Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №523/12567/17

Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 523/12567/18

провадження № 61-38357св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., УсикаГ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Обласна комунальна установа «Обласний центр соціально-психологічної допомоги», Одеська обласна державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року у складі судді Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги», Одеської обласної державної адміністрації про стягнення вихідної допомоги при звільненні в сумі 32 688 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 37 716 грн 30 коп. та 9 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2018 року у складі головуючого-судді Шепітко І. Г. позов задоволено частково. Стягнуто з Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» на користь ОСОБА_4 32 688 грн вихідної допомоги при звільненні, 37 716 грн 30 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що несвоєчасна виплата позивачу при звільненні передбачених законом коштів відбулася з порушенням вимог чинного трудового законодавства, що потягло за собою також спричинення моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» визнано неподаною та повернуто заявнику.

Визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її заявнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Обласна комунальна установа «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» не усунула недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 06 квітня 2018 року, а саме не надала документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У червні 2018 року Обласна комунальна установа «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав 04 травня 2018 року й своєчасно, а саме 11 травня 2018 року виконав її вимоги, направивши на адресу апеляційного суду належно завірені копії документів, що підтверджують повноваження керівника Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» ОСОБА_5

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.

Станом на час розгляду справи у Верховному Суді відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду.

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У справі, що переглядається, установлено, що 26 січня 2018 року суд першої інстанції ухвалив рішення, з яким не погодилася Обласна комунальна установа «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» та подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2018 року апеляційну скаргу Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Копія ухвали апеляційного суду від 06 квітня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана заявнику згідно супровідного листа 10 квітня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки ним не виконані вимоги ухвали суду від 06 квітня 2018 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої цієї статті однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

У справі, що переглядається, установлено, що копія ухвали від 06 квітня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана Обласній комунальній установі «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» згідно супровідного листа 10 квітня 2018 року, а отримана ним 04 травня 2018 року, що підтверджується конвертом суду та витягом з електронного веб-ресурсу Державного підприємства «Укрпошта».

У межах визначеного ухвалою суду від 06 квітня 2018 року строку відповідач виконав вимоги ухвали й 11 травня 2018 року надіслав на адресу суду належно завірені копії документів, що підтверджують повноваження керівника Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» ОСОБА_5, зокрема щодо підписання апеляційної скарги, які згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та витягу з електронного веб-ресурсу Державного підприємства «Укрпошта» отримано судом апеляційної інстанції 16 травня 2018 року.

Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі, про що зазначено у правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Повертаючи апеляційну скаргу Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги», суд апеляційної інстанції не врахував, що заявник не ухилявся від виконання вимог ухвали суду від 06 квітня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки виконав її вимоги у визначений ухвалою строк - десять днів з дня отримання ухвали.

Отже, в апеляційного суду були відсутні підстави для визнання апеляційної скарги Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» неподаною та її повернення.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду.

Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, чим, окрім іншого порушив і вимоги статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Також у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Так, у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

У зв'язку з наведеним висновок суду про повернення апеляційної скарги Обласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» не відповідає як принципу верховенства права, Конституції України, так і нормам процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, а справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОбласної комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук Судді:В. О. Кузнєцов А.С. Олійник С. О. Погрібний Г. І. Усик