" від 12 липня 2016 року).

Зазначене порушення норм процесуального права призвело до неврахування та незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17 (провадження №61-39527св18), від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14 (провадження №61-34987св18), у яких Верховний Суд встановив, що у розумінні частини 1 статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Враховуючи те, що за змістом статей 316, З17 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися га розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом. Здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини 2 етапі 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно і з цивільного обороту.

Проте, такий висновок Верховного Суду про неможливість розпорядження об'єктом самочинного будівництва зроблено лише у правовідносинах щодо поділу (виділу) майна. Аналогічного висновку Верховного Суду не має у правовідносинах щодо купівлі-продажу майна й потребує ухвалення правильного і однакового застосування судами норм матеріального права.

Такий висновок має бути тотожнім, оскільки, як при виділі (поділі) майна, так і при купівлі-продажу відбувається перехід власності на майно як його частинами так і в цілому. При купівлі-продажу об'єкт самочинного будівництва, який виключений з цивільного обороту в силу положень статей 178, 316, 317.376 ЦК України не може бути предметом купівлі-продажу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційні скарги ОСОБА_2 та ДП "Сетам" заперечують проти доводів позивача та просять залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на касаційну скаргу ОСОБА_1.

Вказаний відзив колегія суддів не приймає до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини 4 статті 395 ЦПК України, зокрема, не містить доказів надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.

Фактичні обставини, встановлені судами

Згідно з актом опису й арешту майна від 30 жовтня 2013 року державним виконавцем Першотравневого відділу ДВС Чернівецького управління юстиції у виконавчому провадженні накладено арешт на нежитлову будівлю - магазину площею 76.90 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Звітом про оцінку об'єкта, складеним суб'єктом оціночної діяльності 14 квітня 2016 року, визначено вартість нежитлової будівлі магазину площею

76,90 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 в сумі 914 802 грн без ПДВ.

Згідно з заявкою від 29 липня 2016 року на реалізацію арештованого майна зведеного виконавчого провадження відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції передав до Чернівецької філії ДП "Сетам" документи щодо проведення реалізації майна, описаного та арештованого державним виконавцем при примусовому виконанні.

Згідно з протоколом та акту про проведення електронних торгів від 09 листопада 2016 року електронні торги були проведені та за їх результатами переможцем визнано учасника №2 ОСОБА_2.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек від 05 листопада 2019 року ОСОБА_2 на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Чернівецького нотаріального округу про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів стала власником магазину площею 76,90 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Оспорюючи результати вказаних електронних торгів, позивач, у якості підстав їх недійсності посилався на здійснення ним самочинної добудови до нежитлової будівлі-магазину, вилучення із цивільного обороту новоствореного об'єкту, продаж спірного об'єкту на електронних торгах з порушенням вимог чинного законодавства, а також завдання йому значної матеріальної шкоди.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною 1 статті 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені Частиною 1 статті 215 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити Частиною 1 статті 215 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016року (який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016року органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016року, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016року, а також рішеннями, які відповідно до статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016року підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3,4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов'язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження, чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Так, основним мотивом для визнання результатів оспорюваних електронних торгів недійсними позивач посилається на те, що внаслідок здійснення самочинної добудови до нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 об'єкт за вказаною адресою є новоствореним та вилучений із цивільного обороту, а отже відділом примусового виконання рішень та ДП "СЕТАМ" були неналежно виконані вимоги закону та надана неповна інформація щодо об'єкта продажу, що вплинуло на результати торгів.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18 січня 2017 року, складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради при проведені позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності установлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самочинно з легких дерев'яних конструкцій приблоковано до нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 приміщення торгівельного залу площею 46,1 кв. м, влаштовано зовнішні металеві сходи та обладнано офісне приміщення площею 31,0 кв. м в просторі горища.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДП "Сетам", третя особа - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ПАТ "Укрсоцбанк", ПАТ
КБ "Надра", ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів та акту проведення електронних торгів недійсними, встановлено, що ОСОБА_1 з квітня 2016 року по червень 2016 року здійснено самочинне будівництво із дерев'яних матеріалів об'єктів торгівельного залу, комори по АДРЕСА_1, за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Об'єкти позначені Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації у технічному паспорті літ. "А-І ", "А-ІІ" (прибудова), не є об'єктами нерухомого майна, а є тимчасовими спорудами і підлягали технічній інвентаризації із позначенням окремими літерами, без включення їх площі до загальної площі нежитлової будівлі літ. "А".

Проінвентаризоване приміщення "МС" із назвою мансарда не підлягало технічній інвентаризації і внесенню таких відомостей до матеріалів технічного паспорту із включенням площі приміщення в загальну площу будівлі літ. "А" через невідповідність приміщення вимогам ДБН В.2.2-9 "Громадські будинки і споруди.

Основні положення", Інструкції про порядок технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

Приміщення "МС" підлягало обліку як "горище", а останнє згідно пункту 6.3 "Інструкції про порядок технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна" №127 від 24 травня 2001 року до загальної, корисної і розрахункової площі громадського будинку не включається.

Під час розгляду вказаної справи не знайшли підтвердження доводи позивача та судами не встановлено факту реалізації арештованого майна площею, яка не відповідає дійсності та є меншою, ніж фактична площа нежитлової будівлі-магазину.

Вказане судове рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 20 квітня 2017 року та постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року.

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 липня 2018 року у справі №725/4091/17 за позовом керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави та територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 з участю третьої особи - ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом демонтажу самовільно встановлених споруд, відшкодування шкоди, зобов'язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0240 га, розташовану по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасових споруд (торгівельного залу, комори) та огорожі, які влаштовані ним самочинно.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане заочне рішення залишено без змін постановою Чернівецкого апеляційного суду від 28 липня 2020 року та постановою Верховного Суду від 25 березня 2021 року (провадження №61-13362св20).

У справі, яка переглядається, установлено, що одна із стін мансардного приміщення у спірній будівлі має висоту 1,50 м, є нижчою за 1,60 м, частина мансардного приміщення має висоту похилої стелі меншу за 1,90 м, тому таке приміщення у громадському будинку згідно чинних будівельним норм, стандартів і правил не можна відносити і обліковувати "мансардною" та включати його площу до загальної площі основної будівлі літ. А.

Основна частина нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 має стрічковий монолітний фундамент, цегляні стіни та залізобетонне перекриття. Стійки каркасу самовільно прибудованого приміщення торгового залу, комори та металевої драбини влаштовані на стовпчастих залізобетонних фундаментах.

Оскільки самочинна прибудова до нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 виконана з дерев'яних матеріалів та примикає до основної стіни магазину, виконаного з цегли, не має спільного фундаменту з будівлею-магазину прибудова обміряється і враховується окремо та до основного об'єму нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 не включаються.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що головною умовою, яка повинна бути встановлена судом для визнання торгів недійсними, є наявність порушень, які могли впливати на результати торгів, а також обставин, які б свідчили про порушення при проведенні електронних торгів прав і законних інтересів особи, яка їх оскаржує.

Разом з тим, під час розгляду справи не встановлено та позивачем не доведено наявність порушень вимог законодавства при проведенні електронних торгів, які б вплинули на їх результати, а також, що при проведенні цих торгів порушено права і законні інтереси ОСОБА_1.

Суд апеляційної інстанції установив наведені обставини та правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з тих підстав, з якими позивач пов'язує недійсність електронних торгів.

Доводи позивача про відсутність в інформаційному повідомленні про лот, розміщеному на сайті ДП "Сетам", відомостей про майно, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів, не зазначення характеристик та опису жодного із об'єктів, які входять до складу комплексу (матеріали, з яких побудовані об'єкти, рік побудови, знос кожного об'єкта), інформації про самочинне будівництво, повного фотографічного зображення майна, що вплинуло на результати торгів є необґрунтованими, оскільки дії державного виконавця щодо формування лоту у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у передбачений законом спосіб.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання у касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17 (провадження №61-39527св18) про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14 (провадження №61-34987св18) про визнання об'єктами права спільної сумісної власності подружжя самочинно збудовані об'єкти нерухомості, визнання права власності на будівельні матеріали та поділ майна подружжя, оскільки у цих справах є відмінними предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин, у порівнянні зі справою, яка переглядається та у якій визначальним для вирішення спору було встановлення наявності порушень, які могли впливати на результати торгів, а також обставин, які б свідчили про порушення при проведенні електронних торгів прав і законних інтересів особи, яка їх оскаржує.

З таких же підстав колегія суддів відхиляє посилання у касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 15/175-6 (ЄДРСРУ №85808311) про банкрутство. Крім того, цією постановою, за результатами скасування судових рішень в частині розгляду заяви органу державної виконавчої служби про надання дозволу на звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно передано на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення відповідної справи, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з неї.

Посилаючись на вказану постанову Верховного Суду, заявник трактує викладений у пункті 13 рішення ЄСПЛ у справі "Петриченко проти України" від 12 липня 2016 року висновок, за яким принцип справедливості, що закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений учасником справи.

Проте, у справі яка переглядається, сторона позивача у повному обсязі мала можливість реалізувати наЗакон України "Про виконавче провадження" процесуальні права щодо доведення обставин, якими обґрунтовувався позов, та подання доказів. При цьому, викладені позивачем доводи і обставини у повній мірі перевірені апеляційним судом та висновки щодо яких мотивовано викладено у прийнятій цим судом постанові.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема про неможливість розпорядження об'єктом самочинного будівництва, оскільки за встановлених у цій справі обставин та досліджених судами доказів, з урахуванням змісту заявлених в суді першої інстанції позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суд допустили неправильне тлумачення наведених норм або застосував закон, який не підлягав застосуванню чи не застосував закон, який підлягав застосуванню.

Зі змісту підстави оскарження судових рішень у справі, передбаченої пункту 3 частини 2 статті 389 ЦПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі вказаної норми, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 910/18531/19).

У справі, яка переглядається колегія суддів, проаналізувала зміст судових рішень з точки зору застосування норми права, яка стала підставою для розгляду позову та вирішення справи по суті, дійшла висновку, що апеляційним судом було ухвалено рішення відповідно до встановлених у справі обставин на підставі поданих сторонами доказів, які мають індивідуальний характер.

Тобто, у даній справі судами досліджено докази та встановлені обставини на підставі яких апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, оскільки ці вимоги є недоведеними.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин, зокрема, у тому контексті, який на думку позивача свідчить про наявність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними в силу допущених під час їх проведення порушень.

Проте такі аргументи були належним чином перевірені судами і з урахуванням встановлених обставин спростовані під час розгляду справи з належним мотивуванням таких висновків.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко