Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня2023 року

м. Київ

справа № 760/6726/22

провадження № 51-3086км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 від 29 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12017100090002742 від 14 березня 2017 року.

Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 20 березня 2023 року повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 на зазначену ухвалу слідчого судді, оскільки вона не підлягає розгляду в Київському апеляційному суді.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу судді Київського апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає, що зазначена ухвала незаконна і необґрунтована та обмежує його право на оскарження судового рішення. Суть доводів касатора фактично зводиться до тверджень про неправильні висновки судді апеляційного суду через невстановлення всіх обставин звернення із апеляційною скаргою і неврахування практики Верховного Суду, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення скарги.

Мотиви Суду

Як слідує з оскарженого судового рішення, апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 09 березня 2023 року, обґрунтувавши своє рішення наступним:

«Відповідно до ч. 5 ст. 396 КПК апеляційна скарга підписується особою, яка її подає.

Однак, дана апеляційна скарга не містить а ні оригіналу підпису, а ні цифрового електронного підпису особи, яка її подає.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга, що не підписана особою, яка її подає, не може розглядатись судом апеляційної інстанції, а тому підлягає поверненню».

Разом із тим, ч. 3 ст. 399 КПК визначає, що апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Отже, фактично підставою для повернення апеляційної скарги в цьому випадку було те, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 КПК. Натомість апеляційний суд обґрунтував своє рішення тим, що така невідповідність апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК означає, що вона не підлягає розгляду «в цьому суді апеляційної інстанції», при цьому помилково пославшись не на п. 3, а на п. 4 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу.

Проте таке тлумачення п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційним судом є помилковим. Слова «в цьому суді апеляційної інстанції» очевидно указують на те, що вказана норма підлягає застосуванню в ситуаціях, коли апеляційна скарга підлягає розгляду, але не «в цьому суді апеляційної інстанції», а в іншому.

Натомість невідповідність апеляційної скарги вимогам КПК, за загальним правилом, є підставою спочатку для залишення її без руху, а якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк - для її повернення на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.

Проблема полягає в тому, що з метою забезпечення належної оперативності та ефективності судового контролю на стадії досудового розслідування законодавець визначив скорочену процедуру апеляційного перегляду ухвал слідчого судді. Так, за змістом ст. 433 КПК, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з цим, об`єднана палата Касаційного кримінального суду зробила висновок, що під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК, частин 1, 2 та п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст. 422 КПК.

Таким чином, апеляційний суд всупереч даному висновку об`єднаної палати фактично повернув апеляційну скаргу, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 396 КПК (хоча як на юридичну підставу апеляційний суд послався не на п. 1, а п. 4, маючи на увазі, насправді, п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК, які не підлягають застосуванню в разі невідповідності вимогам ст. 396 КПК апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді).

Наведене дає підстави дійти висновку, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанції постановлене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Водночас колегія суддів зауважує, що хоча апеляційний суд не може залишити без руху апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка не відповідає вимогам ст. 396 КПК, а потім повернути її на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, суддя-доповідач, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка не відповідає вимогам ст. 396 КПК, та виконавши дії, передбачені ст. 422 КПК, одночасно може вказати особі, яка подала апеляційну скаргу, на необхідність усунути її недоліки до або під час апеляційного перегляду. Якщо відповідна особа так і не усунула недоліки апеляційної скарги, які мають істотний характер, це може бути взяте судом апеляційної інстанції до уваги при ухваленні рішення по суті цієї скарги.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3