Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 349/1828/23

провадження № 51-4404км24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2024 року в кримінальному провадженні № 12023091210000104 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця та жителя

АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням частин 1, 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 цього Кодексу до остаточного покарання у виді арешту на строк 6 місяців та штрафу в сумі 17 000,00 грн, 25 листопада 2023 року звільненого у зв`язку з відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2024 рокуОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 цього Кодексу на 5 місяців арешту.

2. Оскарженим вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2024 року вищевказаний вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким визнано ОСОБА_7 винним за ч. 4 ст. 185 КК та призначено йому за цим законом покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом повного складання покарань за цим вироком та вирокомРогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. На підставі ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу постановлено виконувати самостійно. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

3. Згідно з вироком ОСОБА_7 засуджено за те, що він, будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину проти власності, у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, терміни якого неодноразово продовжувалися, а саме 04 липня 2023 року близько 22:40, перебуваючи біля супермаркету "АТБ" по вул. Галицькій, 92 у м. Рогатині Івано-Франківського району Івано-Франківської області, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_8 велосипед марки "CНІО МТВ" вартістю 3 233,00 грн, заподіявши йому майнову шкоду на зазначену суму.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

4. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі, просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді. Звертає увагу на те, що засуджений є особою молодого віку, визнав свою винуватість повністю та щиро розкаявся, став на шлях виправлення, повернув викрадений велосипед потерпілому, який жодних претензій до нього не має. Вважає обране ОСОБА_7 апеляційним судом покарання надмірно суворим.

Позиції інших учасників судового провадження

5. У засіданні суду касаційної інстанції захисник підтримав касаційну скаргу.

6. Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

7. Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

8. За приписами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

9. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

10. Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК у касаційній скарзі не заперечуються.

11. Відповідно до вимог ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

12. Згідно з положеннями статей 370 420 КПК, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

13. У цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.

14. Так, приймаючи рішення про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора та посилення ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 185 КК, суд апеляційної інстанції правильно врахував ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого ним злочину, його наслідки, позицію потерпілого, дані про особу ОСОБА_7 та його посткримінальну поведінку. При цьому обґрунтовано зважив на те, що ОСОБА_7 раніше судимий, згідно з висновком досудової доповіді ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення є високим, його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. Рецидив злочинів визнано у цьому кримінальному провадженні обставиною, що обтяжує ОСОБА_7 покарання. Як слушно зазначив апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 60 КК арешт не може бути застосований до ОСОБА_7 , оскільки він не є військовослужбовцем. Урахувавши те, що ОСОБА_7 не сплатив штраф, присуджений йому за попереднім вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року, апеляційний суд прийняв обґрунтоване рішення про призначення йому остаточного покарання за сукупністю вироків із дотриманням вимог статей 71 72 КК.

15. Обране ОСОБА_7 із застосуванням положень ст. 69 КК більш м`яке покарання, ніж передбачено законом на вчинений ним злочин, відповідає ступеню тяжкості злочину, особі засудженого та конкретним обставинам кримінального провадження, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Вважати таке покарання надмірно суворим підстав не вбачається.

16. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би безумовними підставами для скасування оскарженого вироку апеляційного суду в цьому кримінальному провадженні, колегією суддів не встановлено.

17. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 слід залишити без зміни.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3