Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 29.03.2018 року у справі №2-1431/2010
Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 2-1431/2010
провадження № 61-8741св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 13 жовтня 2017 року у складі судді Орловської Н. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про реальний розподіл домоволодіння,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл домоволодіння.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року позов задоволено; розподілено житловий будинок АДРЕСА_1 , виділено у власність ОСОБА_1 житловий будинок літ. «Н», загальною корисною площею 139,1 кв. м, гараж літ. «Д», туалет літ. «З», огорожу № 2,3, водопровід № 1, що становить 93/100 частини від спільного домоволодіння; виділено у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жилий будинок літ. «А» загальною корисною площею 40 кв. м, сарай літ. «Г», ворота № 4; що становить 7/100 частини від загального домоволодіння; в іншій частині позов залишено без розгляду.
25 вересня 2017 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року та просили поновити строк на апеляційне оскарження з посиланням на те, що участі у розгляді справи не приймали, при проголошенні рішення суду присутні не були, копію рішення отримали 14 вересня 2017 року.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 02 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року, залишено без руху та надано строк для подачі заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наведенням інших причин його пропуску та сплати судового збору протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що з протоколу судового засідання від 26 червня 2010 року вбачається, що відповідачі приймали участь у розгляді справи 26 червня 2010 року, не заперечували проти задоволення позовних вимог, надавали пояснення, виступали у судових дебатах, зауважень щодо неповноти або неправильності протоколу судового засідання відповідачі не подавали, тому зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення апеляційний суд визнав неповажними.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачі подали до суду квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому посилалися на те, що вони були присутні під час першого судового засідання та надавали пояснення, у другому судовому засіданні, де судом досліджувався висновок експерта, з яким відповідачі не погоджувались. Крім того зазначили, що судове засідання було перенесено, але судові повістки в наступне судове засідання відповідачі не отримували. Копія рішення суду їм не направлялась, а тому про ухвалення такого рішення відповідачі не були обізнані, що позбавило можливості оскаржити його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 13 жовтня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл домоволодіння відмовлено; роз`яснено заявнику право на звернення до апеляційного суду Херсонської області із заявою про повернення суми сплаченого судового збору.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до протоколу судового засідання від 26 червня 2010 року сторони, у тому числі і відповідачі, були присутніми при розгляді справи та проголошенні судом рішення. А тому заявники, відповідно до діючого на час розгляду справи процесуального законодавства, не могли розраховувати на отримання копії судового рішення без звернення до суду з відповідною заявою, оскільки згідно із статтею 222 ЦПК України в редакції від 05 червня 2010 року, копії судових рішень надсилалися судом лише особам, які брали участь у справі, і не були присутніми в судовому засіданні при її розгляді. Також суд посилався на те, що відповідачі приймали участь у попередньому судовому засіданні 09 квітня 2010 року, у якому судом призначена судово-технічна експертиза, що також свідчить про обізнаність відповідачів про наявність судової справи.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на порушення апеляційним норм процесуального права, просили скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права та твередження апеляційного суду про участь відповідачів у судовому засіданні від 26 червня 2010 року не відповідає дійсності. Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачами рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу відповідачів залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги є необгрунтованими та не відповідають дійсності.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
13 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У квітні 2018 року матеріали справи № 2-1431/2010 надійшли до Верховного Суду.
У вересні 2018 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , надійшло клопотання про приєднання до матеріалів касаційного провадження копій заяв відповідачів.
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , про приєднання до матеріалів касаційного провадження копій заяв відповідачів не підлягає задоволенню, оскільки згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, відповідно і долучати нові докази на стадії касаційного перегляду.
Обставини справи
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про реальний розподіл домоволодіння задоволено; розподілено житловий будинок АДРЕСА_1 .
25 вересня 2017 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року та просили поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що не були присутніми у судовому засіданні 26 червня 2010 року, копії рішення не отримували.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 02 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року, залишено без руху та надано строк для подачі заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наведенням інших причин його пропуску та сплати судового збору протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 13 жовтня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про реальний розподіл домоволодіння відмовлено; роз`яснено заявнику право на звернення до апеляційного суду Херсонської області із заявою про повернення суми сплаченого судового збору.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 294, 295 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції), рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Після закінчення строків апеляційного оскарження заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно із статтею 73 ЦПК України суд уповноважений поновити процесуальний строк за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Якщо вказані заявником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя - доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
При цьому висновки суду щодо поважності причин пропуску процесуального строку мають бути мотивованими.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2010 року, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідачі не вчиняли необхідних процесуальних дій з метою оскарження рішення суду протягом значного періоду часу (7 років), не навели особливих та непереборних обставин, які б перешкоджали їм реалізувати своє право на оскарження рішення суду, що набрало чинності.
Суд виходив з того, що протоколом судового засідання від 26 червня 2010 року підтверджено присутність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні при розгляді справи, в тому числі при проголошенні судом мотивованого рішення. Відповідно до вказаного протоколу відповідачі не заперечували проти задоволення позовних вимог, надавали пояснення, виступали в судових дебатах.
У касаційній скарзі відповідачі посилаються на те, що посилання апеляційного суду на те, що, їх присутність у судовому засідання підтверджена протоколом судового засідання від 26 червня 2010 року не відповідає дійсності, крім того, зазначають, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачами рішення суду першої інстанції.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі приймали участь у попередньому судовому засіданні 09 квітня 2010 року, у якому судом призначена судово-технічна експертиза, що також свідчить про їх обізнаність щодо судової справи.
Відповідно до частин другої, третьої статті 222 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) копії судового рішення видаються особам, які брали участь у справі, на їхню вимогу не пізніше п`яти днів з дня проголошення рішення.
Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення надсилаються протягом п`яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у строки та порядку, визначені цією статтею.
Таким чином, заявники, відповідно до діючого на час розгляду справи процесуального законодавства, не могли розраховувати на отримання копії судового рішення без звернення до суду з відповідною заявою, оскільки копії судових рішень надсилалися судом лише особам, які брали участь у справі, і не були присутніми в судовому засіданні при її розгляді.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та може призвести до порушення прав іншої сторони процесу.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 13 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
В. С. Жданова
М. Ю. Тітов