Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 280/1780/17

провадження № 61-19680св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Коростишівського нотаріального округу Паламарчук Алла Павлівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Трояновської Г. С., від 17 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі -

АТ «Креді Агріколь Банк», Банк) звернулось до суду із позовом до

ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до умов укладеного 19 липня

2007 року між акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк», правонаступником якого є АТ «Креді Агріколь Банк», та ОСОБА_2 кредитного договору № 1190 останній отримав кредит у розмірі 65 000 доларів США.

19 липня 2007 року із дружиною позичальника - ОСОБА_1 укладено договір поруки.

На підставі договору іпотеки, укладеного 19 липня 2007 року між

АТ «Індустріально-Експортний Банк» та ОСОБА_2 , в якості забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 передав в іпотеку житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 140, 3 кв. м.

У зв`язку з систематичним порушенням виконання зобов`язань по кредитному договору № 1190 від 19 липня 2007 року рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 березня

2012 року стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 56 587, 80 доларів США. Однак вказане рішення суду не виконано, борг не погашено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 , яка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину не отримала.

З урахуванням того, що строк повернення кредиту в повному обсязі був визнаний позивачем таким, що настав, а заборгованість за кредитом у встановлений строк не була сплачена та станом на 08 грудня 2017 року становить 53 961, 43 долари США, з яких 52 985, 25 доларів США - заборгованість по кредиту, 976, 18 грн доларів США - заборгованість по процентам, посилаючись на положення статей 1268, 1269, 1282 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 23 Закону України «Про іпотеку», позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості в сумі 53 961, 43 долари США перед АТ «Креді Агріколь Банк» за кредитним договором № 1190 від 19 липня 2007 року, укладеним із ОСОБА_2 звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки, посвідченого 19 липня 2007 року приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Владикою І. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3860, що належить відповідачу ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 140, 3 кв. м, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації не менше, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на користь позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області, у складі судді Василенка Р. О., від 29 жовтня 2018 року в задоволенні позовних вимог АТ «Креді Агріколь Банк» відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті чоловіка, що вважав підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу АТ «Креді Агріколь Банк» задоволено частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня

2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, про відмову у задоволенні позову, але з інших підстав.

Приймаючи постанову від 17 вересня 2019 року, колегія суддів виходила з того, що оскільки банк та ОСОБА_2 передбачили у договорі іпотеки застереження, згідно з яким позивач має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом переведення права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання за кредитним договором або продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, а умови цього договору є обов`язковими для ОСОБА_1 , тому позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, як іпотекодержателя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ «Креді Агріколь Банк», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

В листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

АТ «Креді Агріколь Банк» на постанову Житомирського апеляційного суду

від 17 вересня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 280/1780/17 та витребувано її матеріали з місцевого суду.

У грудні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції невірно трактував обраний позивачем спосіб захисту порушеного права щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, вважаючи, що банком обрано спосіб передбачений в іпотечному застереженні у договорі іпотеки. Однак банком обрано варіант судового захисту шляхом примусової реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Заявник вважає, що вправі на свій розсуд обирати той спосіб захисту, який не суперечить договору та чинному законодавству.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 1190, укладеного 19 липня 2007 року між

АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є АТ «Креді Агріколь Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого, ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 65 000 доларів США зі сплатою 12, 8 % річних. Термін користування кредитом із 19 липня 2007 року

по 18 липня 2017 року.

19 липня 2007 року, в якості забезпечення виконання кредитного договору між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки, а крім того між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого

ОСОБА_2 передав в іпотеку банку житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 140, 3 кв. м.

Судами встановлено, що банк свої зобов`язання, щодо надання кредиту ОСОБА_2 виконав в повному обсязі.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області по справі № 2-222/12 від 23 березня 2012 року, яке набрало законної сили, стягнуто зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь

АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 452 125, 21 грн.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської від 23 березня

2012 року не виконане.

Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , яку прийняла ОСОБА_1 шляхом подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.

Також апеляційний суд встановив, що у лютому 2015 року АТ «Креді Агріколь Банк» через нотаріуса подало до спадкоємців ОСОБА_2 претензію на суму боргу за кредитним договором в розмірі 53 961, 43 доларів США.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу чинній на час подачі касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Встановивши, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , прийняла спадщину до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , а банк у встановлений законом строк пред`явив претензію до спадкоємців

ОСОБА_2 щодо повернення боргу за кредитним договором, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволенні позову з підстав відсутності доказів прийняття ОСОБА_1 спадщини.

Однак висновки апеляційного суду, щодо обрання банком неналежного способу захисту своїх прав є помилковими.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 ЦК України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

За змістом статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV

від 05 червня 2003 року у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 898-IV) одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Закон визначає способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина четверта статті 33 Закону № 898-IV): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону

№ 898-IV) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 Закону № 898-IV); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону № 898-IV).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону № 898-IV): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону № 898-IV; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону № 898-IV.

Звертаючись до суду з цим позовом, АТ «Креді Агріколь Банк» було обрано судовий спосіб захисту свого порушеного права - звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, відповідно до вимог статей 41-47 Закону № 898-IV.

Натомість апеляційний суд не звернув уваги на зміст позовних вимог, обмежився помилковим посиланням на неправильно обраний позивачем спосіб захисту та дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з підстав обрання неналежного способу захисту прав банку.

Судом апеляційної інстанції не було враховано, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливі позасудові способи звернення стягнення на предмет іпотеки, однак це не перешкоджає іпотекодержателю звернутися до суду для застосування не передбаченого іпотечним застереженням способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом із тим суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити нове рішення по суті спору, оскільки апеляційний суд не перевірив правильність розрахунку заборгованості наданого банком, зокрема не встановив за який період нараховані проценти в сумі 976, 18 доларів США та чи не відбувалось таке нарахування поза межами строку кредитування.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості (а.с. 5) необхідних відомостей не містить.

Касаційний суд не має повноважень встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частин 4, 5 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Враховуючи те, що постанова апеляційного суду не в повній мірі відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, об`єктивно дослідити наявні у справі докази, дати належну оцінку доводам і запереченням сторін з урахуванням того, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Оскільки справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, передбачені частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников Н. Ю. Сакара О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович