Історія справи

Постанова КГС ВП від 01.07.2025 року у справі №921/457/23
Постанова КГС ВП від 29.07.2025 року у справі №921/457/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 921/457/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича

про ухвалення додаткового рішення

за позовом фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича

до Збаразької міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 921/457/23 касаційні скарги Збаразької міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025, додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025, ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024, у справі № 921/457/23 залишено без змін.

2. 07.07.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла заява фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60 000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі фізична особа-підприємець Яремчук Ігор Володимирович долучив до заяви договір про надання правової допомоги від 20.06.2024, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 20.06.2024, акт прийому-передачі послуг від 18.06.2025, договір про надання правової допомоги від 20.06.2025, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 20.06.2025, акт прийому-передачі послуг від 02.07.2025.

3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2025 призначено розгляд заяви фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/457/23 у судовому засіданні на 29.07.2025.

4. Дослідивши заяву фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд дійшов таких висновків.

5. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

6. Відповідно до частин першої, третьої статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

7. Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

8. За змістом положень статей 1, 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах; адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

9. Відповідно до визначення, наведеного у статті 30 зазначеного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

10. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

11. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

12. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

13. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

14. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

15. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

16. Заявою від 30.06.2025 представник фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича повідомив Суд, що позивач не може на цій стадії надати докази, які підтверджують розмір усіх понесених ним судових витрат у суді касаційної інстанції, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у зв`язку з необхідністю підписання відповідних актів прийому-передачі наданих адвокатом послуг, тому відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, про що сторона робить відповідну заяву, тобто заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

17. 07.07.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла заява фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60 000,00 грн. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі фізична особа-підприємець Яремчук Ігор Володимирович долучив до заяви договір про надання правової допомоги від 20.06.2024, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 20.06.2024, акт прийому-передачі послуг від 18.06.2025, договір про надання правової допомоги від 20.06.2025, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 20.06.2025, акт прийому-передачі послуг від 02.07.2025.

При цьому за змістом актів прийому-передачі послуг від 18.06.2025 та від 02.07.2025 на виконання умов договорів виконавець надав клієнту правничу допомогу зі супроводження справи № 921/457/23 у суді касаційної інстанції в такому обсязі:

- вивчення двох касаційних скарг Збаразької міської ради Тернопільської області на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 у справі № 921/457/23, аналіз норм законодавства, аналіз наведеної у скаргах судової практики та формулювання правової позиції - 20 000 грн (чотири години);

- складання відзиву на касаційні скарги Збаразької міської ради Тернопільської області у справі № 921/457/23 - 20 000 грн (чотири години);

- участь в судовому засіданні Касаційного господарського суду у справі № 921/457/23 (за скаргою Збаразької міської ради Тернопільської області на основне рішення та за скаргою на додаткове рішення), яке відбулось 01.07.2025- 20 000 грн (чотири години з врахуванням часу, витраченого на дорогу та очікування судового засідання).

18. Верховний Суд враховує, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

19. Частини 5- 7, 9 статті 129 ГПК України визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

20. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

21. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

22. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформульовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

23. Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

24. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

25. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

26. При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

27. 11.07.2025 від Збаразької міської ради до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких відповідач просить відмовити у її задоволенні.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

28. Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 Верховний Суд виснував, що при зменшенні витрат на правову допомогу Суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

29. Верховний Суд наголошує на тому, що правова позиція фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а один і той самий адвокат (Ларіонова О. О.) надавав правничу допомогу позивачу в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, тому був детально обізнаний з матеріалами справи. Отже, підготовка цієї справи до розгляду в судах апеляційної та касаційної інстанцій не вимагала значного обсягу витраченого часу для юридичної роботи (схожий за змістом висновок викладено в пункті 4.68 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 916/2079/23).

30. Враховуючи положення статей 86 123 126 129 ГПК України, дослідивши докази, надані позивачем на обґрунтування адвокатських витрат, заперечення відповідача, беручи до уваги принципи реальності, пропорційності та розумності судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем до стягнення загальний розмір витрат на оплату послуг адвоката (60 000,00 грн) не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), не відповідає критеріям розумності, пропорційності, співмірності та справедливості, як наслідок, наразі наявні підстави для часткового задоволення заяви фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення зі Збаразької міської ради на користь фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених останнім у суді касаційної інстанції, а в решті вимог заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись статтями 123 126 129 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/457/23 задовольнити частково.

Стягнути з Збаразької міської ради на користь фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.

Доручити Господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай