Історія справи

Постанова ККС ВП від 02.09.2025 року у справі №755/9770/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 755/9770/22

провадження № 51 - 1111 км 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене

до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000843

від 06 квітня 2022 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 115 ч. 1, ст. 185 ч. 4 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката

ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня

2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

- за ст. 115 ч. 1 КК України на строк 9 років;

- за ст. 185 ч. 4 КК України на строк 5 років.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Прийнято рішення щодо речових доказів, процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.

03 квітня 2022 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом

з ОСОБА_8 біля будинку № 3 на вул. Малишка в м. Києві зустріли раніше знайомого ОСОБА_9 , разом з яким піднялись до квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку, де проживав ОСОБА_6 , та почали вживали спиртні напої.

Того ж дня о 17 годині 00 хвилин між ОСОБА_8 та ОСОБА_9

в указаній квартирі виник конфлікт через те, що останній сховав мобільний телефон ОСОБА_8 . Згодом в цей конфлікт вступив ОСОБА_6 та розпочав бійку із ОСОБА_9 , під час якої у ОСОБА_6 виник умисел на заподіяння смерті ОСОБА_9 , що був зумовлений попередніми конфліктами

та неприязними відносинами з останнім.

Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_6 молотком наніс численні удари

по голові ОСОБА_9 , тим самим подолавши його волю до опору. Після цього ОСОБА_6 перетягнув ОСОБА_9 у коридор квартири, де продовжив наносити останньому удари молотком по голові та кінцівкам, а потім зв`язав йому руки і ноги мотузкою та продовжив наносити по них удари молотком.

Надалі ОСОБА_6 підв`язав ОСОБА_9 до турніка, піднявши та обперши його на стіну і, незважаючи на прохання останнього припинити, вставив йому в рот кляп, який закріпив ізострічкою, накинув на шию електричний шнур, утворивши петлю, та задушив ОСОБА_9 .

У подальшому, 04 квітня 2022 року ОСОБА_6 відв`язав ОСОБА_9

від турніка, замотав його тіло в килим, обв`язавши мотузками, та 05 квітня 2022 року близько 05 години 00 хвилин виніс і залишив килим із тілом ОСОБА_9

біля смітника поруч з будинком.

Крім того, 04 квітня 2022 року близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_6 у своїй квартирі, в умовах воєнного стану, таємно викрав належний ОСОБА_9 мобільний телефон вартістю 340 грн, який наступного дня продав.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено частково, вирок місцевого суду щодо нього за ст. 185 ч. 4 КК України скасовано, а кримінальне провадження за цим обвинуваченням закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 4-1 КПК України у зв`язку

з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ст. 115 ч. 1

КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, а в решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати зазначені вище судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували факт перебування

у квартирі ОСОБА_6 іншої особи - ОСОБА_8 , у якого, на відміну від ОСОБА_6 , був мотив завдати ОСОБА_9 тілесних ушкоджень

у зв`язку із викраденням останнім телефону. На переконання захисника, ОСОБА_8 є фізично сильнішим за ОСОБА_6 , який не міг підняти ОСОБА_9 мотузкою, задушити шнуром і винести тіло на смітник.

Звертає увагу, що жодна з проведених у справі експертиз не вказує на те,

що вбивство вчинив саме ОСОБА_6 , натомість суди обґрунтували свої висновки показаннями свідка ОСОБА_8 , який є зацікавленою особою

та має бажання ухилитись від кримінальної відповідальності.

Вказує, що апеляційний суд не звернув увагу на наведені порушення, не перевірив та не надав вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги обвинуваченого, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.

Також захисник вважає, що ОСОБА_6 призначено занадто суворе покарання. Зокрема суди недостатньо врахували його особу, який раніше

не судимий, вперше вчинив злочин, є особою похилого віку.

Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження

не надходило.

Учасників судового провадження належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду, заяв про відкладення касаційного розгляду від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.

Позиції учасників судового провадження

Захисник та засуджений у судовому засіданні підтримали касаційну скаргу, вважали

її обґрунтованою та просили задовольнити.

У судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою

і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94цього Кодексу,

та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обґрунтованість рішення апеляційного суду про скасування вироку місцевого

та закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,

у касаційній скарзі захисником не оспорюється.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України

та на які є посилання у касаційній скарзі, не є відповідно до вимог

ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.

Суд першої інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, тобто

в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, послався на такі докази:

- показання свідка ОСОБА_8 про те, як ОСОБА_6 03 квітня 2022 року в своїй квартирі наніс ОСОБА_9 удари молотком у голову, зв`язав його мотузкою, підвісив на турнік, здушував шию ОСОБА_9 , після чого наносив йому удари по колінах, а потім залишив у підвішеному стані до ранку. ОСОБА_9 на допомогу не кликав, бо у нього в роті був кляп. На наступний день ОСОБА_9 вже не дихав, ОСОБА_6 розв`язав його, поклав на підлогу, попросив свідка допомогти загорнути тіло в килим та винести на смітник;

- показання свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які є сусідами

ОСОБА_6 , про те, як ОСОБА_11 03 квітня 2022 року почула

за дверима квартири шум та фразу «мужики тільки не вбивайте».

ОСОБА_11 бачив у ліфті сліди крові, а біля сміттєвих баків - труп, який лежав на килимі;

- протокол огляду місця події та трупа від 06 квітня 2022 року про виявлення

на ділянці місцевості біля будинку № 3 по вул. Малишка в м. Києві, біля сміттєвих баків, килиму зі слідами бурого кольору, зав`язаного мотузкою,

в якому знаходився труп чоловіка віком 50-60 років. Під час огляду вилучено фрагменти мотузки, зокрема й зі слідами бурого кольору, килима, зрізи нігтьових пластин та змиви з рук трупа;

- протокол огляду місця події від 06 квітня 2022 року про виявлення біля 15-го під`їзду вищезазначеного будинку та у вказаному під`їзді плям бурого кольору, вилучено змиви речовини бурого кольору;

- акт про застосування службового собаки від 06 квітня 2022 року, яка взяла слід від трупа чоловіка, повела до під`їзду № 15 будинку

АДРЕСА_3 , потім до квартири АДРЕСА_2 на сьомому поверсі,

де закінчила роботу;

- протокол обшуку від 06 квітня 2022 року про виявлення та вилучення

з квартири ОСОБА_6 змивів речовини бурого кольору, фрагментів волокна тканини червоного кольору, схожої на килим, одежі й взуття

зі слідами речовини бурого кольору, фрагментів мотузки, кабелю, липкої стрічки зі шматками вати та речовини бурого кольору, наволочки зі слідами речовини бурого кольору;

- протокол огляду місця події від 30 серпня 2022 року про виявлення

та вилучення в одній із шухляд на кухні квартири ОСОБА_6 предмета, схожого на господарський молоток;

- протокол слідчого експерименту від 29 червня 2022 року зі свідком ОСОБА_8 , під час якого він показав та відтворив обставини вчиненого ОСОБА_6 злочину, зокрема те, як він бив ОСОБА_9 молотком, зв`язував, підвішував на турнік, душив шнуром, а після його смерті намагався приховати сліди злочину, викинувши речі ОСОБА_9 , після чого виніс замотаний в килим труп ОСОБА_9 на смітник;

- лікарське свідоцтво про смерть від 07 квітня 2022 року № 020-1250, згідно

з яким причиною смерті потерпілого ОСОБА_9 стала асфіксія, внаслідок удавлення петлею;

- висновки судово-медичних експертиз від 03 червня 2022 року

№ 022-35-1250-2022, від 18 серпня 2022 року № 022-61-1250-2022,

від 20 вересня 2022 року № 022-75-1250-2022 про локалізацію, характер, ступінь тяжкості, механізм утворення виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. Причиною його смерті стала асфіксія внаслідок удавлення петлею;

- висновки судово-медичних експертиз (імунологічні, генетичні) від 24 червня 2022 року № 081-137-2022, від 28 червня 2022 року № 081-150-2022,

від 29 червня 2022 року № 081-139-2022, від 30 червня 2022 року

№ 081-149-2022, від 22 липня 2022 року № 101-53-2022, від 08 липня 2022 року № 081-138-2022, від 26 липня 2022 року № 101-55-2022, від 28 липня 2022 року № 101-61-2022, згідно з якими визначено групову належність крові ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , її генетичні ознаки, проведено порівняння зі вилученими зразками слідів речовини бурого кольору і встановлено їх можливе походження від вказаних осіб;

- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 29 грудня 2022 року № СЕ-19-22/34263-БД про виявлення на наданих на дослідження фрагментах кабелю генетичних ознак крові та клітин, які є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_9 та зразка букального епітелію ОСОБА_6 ;

- висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи

від 26 травня 2022 року № 142 про те, що ОСОБА_6 на час вчинення кримінального правопорушення страждав на хронічний психічний розлад - хронічний алкоголізм зі змінами особистості по алкогольному типу, а також

у той час перебував у стані гострої інтоксикації алкоголем. За своїм психічним станом під час кримінального правопорушення ОСОБА_6 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення дослідження ОСОБА_6 страждає на хронічний психічний розлад - хронічний алкоголізм зі змінами особистості по алкогольному типу, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

- висновок судової психологічної експертизи від 04 листопада 2022 року

№ СЕ-19/111-22/3653-ПС, згідно з яким встановлено психологічні особливості комунікативного процесу додаткового допиту від 29 серпня 2022 року

та слідчого експерименту від 30 серпня 2022 року, проведеного

із застосуванням відеозапису, в ході якого ОСОБА_6 відтворював події кримінального правопорушення.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази

в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов

до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 115 ч. 1

КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Місцевий суд також ретельно перевірив і доводи сторони захисту, які аналогічні доводам апеляційної та касаційної скарг, про те, що ОСОБА_6 не вбивав ОСОБА_9 , натомість це зробив ОСОБА_8 . Суд визнав вказані доводи необґрунтованими й такими, що спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, зокрема чіткими, логічними, послідовними, детальними показаннями свідка ОСОБА_8 щодо хронології та послідовності вчинення

ОСОБА_6 злочинних дій, які узгоджуються з показаннями свідків

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у частині відомих їм обставин у цьому кримінальному провадженні й об`єктивно підтверджуються дослідженими судом доказами.

Оцінюючи показання ОСОБА_6 суд першої інстанції враховував висновок судової психологічної експертизи від 04 листопада 2022 року

№ СЕ-19/111-22/3653-ПС, згідно з яким комунікативна діяльність ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту від 30 серпня 2022 року, характеризується вибірковістю реконструктивної діяльності, цілеспрямованої корекції своїх повідомлень у залежності від ступеня актуальності ситуації спілкування та власних мотивів поведінки, а саме ознак вибіркового розширення інформативності відповідей та наявністю певних розбіжностей в кримінально-релевантних фрагментах, що в сукупності з численними паузами на значимі запитання, запинанням, скупченням частин мовлення, суперечливістю, може вказувати на можливе викривлення чи приховування підекспертним, невизначеної частки інформації, пов`язаної з відтворенням подій, яку підекспертний сприймає

як загрозливу для себе, або пояснюватись його індивідуально-психологічними особливостями відтворення подій.

Водночас суд врахував висновок судово-психологічної експертизи від 14 листопада 2022 року № СЕ-19/111-22/36534-ПС щодо психологічних особливостей комунікативного процесу слідчого експерименту від 29 червня 2022 року, проведеного із застосуванням відеозапису, в ході якого ОСОБА_8 відтворював події, що характеризується наявністю психологічно значимих умов,

які відповідають психологічним особливостям реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям останнього. Пояснення та відповіді

за своїм змістом логічно та послідовно сформульовані.

У суді першої інстанції свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 попереджалися про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, підстав для обмови ними ОСОБА_6 судом не було встановлено. З вироку вбачається, що місцевий суд оцінив показання вказаних свідків у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що вирок суду щодо ОСОБА_6 належним чином умотивований і відповідає вимогам статей

370 374 КПКУкраїни.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив його доводи про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченого внаслідок суворості, які аналогічні доводам касаційної скарги захисника, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення і зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу, в частині засудження ОСОБА_6 за умисне вбивство ОСОБА_9 , визнано необґрунтованою.

Зокрема апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду, зазначив,

що цей суд оцінив у сукупності показання свідків, висновки експертиз, зокрема судової молекулярно-генетичної експертизи від 29 грудня 2022 року

№ СЕ-19-22/34263-БД про виявлення на наданих на дослідження фрагментах кабелю генетичних ознак зразків крові ОСОБА_9 та букального епітелію ОСОБА_6 , інші письмові докази, які є взаємоузгодженими, належними

та допустимими і дійшов висновку, що ці докази поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України.

При цьому доводи ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про відсутність

у матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження його винуватості у скоєному, суд апеляційної інстанції визнав неспроможними, оскільки покладені в основу вироку докази відповідають вимогам ст. 84 КПК України,

не викликають сумнівів у їх достовірності, об`єктивно узгоджуються між собою

та у своїй сукупності підтверджують фактичні обставини вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

З огляду на зазначене, апеляційний суд не встановив підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.

Крім того, усупереч доводам захисника у касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції перевірив та визнав необґрунтованими доводи сторони захисту про те,

що ОСОБА_6 , зважаючи на свої вік і статуру, враховуючи фактичні обставини справи, не міг самостійно вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, зазначивши, що наведені доводи є нічим не підтвердженими

і не спростовують висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, які ґрунтуються на досліджених судом доказах.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу обвинуваченого з дотриманням положень ст. 405 КПК України і дійшов правильного висновку,

що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 за ст. 115 ч. 1 КК України відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є обґрунтованим

та вмотивованим.

За результатом апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі надав обґрунтовані відповіді на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, які є аналогічними доводам касаційної скарги захисника, навів переконливі аргументи на їх спростування, зазначив підстави, з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, та належним чином мотивував своє рішення.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370 419 КПК України.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів

не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 115 ч. 1 КК України, та правильність кваліфікації його дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися вимог статей 10 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом.

У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 цей стандарт доведення винуватості дотримано, оскільки за допомогою належних, допустимих

та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджений винний у його вчиненні.

При призначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, наслідки, відомості про його особу, який раніше не судимий,

обставин, які пом`якшують покарання, суд не встановив, а обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , визнав вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. З огляду на зазначене, суд призначив

ОСОБА_6 покарання в межах санкції ст. 115 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років та за сукупністю з кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 185 ч. 4 КК України, визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на той же строк.

Апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6

за ст. 185 ч. 4 КК України та закриваючи кримінальне провадження у цій частині

на підставі ст. 284 ч. 1 п. 4-1 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, не встановив підстав

для пом`якшення чи зміни призначеного ОСОБА_6

за ст. 115 ч. 1 КК України покарання, врахувавши, що суд першої інстанції при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень застосував принцип поглинення менш суворого покарання (ст. 185 ч. 4 КК України) більш суворим (ст. 115 ч. 1 КК України).

Підстав для пом`якшення призначеного ОСОБА_6 за ст. 115 ч. 1 КК України покарання колегія суддів касаційного суду також не вбачає.

Отже, покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом і розміром

є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50 65 КК України, принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами

для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.

За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги захисника, скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 і призначення нового розгляду

в суді першої інстанції колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 436 438 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3