Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 31.03.2019 року у справі №640/4782/15

Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 640/4782/15-ц

провадження № 61-5664 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",

представник заявника - Козацька Юлія Олександрівна,

боржник - ОСОБА_2,

представник боржника - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів:

Бровченка І. О., Бурлаки І. В., Кругової С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду за заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року позов банку задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2007 року у розмірі 194 238 доларів 26 центів США, що еквівалентно 4 016 619 грн 38 коп. Зазначене судове рішення набрало законної сили 14 липня 2015 року.

09 листопада 2015 року на виконання вищевказаного судового рішення Київським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист. З лютого 2015 року у ПАТ
"КБ "Надра" було введено тимчасову адміністрацію, а з червня 2015 року розпочато процедуру ліквідації. У зв'язку з зазначеними обставинами відбулось скорочення штату співробітників юридичного департаменту, унаслідок чого було втрачено значну кількість документів, у тому числі вказаний вище виконавчий лист, до органу виконавчої служби він не пред'являвся та виконавче провадження з примусового виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року державним виконавцем не відкривалося.

З урахуванням викладеного ПАТ "КБ "Надра" просило суд видати дублікат виконавчого листа на примусове виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року у складі судді Золотарьової Л. І. заяву ПАТ "КБ "Надра" задоволено. Видано дублікат виконавчого листа у справі № 640/4782/15-ц на виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року у справі за позовом ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банком доведено факт втрати виконавчого листа, виданого на примусове виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року, цей виконавчий лист банком до виконавчої служби не пред'являвся. Строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем не пропущено, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" такий строк становить три роки з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - відхилено, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4. - задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Останньою постановою Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року скасовано. У задоволенні заяви ПАТ "КБ "Надра" про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 640/4782/15-ц за позовом ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року набрало законної сили 14 липня 2015 року, а тому відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про виконавче провадження", чинного на час видачі виконавчого листа, строк на пред'явлення спірного виконавчого документу до примусового виконання становить до 15 липня 2016 року, тобто протягом року. Проте ПАТ "КБ "Надра" звернулося з заявою про видачу дублікату виконавчого листа лише у квітні 2017 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку на пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, а клопотання про поновлення цього строку банком не заявлено. Судом першої інстанції передчасно застосовано положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", оскільки він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", тобто до 05 жовтня 2016 року.

Крім того, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження втрати банком оригіналу спірного виконавчого листа, виданого на примусове виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ
"КБ "Надра" просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, положення частини 1 статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, що підтверджується пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень частини 1 статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження". Таким чином, банком встановлений законодавством строк на пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання не пропущено.

Крім того, апеляційним судом безпідставно не було враховано, що у банку було введено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру його ліквідації, тому при здійсненні інвентаризації справ було виявлено факт втрати спірного виконавчого листа.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 640/4782/15-ц з Київського районного суду м. Харкова.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і надалі, чинного на час набрання законної сили заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності пункті 1 частини 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України").

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", пред'являються до виконання у строки, встановлені Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Зі змісту пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" вбачається, що положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження". Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону до виконавчих документів, пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, виконавши положення статті 417 ЦПК України про те, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, дійшов правильного висновку про те, що заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року набрало законної сили 14 липня 2015 року, а відповідно до вимог статті 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження", чинного на час видачі виконавчого листа, строк на пред'явлення спірного виконавчого документу до примусового виконання становить до 15 липня 2016 року, тобто протягом року.

Колегія суддів, погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ПАТ "КБ "Надра" звернулося з заявою про видачу дубліката виконавчого листа лише у квітні 2017 року, тобто з пропуском встановленого законодавством річного строку на пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, вимоги про поновлення цього строку банком не заявлено.

Доводи касаційної скарги про застосування до спірних правовідносин положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", безпідставні, оскільки положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" застосовується лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом, тобто до 05 жовтня 2016 року.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною 2 статті 59 ЦПК України 2004 року обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що банком належними та допустимими доказами не підтверджено факт втрати оригіналу спірного виконавчого листа, виданого на примусове виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2015 року, а посилання у касаційній скарзі ПАТ "Комерційний банк "Надра" на введення у банку тимчасової адміністрації та початок процедури ліквідації, вказані обставини не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк