Історія справи

Постанова ККС ВП від 17.09.2025 року у справі №161/1961/24
Постанова ККС ВП від 17.09.2025 року у справі №161/1961/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 161/1961/24

провадження № 51-2426км25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

представника потерпілого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 24 грудня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 08 травня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 24 грудня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 30 годин.

Стягнуто із законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 , 57 000 грн у рахунок матеріальної шкоди і 25 000 грн моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин02 грудня 2023 року близько 12:15, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на прилеглій території до гуртожитку № 2 Волинського національного університету, що за адресою: вул. Банкова, 4, м. Луцьк, діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, у ході конфлікту, який раптово виник на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_10 , завдав останньому низки ударів правим кулаком у ділянку обох очей, ротової порожнини і ділянку голови справа.

Указаними вище умисними протиправними діями ОСОБА_8 спричинив потерпілому такі ушкодження: синці на нижніх повіках обох очей, крововиливи під слизову оболонку верхньої та нижньої губи, забійну рану слизової оболонки верхньої губи, травматичні переломи коронкових частин 1, 2 зубів зліва на верхній щелепі на рівні ясен. Згідно з висновком судово-медичного експерта від 04 грудня 2023 року № 728 за ступенем тяжкості забійна рана слизової оболонки верхньої губи і травматичні переломи коронкових частин 1, 2 зубів зліва на верхній щелепі належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, решта - до легких тілесних ушкоджень.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 08 травня 2025 року залишив вирок місцевого суду без змін.

Вимоги й доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення на касаційну скаргу

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 не погоджується із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_8 , просить скасувати їх і закрити кримінальне провадження з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність.

На обґрунтування вимог захисник також зазначає, що суди попередніх інстанцій належним чином не оцінили докази у справі, апеляційний суд в свою чергу не перевірив доводи апеляційної скарги, чим не дотрималися приписів статей 370 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Зокрема, захисник указує на те, що:

- суд неправильно виклав у вироку показання ОСОБА_8 , дані під час судового розгляду;

- з досліджених судом доказів убачається, що обвинувачений не мав умислу та мети на завдати потерпілому тілесних ушкоджень;

- суди не встановили, коли саме наміри ОСОБА_8 спілкуватися зі свідками ОСОБА_11 і ОСОБА_12 переросли в наміри умисно завдати тілесніушкодження потерпілому;

- суди не дали оцінки доводам сторони захисту про те, що ОСОБА_8 перебував у стані необхідної оборони;

- суд першої інстанції всупереч ст. 314-1 КПК не отримав досудової доповіді органу пробації та не взяв до уваги, що вона обов`язково складається щодо неповнолітнього обвинуваченого;

- суди не дали оцінки доводам сторони захисту про те, що ОСОБА_8 не був у стані алкогольного сп`яніння;

- у вироку суд не дав належної оцінки доводам сторони захисту про порушення вимог ст. 240 КПКпід час проведення органом дізнання слідчих експериментів у справі, однак посилався як на докази винуватості ОСОБА_8 на фактичні дані протоколів цих експериментів;

- суд не дав оцінки відеозапису з місця події від 04 грудня 2023 року з мобільного телефона «Айфон», який належить ОСОБА_13 ;

- свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 і потерпілий ОСОБА_10 давали показання, які суттєво відрізняються від обставин, зафіксованих відеозаписом з місця події;

- апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повторне дослідження відеозапису з місця події, допиті свідків та потерпілого;

- головуючий у суді першої інстанції під час останнього слова обвинуваченого всупереч статтям 365, 367 проявив упередженість і наперед висловив своє рішення щодо винуватості ОСОБА_8 , у тому числі промовивши: «А за що виправдувальний, за те, що зуби вибив?».

Від представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 надійшли заперечення на касаційну скаргу захисника, у яких він не погоджується з доводами і просить залишити без зміни судові рішення стосовно ОСОБА_8 .

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні

Захисник підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження.

Представник потерпілого заперечував щодо задоволення касаційної скарги.

Прокурор не підтримала доводів касаційної скарги захисника, просила залишити без зміни судові рішення стосовно ОСОБА_8 .

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, думку представника потерпілого, прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, викладені в касаційній скарзі, і заперечення на неї, колегія суддів уважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку зокрема є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як установлено перевіркою матеріалів кримінального провадження, доводи сторони захисту про те, що головуючий у суді першої інстанції під час останнього слова ОСОБА_8 наперед висловив своє рішення щодо винуватості останнього, заслуговують на увагу.

Статтею 7 КПК визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься диспозитивність.

У результаті прослуховування запису перебігу судового засідання, в якому ОСОБА_8 висловлював останнє слово, установлено, що, дійсно, головуючий у справі припустився зокрема вислову: «А за що виправдувальний, за те що зуби вибив?».

Указані дії судді свідчать про порушення принципу диспозитивності кримінального процесу.

Прояв емоцій судом під час судового розгляду є порушенням принципу відстороненості і може ставити під сумнів законність прийнятого рішення і судового процесу в цілому.

Поряд із цим, на думку колегії суддів, указаним висловом головуючий фактично оголосив свою позицію щодо винуватості ОСОБА_8 до виходу у нарадчу кімнату, що також є порушенням таємниці наради суддів, яке є гарантією неупередженості та об`єктивності судового рішення, адже лише в нарадчій кімнаті вирішуються питання передбачені ст. 368 КПК, оцінюються та зіставляються докази. Тобто суд вирішує комплекс обставин, які в тому числі впливають на доведеність чи недоведеність винуватості особи.

У рішенні об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 24 лютого

2020 року у справі № 128/2455/15-к розкрито поняття «таємниці нарадчої кімнати».

Згідно з положеннями КПК нарада суду відбувається в нарадчій кімнаті, тобто ізольованому приміщенні, доступ до якої інших осіб, крім судді або суддів, які входять до складу колегії у вказаному кримінальному провадженні, відсутній; судді зобов`язані приймати рішення виключно на підставі внутрішнього переконання, що сформувалося в ході судового розгляду, і власних правових знань; під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду (судді), який здійснює судовий розгляд; неприпустимим є контакт із суддями (суддею), які перебувають у нарадчій кімнаті, у тому числі по телефону чи з використанням інших засобів зв`язку стосовно справи, що розглядається; заборонено розголошувати відомості про те, що відбувається в нарадчій кімнаті, включаючи обговорення фактичних обставин кримінального провадження, хід обговорення, судження суддів, їх позиції, результат голосування; неприпустимим є будь-який вплив ззовні на процес прийняття судового рішення; судді (суддя) не мають права консультуватися з будь-ким стосовно приводу розгляду кримінального провадження; під час перерви судді (суддя) не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні та не вправі обговорювати матеріали цього провадження; судді (суддя) зобов`язані бути зосередженими на обставинах того кримінального провадження, для вирішення якого і для ухвалення судового рішення в якому видалилися до нарадчої кімнати.

З огляду на викладене колегія суддів касаційного суду вважає, що зазначені дії головуючого судді місцевого суду свідчать про недотримання принципу диспозитивності, порушують таємницю нарадчої кімнати, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим вирок та ухвала у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки Верховний Суд установив істотні порушення кримінального процесуального закону, які могли вплинути на законність прийнятого місцевим судом рішення, у ході нового розгляду справи необхідно перевірити інші доводи касаційної скарги в межах компетенції, адже специфіка касаційного провадження не передбачає розгляд кримінального провадження по суті, що включає в себе дослідження доказів.

Суду першої інстанції необхідно взяти до уваги наведене, провести новий розгляд кримінального провадження відповідно до вимог процесуального закону, належним чином перевірити доводи сторони захисту, у тому числі ті, на які зроблено посилання в касаційній скарзі, та, залежно від установленого, ухвалити законне, обґрунтоване й умотивоване рішення з дотриманням прав учасників судового процесу.

Керуючись статтями 433 434 436 438 440 - 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 24 грудня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 08 травня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3