Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.04.2018 року у справі №15/81
Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №15/81
Постанова ВГСУ від 09.08.2016 року у справі №15/81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 15/81

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.

учасники справи:

боржник - Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"

арбітражний керуючий, ліквідатор - Ковеза А.І. - не з'явився,

представник трудового колективу боржника - Горова В.А., довіреність б/н від 29.04.2018

кредитор - Приватне підприємство "Лівобережна юридична група"

представники кредитора - не з'явилися,

від Громадської організації "Спортивний клуб "Восход" - Іщенко Е.Б., довіреність б/н від 18.12.2017,

від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Голоюх С.Р., довіреність № 2432-03/887 від 23.01.2018; Коваленко О.М., довіреність № 2431-03/780/1 від 24.11.2017,

від Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Михайлов А.І., довіреність б/н від 03.01.2018,

від Генеральної прокуратури України - прокурор Попенко О.С., посвідчення № 171

розглянув касаційну скаргу

Приватного підприємства "Лівобережна юридична група"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 06.02.2018

у складі колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий, суддя - Доманська М.Л., суддя - Тарасенко К.В.

у справі за заявою

Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку

до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою арбітражного суду м. Києва від 12.07.1996 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку порушено провадження у справі №15/81 про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" (далі - ДП Виробниче об'єднання "Київський радіозавод").

Постановою арбітражного суду м. Києва №15/81 від 01.10.1997 боржника ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" визнано банкрутом, призначено ліквідаційну комісію.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.11.2015 у справі №15/81 призначено ліквідатором ДП "Виробниче об"єднання "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Агафонова Олега Юрійовича.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.04.2017 у справі № 15/81 (суддя - Яковенко А.В.), крім іншого, усунуто арбітражного керуючого Агафонова Олега Юрійовича від виконання повноважень ліквідатора ДП Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"; призначено ліквідатором ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Ковезу Андрія Івановича.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81 (головуючий суддя - Верховець А.А., суддя - Доманська М.Л., суддя - Тарасенко К.В.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.04.2017 у справі № 15/81 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду м. Києва від 19.04.2017 у справі № 15/81 залишено без змін.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в порушення вимог ч. 18 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" ліквідатор не сформував переліку ліквідаційної маси Банкрута та не надав його на погодження до Міністерства; порядок продажу майна банкрута, встановлений комітетом кредиторів в матеріалах справи відсутній; поданий ліквідатором звіт не містить доказів оприлюднення в засобах масової інформації відомостей щодо порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна; ліквідатором, в порушення ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не було здійснено жодних дій, направлених на продаж майна банкрута як цілісного майнового комплексу, а відразу було продано його частинами. Призначаючи ліквідатором ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Ковезу А.І., суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що кандидатура арбітражного керуючого Ковези А.І. відповідає необхідним вимогам, визначеним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81, Приватне підприємство "Лівобережна юридична група" (далі - ПП "Лівобережна юридична група") звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81, справу № 15/81 про банкрутство ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" в частині призначення ліквідатора у справі направити на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду м. Києва.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ч. 8 ст. 16, ч. ч. 1, 3 ст. 24, ч. 13 ст. 30, ч. 4 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013).

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 15/81 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 06.04.2018 прийнято справу № 15/81 господарського суду м. Києва до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 15/81 господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ПП "Лівобережна юридична група" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПП "Лівобережна юридична група" відбудеться 24.05.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.05.2018.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало відзив на касаційну скаргу ПП "Лівобережна юридична група", в якому вказує на її безпідставність і необґрунтованість та просить повернути її без розгляду, а ухвалу господарського суду м. Києва від 19.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81 залишити без змін.

Громадська організація "Спортивний клуб "Восход" подала відзив на касаційну скаргу ПП "Лівобережна юридична група", в якому вказує на її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81 залишити без змін.

В судовому засіданні 24.05.2018 оголошено перерву до 31.05.2018.

В судове засідання 31.05.2018 з'явилися представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Громадської організації "Спортивний клуб "Восход", прокурор Генеральної прокуратури України, а також представник трудового колективу боржника - Горова В.А., які надали пояснення у справі.

Інші учасники судового процесу в судове засідання 31.05.2018 повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників судового процесу, які не з'явились.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19.01.2013 набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Оскільки, постановою арбітражного суду м. Києва №15/81 від 01.10.1997 боржника - ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" визнано банкрутом, призначено ліквідаційну комісію, то при розгляді даної справи застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), крім процедури та порядку реалізації майна банкрута після 19.01.2013.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 6, 9 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Ч. 5 зазначеної статті встановлює, що арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2017 до господарського суду м. Києва надійшло клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дій Агафонова О.Ю. з продажу нерухомого майна неправомірними; усунення арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. від виконання обов'язків ліквідатора ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" та призначення нового ліквідатора банкрута.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, і про що докладно буде зазначено нижче, 13.04.2017 до суду першої інстанції надійшла заява арбітражного керуючого Ковези А.І. про участь у справі.

Розглянувши в судовому засіданні 19.04.2018 клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дій Агафонова О.Ю. з продажу нерухомого майна неправомірними; усунення арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. від виконання обов'язків ліквідатора ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" та призначення нового ліквідатора банкрута, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність його задоволення, виходячи з такого.

Ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатор Агафонов О.Ю. сформував список майна державного підприємства (по вул. Бориспільській 8, 9. 10, Лісна 11. 11/1. Привокзальна 12-а), та продав його на аукціонах без урахування вже виявленого майна попередніми ліквідаторами.

Відповідно до ч. 18 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" мирові угоди, плани санації та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в порушення вимог вказаної норми ліквідатор не сформував переліку ліквідаційної маси банкрута та не надав його на погодження до Міністерства.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до поданого на затвердження звіту ліквідатором не додано інвентаризаційні описи, перелік ліквідаційної маси, акти приймання-передачі майна, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що порядок продажу майна ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод", встановлений комітетом кредиторів в матеріалах цієї справи відсутній.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону про банкрутство ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що поданий ліквідатором звіт не містить доказів оприлюднення в засобах масової інформації відомостей щодо порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна.

Враховуючи вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" продаж об'єктів приватизації здійснюється на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) визначено, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Ч. 3 ст. 49 вказаного Закону визначено, що для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, порядок організації проведення аукціонів встановлюється органом, уповноваженим управляти державним майном.

Процедура визначення, погодження кандидатури організатора аукціону під час організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до нього стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, здійснюється у відповідності до Порядку затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 №1483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 № 320/25097 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку організатором аукціону є визначена замовником за погодженням з Мінекономрозвитку фізична або юридична особа, що має право на проведення торгів та з якою замовник аукціону уклав договір про проведення аукціону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до вказаних вимог Порядку ліквідатор Агафонов О.Ю. на початку 2016 року звертався до Мінекономрозвитку з проханням погодити кандидатуру організатора аукціону з продажу майна ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" - Міжнаціональна універсальна товарно-сировинна біржа "Епсілон" (далі - МУТСБ "Епсілон").

Листами від 26.01.2016 №3242-10/2016-07 та від 03.03.2016 №3242-10/6301-07 Мінекономрозвитку відмовило Агафонову О.Ю. в погодженні вказаної кандидатури.

Згідно з ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Згідно вимогами ст. 43 Закону про банкрутство у вказаній редакції, майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю. Оцінка майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, здійснюється обов'язково із залученням суб'єктів оціночної діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оцінку майна ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" проведено суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Стоун Брідж".

Судами попередніх інстанцій встановлено, впродовж 2016 року ліквідатор Агафонов О.Ю., в порушення вищевказаних норм Закону та Порядку, зокрема, без проведення інвентаризації майна банкрута, без погодження кандидатури організатора проведення аукціону з Мінекономрозвитку, здійснив продаж третім особам на аукціоні, через МУТСБ "Епсілон", належного державі майна банкрута (ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" ).

При цьому, ліквідатором, в порушення ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство у вказаній редакції, не було здійснено жодних дій, направлених на продаж майна банкрута як цілісного майнового комплексу, а відразу було продано його частинами.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання ліквідатором боржника арбітражним керуючим Агафоновим О.Ю обов'язків, покладених на нього як законодавством, так і судом, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у затвердженні звіту ліквідатора, та задоволенні клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в частині усунення арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. від виконання обов'язків ліквідатора ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" та необхідності призначення нового ліквідатора.

Як вже було зазначено вище, 13.04.2017 до суду першої інстанції надійшла заява арбітражного керуючого Ковези А.І. про участь у справі.

Дослідивши в судовому засіданні 19.04.2018 подану заяву арбітражного керуючого Ковези А.І, суд першої інстанції дійшов висновку, що арбітражний керуючий не є заінтересованою особою відповідно до положень Закону про банкрутство; не є особою, яка має конфлікт інтересів; не здійснював раніше управління даним боржником; йому не заборонено займати керівні посади та здійснювати даний вид підприємницької діяльності; раніше засуджений не був, у тому числі за вчинення корисливих злочинів; має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (свідоцтво №129 від 30.01.2013).

При перегляді ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції встановлено, що після прийняття наказів Міністерства юстиції України від 28.04.2016, якими накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, Ковеза А.І. звернувся до суду. В позовній заяві просив суд: визнати не чинними та скасувати накази від 28.04.2016 № 231/7, від 28.04.2016 № 1262/5, зобов'язати видати наказ, яким поновити участь арбітражного керуючого Ковези А.І. в автоматизованому відборі кандидатур арбітражних керуючих на призначення у справах про банкрутство та направити інформаційні листи щодо поновлення Ковези А.І.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2016 № 826/7146/16 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано накази Міністерства юстиції України від 28.04.2016 №231/7, №1262/5.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі № 826/7146/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2017 року № 826/7146/16 залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2017 у справі № 826/7146/16 касаційну скаргу Міністерства юстиції України та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до публічного сайту Єдиного реєстру арбітражних керуючих, свідоцтво № 129 від 30.01.2013 на ім'я Ковеза А.І. діє, тим часом свідоцтво № 1582 від 08.08.2013 на ім'я Агафонов О.Ю. не діє. Інших кандидатур арбітражних керуючих про призначення їх ліквідатором боржника через канцелярію суду не зареєстровано.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що кандидатура арбітражного керуючого Ковези А.І. відповідає необхідним вимогам, визначеним Законом про банкрутство.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, питання про призначення ліквідатора боржника ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" вирішувалося господарськими судами без застосування автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, що не суперечить вимогам Закону про банкрутство, розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону про банкрутство при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Враховуючи зазначені приписи Закону про банкрутство, завданням господарського суду при вирішенні питання про призначення арбітражного керуючого на посаду ліквідатора боржника є надання можливості комітету кредиторів у повному обсязі реалізувати свої функції в процедурах банкрутства, що передбачені ст. 16 Закону про банкрутство, зокрема, подати до господарського суду клопотання про призначення погодженої кандидатури арбітражного керуючого для його призначення на посаду ліквідатора боржника.

Господарські суди повинні давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

В разі надходження до господарського суду декількох пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих на посаду ліквідатора боржника, господарський суд: забезпечивши комітету кредиторів відповідно до вимог ст. 16 Закону про банкрутство можливість реалізувати своє право запропонувати кандидатуру на посаду ліквідатора боржника та беручи до уваги те, що господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно, перевіривши відповідність даних кандидатур вимогам Закону про банкрутство, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, оцінивши здатність кожного з запропонованих арбітражних керуючих належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки ліквідатора боржника, з урахуванням освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявності у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставини, господарський суд приймає рішення про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого, який порівняно з іншими здатен найбільш кваліфіковано організувати здійснення процедури ліквідації боржника.

При цьому, висновок щодо призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого повинен бути мотивованим.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних норм законодавства, суд першої інстанції при вирішенні питання про призначення ліквідатора боржника ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" не забезпечив комітету кредиторів можливість реалізувати своє право та запропонувати кандидатуру на посаду ліквідатора боржника ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод".

Крім того, в ухвалі від 19.04.2017 суд першої інстанції не навів позицію органу, уповноваженого управляти державним майном стосовно кандидатури ліквідатора боржника ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод".

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду м. Києва від 19.04.2017 у справі № 15/81 в частині призначення ліквідатора ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" наведеного не врахував.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 310 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ПП "Лівобережна юридична група", скасування ухвали господарського суду м. Києва від 19.04.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81 в частині призначення ліквідатором ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Ковези А.І. та направити в цій частині справу № 15/81 на розгляд до господарського суду м. Києва. В частині усунення арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. від виконання повноважень ліквідатора ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" ухвалу господарського суду м. Києва від 19.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81 залишити без змін.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за доцільне залишити виконання обов'язків ліквідатора боржника ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" за арбітражним керуючим Ковезою А.І. до призначення господарським судом м. Києва ліквідатора боржника ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 300, 301, 309, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лівобережна юридична група" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 19.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81 в частині призначення ліквідатором Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Ковези Андрія Івановича скасувати та направити в цій частині справу № 15/81 на розгляд до господарського суду м. Києва..

3. В іншій частині ухвалу господарського суду м. Києва від 19.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 15/81 (в межах перегляду в суді касаційної інстанції) залишити без змін

4. До призначення господарським судом м. Києва в установленому порядку ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" арбітражному керуючому Ковезі Андрію Івановичу виконувати обов'язки ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод".

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков