Історія справи

Постанова КГС ВП від 31.01.2023 року у справі №910/6930/21
Постанова КГС ВП від 31.01.2023 року у справі №910/6930/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6930/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд",

відповідач 1 - Державна казначейська служба України

відповідач 2 - Офіс Генерального прокурора

відповідач 3 - Національна поліція України

відповідач 4 - Головне управління Національної поліції України у місті Києві

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.02.2022

у складі: судді Князькова В.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 26.09.2022

у складі колегії суддів: Пономаренка Є.Ю. (головуючий), Руденко М.А., Барсук М.А.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд"

до Державної казначейської служби України

Офісу Генерального прокурора

Національної поліції України

Головного управління Національної поліції України у міста Києві

про стягнення 38 592 904,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. До Господарського суду міста Києва 28.04.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд" (далі - ТОВ "Амстор Трейд", позивач, скаржник) до Державної казначейської служби України (далі - відповідач 1), Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - відповідач 4), Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, Оболонське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2) про стягнення 38 592 904,65 грн.

1.1. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Амстор Трейд" зазначило про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди, оскільки така шкода спричинена надмірною тривалістю кримінального провадження. Правовою підставою скаржник визначив статті 1173 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, том 1, а. с. 11-19).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням від 23.02.2022 Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "Амстор Трейд" до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення шкоди в розмірі 38 592 904,65 грн.

2.1. Місцевий суд зазначив, що при зверненні до суду з позовом до Держави Україна про відшкодування збитків, які завдано органами досудового розслідування, позивачем повинно бути доведено суду неправомірну бездіяльність посадових осіб органів досудового розслідування при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100050011851 від 31.12.2014, факт саме нанесення такою неправомірною бездіяльністю матеріальної шкоди позивачу та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю відповідачів.

2.2. Суд встановив, що на відкритому в АТ "Юнекс Банк" рахунку ТОВ "Амстор Трейд" станом на 15.01.2015 залишок грошових коштів становив 30 025 600 грн. У подальшому внаслідок отримання невстановленими особами контролю над ТОВ "Амстор Трейд" з рахунку товариства було списано починаючи з 15.01.2015 грошові кошти на загальну суму 31 131 300 грн. Також судом встановлено, що у період з 06.02.2015 по 06.04.2015 з рахунку ТОВ "Амстор Трейд", відкритому у ПАТ "Райффайзен банк Аваль", списано грошові кошти на загальну суму 7 461 604,65 грн.

2.3. Надаючи оцінку всім доводам позивача, суд зазначив, що наявність ухвал Печерського районного суду міста Києва, Оболонського районного суду міста Києва, Шевченківського районного суду міста Києва, якими задоволено скарги на бездіяльність слідчого у відповідному кримінальному провадженні, та вказівок прокурора за результатами розгляду скарг у такому кримінальному провадженні, не може слугувати безспірною підставою для відшкодування шкоди, оскільки зазначені дії не є належним доказом того, що списання грошових коштів з рахунку позивача було наслідком саме неправомірних дій органів досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12014100050011851.

2.4. За таких обставин суд дійшов висновку щодо недоведення позивачем всіх обов`язкових складових для покладення на Державу Україна відповідальності за шкоду, завдану органами досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12014100050011851, внаслідок чого позовні вимоги ТОВ "Амстор Трейд" до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення шкоди в розмірі 38 592 904,65 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. Постановою від 26.09.2022 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Амстор Трейд" залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 - без змін.

3.1. Апеляційний суд зазначив, що предметом доказування у цій справі є неправомірна бездіяльність посадових осіб відповідачів 2-4 при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100050011851, факт нанесення такою неправомірною бездіяльністю матеріальної шкоди позивачу та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю визначених позивачем відповідачів.

3.2. Суд визнав необґрунтованими твердження скаржника про наявність у спірних правовідносинах складу цивільного правопорушення, які ґрунтуються на доводах про те, що надмірна тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні позбавляє позивача можливості отримати задоволення своїх майнових вимог за рахунок винної у вчиненні кримінального правопорушення особи, оскільки грошові кошти вибули з володіння позивача внаслідок їх списання з його рахунку невстановленими особами, у зв`язку з чим до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження № 12014100050011851. Тобто зазначені позивачем доводи щодо бездіяльності під час досудового розслідування відповідної кримінальної справи не мають безпосереднім наслідком втрату ним відповідного майна та заподіяння через це позивачу збитків.

3.3. Відтак, апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про те, що наявність опосередкованого зв`язку між фактом заподіяння збитків через незаконне заволодіння майном позивача невідомими особами та невиявленням зазначеного майна чи осіб, які ним заволоділи, органом досудового розслідування, у тому числі внаслідок його бездіяльності, не може бути підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

3.4. З урахуванням встановлених судом обставин та положень статей 1176 1177 ЦК України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

4. ТОВ "Амстор Трейд" 24.10.2022 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі № 910/6930/21.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6930/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022.

6. Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2022 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

7. Ухвалою від 19.12.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 910/6930/21 за касаційною скаргою ТОВ "Амстор Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022;

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Амстор Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 відбудеться 31.01.2023 об 11:00 год.

8. Від представників Національної поліції України та Головного управління Національної поліції у місті Києві надійшли відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Амстор Трейд", в яких представники зазначених учасників справи просили касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

9. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 16.11.2022 № 2738-IX), Верховний Суд розглядає справу №910/6930/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Амстор Трейд")

10. Скаржник зазначив, що в порушення частин першої, третьої статті 86 ГПК України судами обох інстанцій на надано правової оцінки доказам та не мотивовано підстави для їх відхилення, що призвело до неповного з'ясування обставин, порушення норм процесуального права та прийняття, як наслідок, незаконних судових рішень.

10.1. Скаржник аргументував, що суди попередніх інстанцій зіслались на правову позицію, викладену у постанові від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17 в контексті того, що підставою позову є саме неефективність досудового розслідування в цілому, оскільки протягом як більш шести років з початку кримінального провадження винні у вчиненні кримінального порушення не знайдені та не притягнуті до відповідальності. Разом з тим судами обох інстанцій проігноровано інші висновки Великої Палати Верховного Суду у зазначеній постанові, де суд окремо акцентує та звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування, завдання позивачу таким тривалим розслідуванням матеріальної чи моральної шкоди та за наявності відповідного обґрунтування розміру завданої шкоди.

10.2. Скаржник доводив, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували положення статті 1177 ЦК України, оскільки скаржник на зазначену норму не послався у позовній заяві. Крім того суд апеляційної інстанції безпідставно послався на постанову Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 910/7827/20, оскільки обрані способи захисту права у зазначеній та цій справі не є аналогічним.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

11. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 10 - 10.2. описової частини цієї постанови.

14.1. Колегія суддів враховує, що у судовому засіданні 02.02.2022 судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі № 910/6930/21 в частині позовних вимог до Головного слідчого управління Національної поліції України, Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. Зазначена ухвала позивачем в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 02.02.2022.

Відтак, в частині позовних вимог до зазначених відповідачів касаційний суд не здійснює перегляд в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень на предмет їх відповідності нормам матеріального та процесуального права.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

15. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог щодо стягнення на користь ТОВ "Амстор Трейд" з Державного бюджету України майнової шкоди (збитків) на суму 38 592 904, 65 грн, завданої органами прокуратури та досудового розслідування внаслідок протиправної бездіяльності та тривалості слідчих дій цих органів.

Здійснюючи перегляд цієї справи у касаційному порядку, Верховний Суд враховує таке.

16. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

17. Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

18. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

19. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, визначені статтею 1173 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, та особливим способом заподіяння шкоди. Наявність відповідного суб`єктного складу і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173 1174 ЦК України).

Отже, статті 1173 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Водночас цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

20. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди (збитків) та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

20.1. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

20.2. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладено у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/22630/17, від 04.12.2020 у справі № 910/8124/19, від 22.02.2022 у справі № 915/1372/20, від 22.0.02.2022 у справі № 915/1372/20, від 05.07.2022 у справі № 924/911/20 та інших.

Щодо суті касаційної скарги

21. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 31.12.2014 Слідчим управлінням Національної поліції України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань запис про кримінальне провадження № 12014100050011851.

22. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті протиправного захоплення контролю над частками у статутному капіталі ТОВ "Амстор Трейд" та до моменту відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів щодо керівника та складу учасників товариства було здійснено розкрадання оборотних активів (грошових коштів) на загальну суму 38 592 904,65 грн.

23. Разом з тим суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку доводам скаржника та наданим позивачем доказам на підтвердження наявності заподіяння відповідачами шкоди, протиправної поведінки відповідачів та причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та поведінкою відповідачів дійшли висновку про відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

24. Верховний Суд звертає увагу, що з огляду на позовні вимоги та предмет судового розгляду, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що у цій справі предметом доказування є неправомірна бездіяльність посадових осіб відповідачів при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100050011851, факт нанесення такою неправомірною бездіяльністю відповідачів матеріальної шкоди позивачу в розмірі 38 592 904,65 грн. та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю відповідачів.

25. Водночас колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідачів та визначеною позивачем шкодою та вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі з огляду на таке.

26. Відповідно до частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

26.1. Тобто в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду. Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.

26.2. Разом із тим, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування шкоди (див. правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 638/9834/18, від 04.07.2018 у справі № 641/2328/17, від 31.10.2018 у справі № 646/5224/17, від 23.01.2019 у справі № 638/1413/17, від 01.04.2020 у справі № 641/7772/17, від 30.06.2020 у справі № 641/7984/17).

26.3. З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Амстор Трейд" в межах кримінального провадження здійснювало оскарження рішень прокуратури, зокрема, щодо бездіяльності слідчих органів та здійснення кримінального провадження.

26.4. Так, судами попередніх інстанцій було встановлено та не заперечується скаржником, що ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2020 у справі № 761/23339/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 19.02.2021 у справі № 756/14271/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 756/11055/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 756/12254/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 756/16562/20, слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.11.2020 у справі № 761/23035/20, слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 757/28473/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 756/11061/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 756/1416/21, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 22.01.2021 у справі № 756/828/21, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 16.10.2020 у справі № 756/10559/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 756/11614/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.02.2021 у справі № 756/361/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 756/10561/21, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 04.12.2020 у справі № 756/14274/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 756/10915/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 756/11057/20, слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 756/11290/20, було задоволено скарги на бездіяльність органів досудового розслідування щодо розгляду клопотань адвоката потерпілого.

26.5. Разом з тим позивачем у цій справі, за наявності посилань на судові рішення слідчого судді, не зазначено у позові, яким чином допущена бездіяльність відповідачів, в який проміжок часу та за яких обставин спричинила настання збитків під час здійснення відповідачами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100050011851.

25.6. Тобто зазначені ухвали, на які також посилається скаржник, свідчать про реалізацію позивачем передбаченого КПК України права на оскарження процесуальних рішень та бездіяльності правоохоронних органів. Водночас наявність таких ухвал не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, тому позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин бездіяльності (такий висновок узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 912/1049/19, від 11.01.2023 у справі № 591/8842/21).

26.7. Відтак, на переконання судової колегії позивачем у цій справі не було доведено наявності причинного зв`язку між діями слідчого та заподіяною шкодою позивачу, оскільки наявність зазначених ухвал, прийнятих слідчим суддею у зазначених справах не підтверджують наявність прямого впливу органами досудового слідства на рух коштів позивача, час здійснення такого впливу та відповідних осіб, які здійснювали такий вплив (наприклад, щодо накладення арешту на зазначені кошти, виїмки таких коштів слідчими та вплив у будь-який інший спосіб, який би свідчив про наявність прямого впливу/бездіяльності слідчих органів та зв`язку такого впливу/бездіяльності із зникненням коштів з рахунків позивача).

26.8. Отже, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем належними і допустимими доказами не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками, а тому не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1173 1174 1176 ЦК України.

27. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суд від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17 з огляду на таке.

27.1. Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, справа № 916/1423/17 розглядалась за позовом СП "Вітінформ" до відповідачів: Одеської місцевої прокуратури № 2, Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, Малиновського відділу поліції у місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної казначейської служби України, Прокуратури Одеської області.

27.2. Предметом спору у справі № 916/1423/17 була вимога позивача про стягнення з держави матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового розслідування, які протягом тривалого часу не завершили розслідування у кримінальному провадженні щодо розшуку викраденого майна позивача, чим завдали йому майнової шкоди у вигляді вартості цього майна.

27.3. Аналізуючи доводи позивача у зазначеній справі, Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками судів попередніх інстанцій про те, що, з урахуванням положень статей 1166 1173 1174 ЦК України, позивачем не надано доказів, що підтверджують завдану шкоду та її розмір, з урахуванням зносу основних засобів. Водночас колегія судів зазначила, що шкода, завдана злочином, відшкодовується особою, яка її завдала.

Отже, з урахуванням предмету спору, суб`єктного складу та правового регулювання спірних правовідносин, які виникли у справі № 916/1423/17, висновки Великої Палати Верховного Суду є релевантними до правовідносин, які виникли у цій справі.

28. Водночас суди попередніх інстанцій у цій справі правильно не врахували висновок, викладений у пункті 70 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду, оскільки в цьому випадку Велика Палата Верховного Суду пов`язувала застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадку тривалості кримінального провадження із наявністю доведених обставин моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо (див. пункт 69 зазначеної постанови).

28.1. Разом з тим скаржником в порядку, передбаченому положеннями статей 74 76-77 ГПК України, обставини моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо, під час розгляду справи № 910/6930/21 судами попередніх інстанцій не доводились, судами попередніх інстанцій такі обставини не встановлено.

29. Доводи скаржника про неправильне посилання апеляційним судом на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №910/7827/20, колегія суддів вважає передчасними з огляду на таке.

29.1. Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, справа № 910/7827/20 розглядалась за позовом ТОВ "Ю Ей Файненс" (в особі ліквідатора Голінного А.М.) до Головного управління Національної поліції у місті Києві та Державної казначейської служби України (треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Київська міська прокуратура; Київська місцева прокуратура № 10) про відшкодування збитків у розмірі ринкової вартості транспортних засобів, заподіяних внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування в розмірі 1 246 527,02 грн.

29.2. Предметом спору у справі № 910/7827/20 була вимога позивача про стягнення з держави матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового розслідування, які протягом тривалого часу не завершили розслідування у кримінальному провадженні щодо розшуку викраденого майна позивача, чим завдали йому майнової шкоди у вигляді вартості цього майна.

29.3. Аналізуючи доводи позивача у зазначеній справі, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що, з урахуванням положень статей 1166 1173 1174 1176 ЦК України, наведені заявником факти бездіяльності під час досудового розслідування відповідної кримінальної справи не мають безпосереднім наслідком втрату позивачем відповідного майна та заподіяння через це збитків. Наявність же опосередкованого зв`язку між фактом заподіяння збитків через незаконне заволодіння майном заявника невідомими особами та невиявленням зазначеного майна чи осіб, які ним заволоділи, органом досудового розслідування, у тому числі внаслідок його бездіяльності, не може бути підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди..

29.4. Отже, з урахуванням предмету спору, суб`єктного складу та правового регулювання спірних правовідносин, які виникли у справі № 910/7827/20, висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 є релевантними до правовідносин, які виникли у цій справі.

30. Верховний Суд, з огляду на зміст позовної заяви, погоджується із доводами скаржника про те, що у цій справі позивач не посилався у позовній заяві на положення статей 1176 1177 ЦК України.

30.1. Разом з тим помилкове посилання судами попередніх інстанцій на зазначені положення Кодексу не спростовують (з огляду на встановлені у цій справі обставини та посилання Верховного Суду на зазначені положення у правових висновках під час розгляду справ № 910/7827/20 та № 916/1423/17 в контексті обґрунтування висновків щодо стягнення з слідчих органів шкоди за бездіяльність в межах кримінального провадження) висновків судів попередніх інстанцій про відсутність доведеності позивачем причинно наслідкового зв`язку між протиправними діями органів досудового слідства та заподіяною шкодою, наявність якого є однією з підстав застосування положень статей 1173 1174 ЦК України.

31. Доводи скаржника, викладені у пункті 10 описової частини цієї постанови не приймаються та не розглядаються Верховним Судом, оскільки такі дії виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені у статті 300 ГПК України, згідно з якою в суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31.1. Колегія суддів звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

31.2. Отже, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами касаційного провадження

32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

33. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

34. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

35. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги ТОВ "Амстор Трейд" без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 296 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі № 910/6930/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський