Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.10.2024 року у справі №501/2048/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 501/2048/18

провадження № 61-11509св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Садове товариство «Портовик»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Чорноморська міська рада Одеської області, відділ Держгеокадастру у м. Чорноморськ міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу Кушнерова Ліана Давидівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Садового товариства «Портовик» до ОСОБА_1 , Чорноморської міської ради Одеської області, відділу Держгеокадастру у м. Чорноморськ міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Іллічівського міського нотаріального округу Кушнерової Ліани Давидівни про визнання незаконним та скасування рішення Чорноморської міської ради, виключення з Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку

за касаційною скаргою Садового товариства «Портовик» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 лютого 2020 року у складі судді Петрюченко М. І. та на постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Садове товариство «Портовик» (далі - СТ «Портовик») звернулося до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської міської ради від 19 вересня 2008 року № 472/32-V про безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,060 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2009 року серії ЯИ № 918809, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29 грудня 2009 року за № 010950800547, на якому 09 вересня 2011 року поставлено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_3 , зареєстрованого в поземельній книзі 19 грудня 2011 року, та витяг № НВ-5100592702013 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,060 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 5110800000:02:019:0051, що зареєстрована за ОСОБА_1

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0600 га, кадастровий номер 5110800000:02:019:0051, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, реєстраційний номер об`єкта 184497451108, що укладений між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , зареєстрований приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Кушнеровою Л. Д. 17 жовтня 2013 року в реєстрі за № 1503, та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зазначену земельну ділянку від 17 жовтня 2013 року, номер запису про право власності 2928869, реєстраційний номер об`єкта 184497451108, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 жовтня 2013 року № 11077872, сформованого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Кушнеровою Л. Д.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, СТ «Портовик» посилалося на те, що земельна ділянка № НОМЕР_1 (далі - спірна земельна ділянка) ніколи не входила до складу земель СТ «Портовик», а ОСОБА_4 і ОСОБА_1 ніколи не були членами СТ «Портовик». Передання у власність ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки порушує права СТ «Портовик», оскільки власник земельної ділянки ОСОБА_1 заявляє вимоги про надання їй як члену товариства права користування майном.

У зв`язку з цим позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Іллічівський міський суд Одеської області рішенням від 12 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач не довівфакту порушення та/або невизнання, або оспорювання його цивільних прав внаслідок прийняття Іллічівською міською радою рішення від 19 вересня 2008 року № 472/32-V про передання ОСОБА_4 спірної земельної ділянки у приватну власність, що свідчить про необґрунтованість заявлених вимог щодо визнання недійсними вказаного рішення та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 жовтня 2013 року, що в сукупності з іншими встановленими обставинами свідчить про відсутність порушення прав СТ «Портовик». Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, витягів та виключення з Державного земельного кадастру відомостей про спірну земельну ділянку, оскільки вони є похідними від вимог про визнання рішення та договору купівлі-продажу недійсними.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Одеський апеляційний суд постановою від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу СТ «Портовик» залишив без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 лютого 2020 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У липні 2023 року СТ «Портовик» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження зазначило пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме висновок про застосування норм права в контексті можливості безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок для ведення садівництва в охоронній зоні електромереж).

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку на підставі підроблених документів та всупереч вимогам закону, оскільки спірна земельна ділянка розташована в зоні охорони електричних мереж і на неї поширюються відповідні обмеження, встановлені законом. Факт приватизації земельної ділянки в охоронній зоні порушує безпеку членів СТ «Портовик» та інших осіб, оскільки зростають ризики пошкодження електромережі, електроустаткування, водопроводу, газопроводу. Штучне збільшення площі території товариства призводить до збільшення експлуатаційних витрат обслуговування електромереж. Блокується під`їзд внутрішніми дорогами для членів товариства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

05 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23 квітня 2024 року суддею-доповідачем визначено Зайцева А. Ю .

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що СТ «Портовик» зареєстроване як юридична особа з 19 грудня 1997 року.

Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 23 серпня 2001 року № 775 СТ «Портовик» затверджено акт інвентаризації земельної ділянки загальною площею 12,176 га, з яких: під дорогами - 1,487 га, під садовими ділянками - 10,673 га, землі загального користування - 0,016 га, та вирішено видати СТ «Портовик» державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою.

Рішенням Іллічівської міської ради від 26 жовтня 2007 року № 322/89-V затверджені фактичні межі земельної ділянки, якою користується СТ «Портовик», загальною площею 11,913 га, у тому числі: в користуванні та власності громадян - 10,388 га, землі загального користування - 1,525 га.

20 серпня 2008 року ОСОБА_4 подала до Іллічівського міського голови заяву про передання у власність земельної ділянки площею 0,060 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Іллічівської міської ради від 19 вересня 2008 року № 472/32-V ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,060 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою голови СТ «Портовик» від 06 серпня 2008 року земельна ділянка № НОМЕР_1 на лінії 2 на підставі рішення правління від 12 жовтня 1985 року, протокол № 84, належить ОСОБА_4

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0600 га, кадастровий номер 511080000002:019:0051, цільове призначення- для ведення садівництва, належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 918809, підписаного начальником відділу Держкомзему в м. Іллічівськ 29 грудня 2009 року, головою (керівником) Іллічівської міської ради Одеської області та реєстратором Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», виданого на підставі рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 19 вересня 2008 року № 472/32-V та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010950800547.

На підставі договору дарування від 09 вересня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Тисячною І. К. та зареєстрованого в реєстрі за № 894, ОСОБА_4 подарувала вказану земельну ділянку ОСОБА_3 .

Додатком до цього договору є державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 918809, на якому проставлено відмітку про перехід 09 вересня 2011 року права власності до ОСОБА_3 , зареєстрований в Поземельній книзі 19 грудня 2011 року за № 5110800000:02:019:0051 відділом Держкомзему в м. Іллічівськ Одеської області.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 11 жовтня 2013 року № НВ-5100592702013 право власності на земельну ділянку площею 0,060 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110800000:02:019:0051, зареєстроване за ОСОБА_3

17 жовтня 2013 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Кушнеровою Л. Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 1503, придбала у ОСОБА_3 спірну земельну ділянку.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 30 липня 2014 року № НВ-5101296322014 право власності на земельну ділянку площею 0,060 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1

26 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до СТ «Портовик» із заявою про прийняття її у члени товариства, але їй було відмовлено.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08 грудня 2015 року у справі № 501/3833/15-ц пункт 1 рішення загальних зборів СТ «Портовик» від 09 листопада 2013 року про відмову у прийнятті ОСОБА_1 членом СТ «Портовик» визнано протиправним та скасовано, зобов`язано СТ «Портовик» розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття її у члени товариства повторно відповідно до вимог статуту.

Під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про прийняття її у члени товариства, з урахуванням рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 грудня 2015 року, загальні збори СТ «Портовик» (протокол від 24 квітня 2016 року) прийняли рішення про відмову ОСОБА_1 у прийнятті її в члени товариства.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 25 травня 2018 року у справі № 501/2695/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 до СТ «Портовик» та зобов`язано товариство укласти із ОСОБА_1 як власницею земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в договори на право користування водою, електроенергією, загальними дорогами, колективним майном товариства за визначену окрему плату згідно зі статутом цього товариства.

Згідно з висновком експерта від 10 жовтня 2019 року № 916/2019 за результатами проведення земельно-технічної експертизи в межах земельної ділянки площею 12,176 га, що знаходиться в користуванні СТ «Портовик» (відповідно до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 23 серпня 2001 року № 775) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110800000:02:019:0051) не входить. Вказана земельна ділянка входить у межі земельної ділянки площею 11,913 га, що перебуває в користуванні СТ «Портовик» (відповідно до рішення Іллічівської міської ради від 26 жовтня 2007 року № 322/89-V).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Статтями 15 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У частині третій статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Звертаючись до суду з цим позовом, СТ «Портовик» зазначило про порушення його прав унаслідок передання у власність ОСОБА_4 спірної земельноїділянки. При цьому позивач вказував, що таке передання порушує його права, оскільки теперішній власник земельної ділянки ОСОБА_1 заявляє вимоги про надання їй як члену товариства права користування майном.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

У спірних правовідносинах предметом доказування є наявність або відсутність факту порушення прав СТ «Портовик» оспорюваними рішенням органу місцевого самоврядування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 19 вересня 2008 року № 472/32-V прийняте згідно із нормами чинного на той час законодавства, у межах та у спосіб, визначений нормами ЗК України, на підставі заяви ОСОБА_4 та довідки СТ «Портовик» від 06 серпня 2008 року. Земельна ділянка товариства складається з двох окремих ділянок, які згідно з інформацією публічної кадастрової карти не сформовані. Водночас спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5110800000:02:019:0051, яка належить відповідачу ОСОБА_1 , є сформованою.

Позивач не надав належних та допустимих доказів порушення та/або невизнання, або оспорювання цивільних прав СТ «Портовик» унаслідок прийняття міською радою рішення про передання ОСОБА_4 спірної земельної ділянки у приватну власність, що свідчить про необґрунтованість вимог щодо визнання недійсними вказаного рішення та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 жовтня 2013 року, що разом з іншими встановленими обставинами свідчить про відсутність порушення прав СТ «Портовик».

Спір про включення ОСОБА_1 до членів товариства сам по собі не доводить порушення прав позивача при переданні земельної ділянки у власність.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність позовних вимог, оскільки позивач не довів факту того, що під час передання у власність відповідачці земельної ділянки були порушені вимоги закону, а у зв`язку із цим його права.

Також безпідставним є посилання заявника на те, що рішення міської ради від 19 вересня 2008 року № 472/32-V прийняте всупереч Закону України від 09 липня 2010 року № 2480-VI «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», оскільки вказаний закон набрав чинності 17 серпня 2010 року. Крім того, цим Законом не забороняється передання у власність чи користування земельних ділянок, які перебувають в охоронній зоні, а лише встановлюються обмеження та обтяження щодо використання земель у цих зонах.

З огляду на вказане Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв`язку з тим, що це перебуває поза межами його повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Садового Товариства «Портовик» залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов