Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня2023 року

м. Київ

справа № 592/5766/18

провадження № 51-1001км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 в режимі відеоконференції

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_6 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2020 року ОСОБА_6 визнаний невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК, і виправданий за відсутністю в його діях складу злочинів через недоведеність винуватості.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він у невстановлених місці та часі придбав психотропну речовину - «амфетамін» для збуту, яку переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив зберігати.

08 серпня 2017 року близько 12 год. 44 хв. ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_7 біля магазину «Радуга» в м. Суми по вул. Іллінській, буд. 12, після чого пройшов з ним до автомобіля ЗАЗ-ДАЕWOO, н. з. НОМЕР_1 , який знаходився на вул. Робітничій біля буд. 75. Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_6 за грошову винагороду в сумі 450 грн збув ОСОБА_7 психотропну речовину «амфетамін» загальною масою 0,2503 г.

Крім того 26 березня 2018 року в період часу з 19 год. 55 хв. до 20 год. 54 хв. у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс» масою 3,025 г, 3,204 г і 4,406 г.

Мотивуючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції послався на те, що надані стороною обвинувачення докази є недопустимими через порушення порядку їх отримання.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року зазначений вирок залишений без змін.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та просить призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не дотримано вимоги ст. 419 КПК України, а саме: належним чином не перевірено доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності висновків суду першої інстанції про недопустимість низки доказів, не допитано свідка ОСОБА_7 і не взято до уваги те, що показання вказаного свідка у вироку суду першої інстанції викладено не повністю.

Інших підстав, передбачених ст. 438 КПК України, касаційна скарга прокурора не містить.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала свою касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

У касаційній скарзі прокурор посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на її думку, були допущені судом апеляційної інстанції при перевірці апеляційної скарги прокурора.

Перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, наведені у касаційній скарзі прокурора, Верховний Суд доходить таких висновків.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 23 вересня 2019 року (справа № 728/2724/16-к) зроблено висновок щодо застосування норм права, згідно з яким у разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, ч. 2 ст. 416 КПК України він не може залишити поза увагою доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора чи потерпілого, щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведене до неможливості застосування такого закону під час нового розгляду. При цьому, перевіривши обґрунтованість відповідних доводів прокурора чи потерпілого в апеляційних скаргах, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх неспроможними, під час скасування оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначення нового розгляду в суді першої інстанції повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 14 вересня 2020 року (справа № 51-6070кмо19) йдеться, що погіршення становища обвинуваченого можливе виключно за умови, якщо з цих підстав подали апеляційну скаргу прокурор, потерпілий чи його представник, а відповідно до ст. 416 КПК України таке погіршення може мати місце тільки, якщо вирок було скасовано з цих підстав (або також із цих підстав). Наголосивши на тому, що засудження особи під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку є крайнім за тяжкістю випадком погіршення становища особи в кримінальному провадженні, об`єднана палата зробила висновок, що вказані вище норми кримінального процесуального законодавства мають в однаковій мірі застосовуватися як під час нового розгляду після скасування вироку за необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, так і під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку.

З метою відступу від указаних висновків об`єднаної палати колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в іншій справі зверталась до Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 07 червня 2021 року, справа № 727/2022/16-к). Зокрема, колегія суддів вважала, що ч. 2 ст. 416 КПК України не може тлумачитися як така, що перешкоджає при новому розгляді в суді першої інстанції постановити обвинувальний вирок після скасування апеляційним судом виправдувального вироку з підстав істотних порушень КПК України в результаті задоволення апеляційних скарг прокурора та/або потерпілого.

Проте ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року кримінальне провадження повернуто з тих підстав, що вказане питання вже вирішено в зазначених вище постановах Об`єднаної палати і підстав для його розгляду Великою Палатою не вбачається.

Таким чином, колегія суддів при постановленні судового рішення в цьому кримінальному провадженні керується правовими висновками, викладеними в постановах Об`єднаної палати від 23 вересня 2019 року та від 14 вересня 2020 року.

При цьому колегія суддів зауважує, що хоча вказані висновки Об`єднаної палати стосувалися нового розгляду судом першої інстанції після перегляду рішення судом апеляційної інстанції, однак аналогічний підхід має застосовуватися і у випадку скасування рішення судом касаційної інстанції.

Отже, як убачається з матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , в апеляційній скарзі прокурора порушувалось питання про постановлення апеляційним судом обвинувального вироку відносно ОСОБА_6 з наведенням відповідних доводів в обґрунтування такої позиції.

Проте в касаційній скарзі прокурора жодних доводів про те, що рішення суду апеляційної інстанції призвело або могло призвести до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, не наводиться, а тому в разі скасування судом касаційної інстанції ухвали апеляційного суду тільки з підстави порушення положень ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції буде позбавлений можливості прийняти інше судове рішення, ніж при попередньому апеляційному перегляді, тобто він не зможе постановити обвинувальний вирок відносно ОСОБА_6 .

За таких обставин колегія суддів, враховуючи зазначені вище правові висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, вважає, що наведені прокурором доводи щодо порушень апеляційним судом норм кримінального процесуального закону не створюють достатніх підстав для скасування оскарженого судового рішення, оскільки з урахуванням наведеного вище це a priori не може призвести до ухвалення апеляційним судом іншого рішення.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 433 434 436-438 441 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року відносно ОСОБА_6 - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3