Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 686/7154/22

провадження № 51-1224 км 25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі

відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 27 листопада 2024 року кримінальне провадження № 12021240000000551 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК, закрив на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився визначений статтею 219 КПК строк досудового розслідування.

Прокурор, не погоджуючись із цим рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку.

Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 14 січня 2025 року залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 - без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із рішенням апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:

- дійшов безпідставного висновку про відсутність у заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону повноважень на продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні;

- не з`ясував і не врахував причини відсутності на робочому місці керівника зазначеної прокуратури 28 лютого 2022 року;

- не дослідив усіх обставин справи, не навів аналізу доводів, викладених в апеляційній скарзі, та фактично продублював ухвалу суду першої інстанції;

- не звернув увагу на те, що підписана заступником керівника прокуратури постанова від 28 лютого 2022 року ніким не оскаржувалась та залишилась нескасованою.

За наведених обставин, на думку прокурора, направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 відбулось в межах строків досудового розслідування, а тому підстави для закриття цього провадження відсутні.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Захисник заперечив проти касаційної скарги прокурора та просив залишити без зміни ухвалу апеляційного суду.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.

За приписами статей 370 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалено судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.

При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.

Закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.

Колегія суддів касаційного суду уважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді ухвали суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою прокурора дотримався не в повній мірі.

Так, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 27 листопада 2024 року кримінальне провадження № 12021240000000551 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК, закрив на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився визначений статтею 219 КПК строк досудового розслідування.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, із наведенням відповідних обґрунтувань, просив оскаржуване судове рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор, зокрема, посилався на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК через порушення строків досудового розслідування, не врахувавши того, що керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону 28 лютого 2022 року брав участь у засіданні ради оборони Хмельницької області, особисто виїжджав на місця ракетних обстрілів й у зв`язку з цим його повноваження виконував заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, а отже мав право на продовження строків досудового розслідування.

До того ж прокурор зауважував на тому, що саме цей заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , був старшим групи прокурорів та згідно з приписами КПК також мав повноваження на продовження строків, а сама постанова від 28 лютого 2022 року є чинною.

Однак суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, належним чином доводів апеляційної скарги прокурора не перевірив, не навів переконливих мотивів для їхнього спростування та не зазначив підстави, через які залишив її без задоволення.

Зокрема, суд апеляційної інстанції:

- не зважив на приписи ч. 3 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» щодо повноважень заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону;

- не здійснив належного аналізу причин відсутності на робочому місці 28 лютого 2022 року керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону;

- не врахував того, що заступник керівника прокуратури ОСОБА_8 був процесуальним керівником та старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , тому за положеннями п. 9 ч. 2 ст. 36 КПК уповноважений на прийняття процесуальних рішень у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції при викладенні своєї позиції фактично обмежився лише цитуванням положень кримінального процесуального закону та констатацією правильності висновків суду першої інстанції, що не свідчить про ретельність і ґрунтовність підходу суду до виготовлення судового рішення під час апеляційного перегляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 .

Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419 КПК при розгляді апеляційної скарги прокурора, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК), яке відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 438 цього Кодексу є підставою для скасування судового рішення у касаційному порядку.

Тому касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати на них вичерпні відповіді й постановити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 441 442 КПК, Суд

постановив:

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2025 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3