Історія справи
Постанова КГС ВП від 19.06.2025 року у справі №916/302/16Постанова КГС ВП від 17.09.2024 року у справі №916/302/16
Постанова КГС ВП від 24.01.2024 року у справі №916/302/16
Постанова КГС ВП від 15.06.2023 року у справі №916/302/16
Постанова КГС ВП від 29.05.2023 року у справі №916/302/16
Постанова КГС ВП від 18.04.2024 року у справі №916/302/16
Ухвала КГС ВП від 08.09.2020 року у справі №916/302/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/302/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Національного банку України
на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2022 (головуючий суддя Щавинська Ю.М.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 (головуючий Колоколов С.І., судді: Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.), ухвалені за наслідками розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС)
у справі № 916/302/16.
за позовом Національного банку України (далі - НБУ)
до публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" (далі - Товариство)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - Банк),
про звернення стягнення на нерухоме майно.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
НБУ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Банку (з урахуванням заява про уточнення позовних вимог), про звернення стягнення, у рахунок погашення заборгованості Банку перед НБУ за кредитним договором про рефінансування від 26.11.2009 № 29 (далі - Договір) у сумі 3 162 606 403,14 грн, яка складається із заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 3 092 825 995,46 грн, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 68 754 093,14 грн, пені за простроченими процентами у розмірі 1 026 314,54 грн, на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 26.11.2009, за реєстровим номером 4127, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. (далі - Іпотечний договір), та належить Товариству, а саме нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, за адресою: м. Одеса, 19 км Старокиївської дороги, будинок 34, реєстраційний номер 323875851101, що складається з будівель і споруд, перелік міститься у відповідній заяві, та всі невіддільні від вищезазначеного майна: поліпшення, складові частини, внутрішні системи, реконструкції, зміни та доробки, тощо. Визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 позовні вимоги задоволено.
На виконання вказаного рішення 29.08.2019 судом було видано відповідні накази.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 залишено без змін.
Товариство 31.10.2022 звернулось до Господарського суду Одеської області із скаргою на неправомірні дії ДВС, в якій просив:
- визнати неправомірними дії ДВС щодо винесення 24.10.2022 постанови про відвід суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання від участі у виконавчому провадженні № 60107977 від 19.09.2019;
- визнати незаконною та скасувати постанову про відвід суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання від участі у виконавчому провадженні, винесену 24.10.2022 ДВС у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977;
- визнати неправомірними дії ДВС щодо винесення 24.10.2022 постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977;
- визнати незаконною та скасувати постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, винесену 24.10.2022 ДВС у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977;
- зобов`язати ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку проведення оцінки майна у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977 з неухильним дотримання норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
Скарга обґрунтована тим, що:
- у постанові про відвід відсутні посилання на підстави заявлення відводу;
- не є обґрунтованим та не є належно доведеним те, що: первісний суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № ВП 60107977 - ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" дійсно ухиляється від надання письмового висновку (звіту) з питань визначення ринкової вартості нерухомого майна; ДВС здійснило усі, передбачені чинним законодавством дії зі спонукання первісного суб`єкта оціночної діяльності до надання письмового висновку (звіту) з питань визначення ринкової вартості майна;
- не є обґрунтованим та не є належно доведеним, що дії первісного суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" є упередженими;
- новий суб`єкт оціночної діяльності не міг бути призначений у виконавчому провадженні через відсутність фактичних та правових підстав для позбавлення повноважень (відводу) первісного суб`єкта оціночної діяльності;
- не зазначено чому та на підставі яких фактичних обставин державний виконавець обрав новим суб`єктом оціночної діяльності - саме ПП "Габ`яно";
- новий суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ПП "Габ`яно" не міг бути призначений у виконавчому провадженні № 60107977 через відсутність належно підтверджених повноважень на здійснення оцінки нерухомого майна з боку Фонду державного майна України. Згідно з даними сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 825/18 ПП "Габ`яно", виданого 26.10.2018 Фондом державного майна України, відповідні повноваження були припинені 26.10.2021;
- особа, яка зазначена повноважним представником ПП "Габ`яно" та діє у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977 від імені суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП "Габ`яно" й попереджена про відповідну кримінальну відповідальність, не є згідно з даними ЄДР керівником ПП "Габ`яно";
- згідно з відомостями з ЄДР основним видом діяльності ПП "Габ`яно" є за КВЕД 68.31 "Агентства нерухомості";
- новий суб`єкт оціночної діяльності ПП "Габ`яно" не міг бути призначений у виконавчому провадженні № 60107977 без попереднього винесення мотивованої постанови про відвід суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2022, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023, скаргу Товариства задоволено частково; визнано неправомірними дії ДВС щодо винесення 24.10.2022 постанови про відвід суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання від участі у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977; визнано незаконною постанову про відвід суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання від участі у виконавчому провадженні, винесену 24.10.2022 ДВС у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977; визнано неправомірними дії ДВС щодо винесення 24.10.2022 постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977; визнано незаконною постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, винесену 24.10.2022 ДВС у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977. У задоволенні решти скарги відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що постанова про відвід суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" винесена ДВС без дотримання визначеного Законом України "Про виконавче провадження" порядку, чим порушено передбачені вказаним Законом права боржника, а тому наявні підстави для часткового задоволення заяви боржника.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, НБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги), посилаючись на підставу касаційного оскарження судових рішень, визначену абзацом другим частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального (зокрема, статті 339 ГПК України) та неправильне застосування норм матеріального права (зокрема, пункту 7 частини першої статті 2, частини першої статті 18, частину третю статті 20, частину четверту статті 23 Закону України "Про виконавче провадження"), просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Товариства на дій ДВС.
Верховний Суд зазначає, що з касаційної скарги НБУ вбачається, що він не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями саме в частині задоволених вимог скарги Товариства, оскільки НБУ не наводиться жодних обґрунтувань щодо правомірності/неправомірності судових рішень в частині відмови у задоволенні вимог скарги Товариства, тобто НБУ у касаційному порядку не оскаржуються рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні вимог скарги Товариства про зобов`язання ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку проведення оцінки майна у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977 з неухильним дотримання норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
ДВС подало відзив на касаційну скаргу, в якому погоджуючись з доводами викладеними в ній, просить задовольнити касаційну скаргу НБУ, оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Товариства на дій ДВС.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Від Банку відзив на касаційну скаргу не надходив.
До Верховного Суду 21.03.2023 також від ДВС надійшла касаційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023, яка ухвалою Верховного Суду від 30.03.2023 була залишена без руху у зв`язку з тим, що ДВС необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: обґрунтувати належним чином порушення яких саме норм процесуального чи неправильне застосування матеріального права (вказати пункт, частину, статтю) припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення, у чому полягало таке неправильне застосування і як це вплинуло на прийняття зазначеного судового акта (з урахуванням предмета касаційного оскарження); надати Суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається скарга).
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2023 касаційну скаргу ДВС на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16 повернути скаржник, оскільки ДВС не усунув недоліків поданої ним касаційної скарги в частині обґрунтування порушених судами попередніх інстанцій норм процесуального чи неправильного застосування матеріального права як підставу для касаційного оскарження судового рішення, визначеної відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, як це передбачено пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України, що є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту і форми.
До Верховного Суду 21.03.2023 повторно від ДВС надійшла касаційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023, яка ухвалою Верховного Суду від 11.05.2023 знову була залишена без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДВС на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 зі справи № 916/302/16, оскільки наведені ДВС підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Ухвалюючи оскаржувані рішення в частині задоволення скарги Товариства на дії ДВС суди виходили з того, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Пунктом 7 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як розумність строків виконавчого провадження.
Судами встановлено, що зазначена засада виконавчого провадження певною мірою конкретизована в статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зі змісту наведених норм вбачається, що здійснення виконавчих дій у межах відповідного виконавчого провадження, як завершальної стадії судового розгляду справи, полягає у реалізації судових рішень на підставі, в межах та у спосіб, передбачених положеннями чинного законодавства.
Одночасно при проведенні таких дій державний виконавець за результатами послідовного застосування норм Закону України "Про виконавче провадження" повинен забезпечити прийняття правомірних і неупереджених рішень, оформлених належним чином, а інші учасники виконавчого провадження зобов`язані не перешкоджати вчиненню виконавчих дій та не зловживати наданими їм правами.
При цьому чинним законодавством гарантована можливість оскарження дій чи бездіяльності державних виконавців, як один із механізмів контролю за належним виконанням судових рішень.
Судами встановлено, що 19.09.2019 ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60107977 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/302/16 від 29.08.2019.
Постановою від 04.12.2019 ДВС проведено опис майна боржника, яке є предметом стягнення за наказом № 916/302/16 від 29.08.2019.
ДВС 12.12.2019 була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Оціночна фірма "Де Візу" для участі у виконавчому провадженні № 60107977, якою зобов`язано останнього надати звіт (експертний висновок) щодо ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника.
ДВС 10.02.2020 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 60107977 з огляду на зупинення дії рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 у справі № 916/302/16.
Постановою ДВС від 01.12.2021 поновлено виконавче провадження №60107977 з примусового виконання наказу № 916/302/16 від 29.08.2019.
ДВС 20.12.2021 була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою було: призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки", який має сертифікат, виданий 15.06.2021 № 471/21 Фондом державного майна України (строк дії: 15.06.2024); доручено суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості майна, описаного та арештованого згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 04.12.2019.
Вказана постанова 19.01.2022 була оскаржена Товариством до Господарського суду Одеської області.
У той же час 13.01.2022 до Господарського суду Одеської області надійшов запит Верховного Суду на матеріали справи № 916/302/16 у зв`язку з надходженням касаційної скарги.
На виконання ухвали Верховного Суду від 10.01.2022 матеріали справи № 916/302/16, 17.01.2021 були скеровані до суду касаційної інстанції.
Враховуючи направлення судом матеріалів справи № 916/302/16 до Верховного Суду, листом від 20.01.2022 скаржника було повідомлено, що питання стосовно розгляду скарги на дії ДВС у справі № 916/302/16 буде вирішено після повернення матеріалів справи до суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2022 зупинено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 та постанови Південно-Західного апеляційного суду від 19.10.2021, з огляду на що постановою від 19.01.2022 ДВС було зупинено виконавче провадження.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 916/302/16 залишено без змін.
Постановою від 22.06.2022 ДВС поновлено виконавче провадження № 60107977.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2022 у задоволенні скарги Товариства на неправомірні дії ДВС щодо винесення постанови від 20.12.2021, відмовлено.
ДВС 24.10.2022 була винесена постанова про заявлення відводу суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" через невиконання постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання від 20.12.2021. За текстом постанови виконавцем зазначено, що станом на 24.10.2022, в якій зазначено, що оцінювачем звіт про оцінку майна не надано, що викликає сумнів у його неупередженості.
Також ДВС 24.10.2022 була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою було призначено нового суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП "Габ`яно" для участі у виконавчому провадженні № 60107977 та зобов`язано ПП "Габ`яно" надати письмовий висновок (звіт) з питань визначення ринкової вартості описаного майна згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесеної 04.12.2019 у виконавчому провадженні № 60107977.
Водночас, судами встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їхніми представниками або іншими особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або якщо є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості. За наявності підстав для відводу експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження. Питання про відвід експерта, спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання чи перекладача вирішується у строк до п`яти робочих днів після надходження заяви про відвід шляхом винесення вмотивованої постанови виконавця.
Таким чином, суди дійшли висновку, що наведені положення Закону України "Про виконавче провадження" імперативно передбачають, що винесенню державним виконавцем постанови про відвід передує подання відповідної заяви одним з наступних учасників виконавчого провадження: суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкту господарювання, стягувачем, боржником або їхніми представниками.
Згідно із статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У той ж час судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідна мотивована заява учасниками виконавчого провадження була подана ДВС.
З урахуванням наведеного, суди дійшли висновку про те, що постанова про відвід суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" була винесена ДВС без дотримання визначеного Законом України "Про виконавче провадження" порядку, чим порушено передбачені вказаним Законом права боржника.
Доводи ДВС стосовно того, що оскаржувана постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності була винесена з дотриманням положень Закону України "Про виконавче провадження", визнані формальними та такими, що жодним чином не спростовують наведених вище висновків судів.
Також судами зазначено, що відповідно до частини третьої статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.
При цьому враховуючи, що постанова ДВС про відвід, а також матеріали виконавчого провадження, з урахуванням зупинення виконавчого провадження та зупинення виконання рішення, не містять жодних відомостей щодо повідомлення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки" як про винесення постанови від 20.12.2021, так і про залишення в силі рішення суду та поновлення виконавчого провадження, суди дійшли висновку, що такі дії ДВС (неповідомлення) не свідчать про відповідність постанови про відвід критерію вмотивованості.
Враховуючи встановлення судами факту винесення ДВС постанови про відвід з порушенням положень Закону України "Про виконавче провадження", тому ними визнано як необґрунтовану (неправомірну) постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ПП "Габ`яно" від 24.10.2022.
Водночас наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника свідчить про порушення норм права.
У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій надано оцінку всім доказам, що, у свою чергу, подані сторонами, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може.
За таких обставин, касаційна скарга НБУ є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно із статтею 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129 304 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/302/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко