Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.06.2023 року у справі №335/5868/21
Постанова КЦС ВП від 01.06.2023 року у справі №335/5868/21

Постанова

Іменем України

01 червня 2023 року

м. Київ

справа № 335/5868/21

провадження № 61-2386св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», правонаступником якого

є Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кримської О. М., Дашковської А. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання іпотеки припиненою.

Позов мотивований тим, що 09 жовтня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБСР «Укрсоцбанк»)

і ОСОБА_2 укладено договір № 189М/06 про надання невідновлювальної кредитної лінії, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти

у розмірі 730 320,00 грн з кінцевим терміном повернення до 07 жовтня

2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 і АКБСР «Укрсоцбанк» 09 жовтня 2006 року укладено іпотечний договір № 189М/06/1і, за яким в іпотеку передано належне позивачеві нежитлове приміщення № 27 площею 37,3 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 6.3 іпотечного договору його дія припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

28 листопада 2018 року іпотекодержатель АТ «Укрсоцбанк» зареєстрував за собою в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на предмет іпотеки, тобто набув право власності на нього

в позасудовому порядку. Проте після набуття права власності на предмет іпотеки до Державного реєстру іпотек не було внесено запису про припинення іпотеки.

03 грудня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» як правонаступник АКБСР «Укрсоцбанк» припинено, про що в ЄДРПОУ внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Правонаступником АКБСР «Укрсоцбанк»

є АТ «Альфа-Банк».

З наведених підстав ОСОБА_1 просила визнати припиненою з 28 листопада 2018 року іпотеку, встановлену іпотечним договором від 09 жовтня 2006 року

№ 189М/06/1і, укладеним між ОСОБА_2 і АКБСР «Укрсоцбанк», та визнати припиненим з 28 листопада 2018 року вказаний іпотечний договір.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2022 року, з урахуванням ухвали Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя від 29 листопада 2022 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано припиненою з 28 листопада 2018 року іпотеку за іпотечним договором від 09 жовтня 2006 року № 189М/06/1і, укладеним між ОСОБА_1 і АКБСР «Укрсоцбанк».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнено з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки банк у листопаді 2018 році набув право власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то іпотека на підставі частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» припинилася.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» задоволено.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня

2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» судові витрати в сумі

1 362,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що право власності банку на предмет іпотеки скасовано і відновлено відповідне право іпотекодавця, кредитні зобов`язання боржник не виконав, а тому підстав для визнання іпотеки припиненою за частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» немає. Невнесення в Єдиний державний реєстр актуальних відомостей про речові права на предмет іпотеки не скасовує чинність судових рішень і не припиняє іпотеку.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

16 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року та залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя від 16 вересня 2022 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга подана особою, яка не мала права її підписувати та подавати, оскільки у представника

АТ «Альфа-Банк» - Ременюк Т. О. не було повноважень. Заявник вказує, що зобов?язання позичальника були припинені, а також були припинені

і зобов?язання поручителя перед АТ «Укрсоцбанк» за іпотечним договором унаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки, що відповідає нормам статті 600 ЦК України та змісту іпотечного договору. АТ «Альфа-Банк» не надало належних доказів того, що до нього перейшли права та обов?язки від кредитора та іпотекодержателя АТ «Укрсоцбанк».

Аргументи інших учасників справи

28 квітня 2023 року АТ «Сенс Банк» подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

02 травня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

09 жовтня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого

є АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», і ОСОБА_2 укладено договір

№ 189М/06 про надання невідновлювальної кредитної лінії.

За умовами договору банк надав ОСОБА_2 , як позичальнику, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у межах максимального ліміту заборгованості у розмірі до 730 320,00 грн зі сплатою 18 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за всіма траншами кредиту не пізніше

07 жовтня 2011 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 09 жовтня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 189М/06/1і, відповідно до умов якого вона як власник та як іпотекодавець передала в іпотеку банку нерухоме майно - нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 4.6 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів 28 листопада 2018 року державний реєстратор виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенков С. О. вніс запис про державну реєстрацію права власності

№ 29191601 на зазначений предмет іпотеки за АТ «Укрсоцбанк».

Підставами виникнення права власності зазначено: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу б/н від 15 травня 2018 року ПАТ «Укрпошта»; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 12 травня 2018 року № 1363/18

АТ «Укрсоцбанк»; іпотечний договір від 09 жовтня 2006 року № 189М/06/1і, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Капшуровою Ю. В.

28 листопада 2018 року АТ «Укрсоцбанк» здійснило звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань

в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», що також передбачено пунктом 4.6 іпотечного договору від 09 жовтня 2006 року

№ 189М/06/1і.

15 жовтня 2019 року за передавальним актом АТ «Альфа-Банк» передані майно, права та обов`язки АТ «Укрсоцбанк».

03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи АТ «Укрсоцбанк».

Вважаючи, що іпотекодержатель неправомірно звернув стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, у травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року скасовано вчинений державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С. О. 28 листопада 2018 року запис під номером 29191601

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності

АТ «Укрсоцбанк» на нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2021 року

ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до банку про визнання припиненим договору іпотеки з 09 травня 2011 року у зв`язку із закінченням строку дії іпотечного договору і спливом строку позовної давності.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року скасовано державну реєстрацію права власності АТ «Укрсоцбанк» на нерухоме майно нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1708330523101, здійснену 30 листопада 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С. О.

Припинено право власності АТ «Укрсоцбанк» на нерухоме майно нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1708330523101, здійснену

30 листопада 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С. О.

Поновлено право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 27 площею 36,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1708330523101.

Вказаним рішеннями суду було відновлено становище, яке існувало до моменту задоволення вимог кредитора шляхом позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено судовими рішеннями, кредитні зобов`язання ОСОБА_2 перед банком не виконані, кредит з відсотками не повернений, розмір заборгованості становив 994 988,62 грн.

Суди дійшли висновку, що банк набув право власності на предмет іпотеки

в позасудовому порядку із порушенням чинного законодавства, через що відповідне рішення державного реєстратора про реєстрацію за банком права власності на предмет іпотеки визнано незаконним і скасовано, право власності банку на предмет іпотеки припинено, право власності ОСОБА_1 відновлено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 526 527 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника

і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається

у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі частинами першою, п?ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору

є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною першою статті 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України,

а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Установивши, що судовими рішеннями, які набрали законної сили

і є обов`язковими до виконання, скасовано право власності банку на предмет іпотеки і відновлено відповідне право іпотекодавця, водночас кредитні зобов`язання боржником не виконані, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що підстав для визнання іпотеки припиненою за частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» немає.

Невнесення в Єдиний державний реєстр актуальних відомостей про речові права на предмет іпотеки не скасовує чинність судових рішень і не припиняє іпотеку.

Доводи позивача про те, що АТ «Альфа-Банк» не набуло права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, є безпідставними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи і спростовуються матеріалами справи.

Є безпідставними аргументи заявника про те, що апеляційна скарга подана особою, яка не мала права її підписувати та подавати, з тих підстав, що

у представника АТ «Альфа-Банк» - Ременюк Т. О. були відсутні повноваження, оскільки згідно довіреності від 10 листопада 2021 року, підписаною головою правління АТ «Альфа-Банк», адвокату Ременюк Т. О. надано право на представлення АТ «Альфа-Банк» інтересів в судах для чого їй надано право підписувати та/або подавати від імені довірителя апеляційні скарги. Довіреність видана строком до 09 листопада 2022 року включно. Апеляційна скарга подана 17 жовтня 2022 року.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновком суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною

в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,

№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, апостанови Запорізького апеляційного суду від

17 січня 2023 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська