Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.07.2018 року у справі №927/1099/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/1099/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватес"

ліквідатор - Рязанова Світлана Миколаївна - особисто, посвідчення № 535 від 03.04.2013,

кредитор - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"

представник кредитора - Андріїшина Н.П., довіреність № 1714-К-О від 16.04.2018,

розглянув касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на ухвалу господарського суду Чернігівської області

від 14.03.2018

у складі судді: Сидоренко А.С.,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 21.05.2018

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. - головуючого, Верховця А.А., Сотнікова С.В.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватес"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.09.2013 порушено провадження у справі № 927/1099/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватес" (далі - ТОВ "Ватес"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.12.2013 у справі № 927/1099/13 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 06.03.2014 у справі № 927/1099/13 припинено процедуру розпорядження майном боржника, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рязанову Світлану Миколаївну.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 у справі № 927/1099/13 (суддя - Сидоренко А.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу ТОВ "Ватес", провадження у справі про банкрутство закрито.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 927/1099/13 (головуючий суддя - Пантелієнко В.О., суддя - Верховець А.А., суддя - Сотніков С.В.) апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 у справі № 927/1099/13 - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що ліквідатором були виконані всі дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", здійснені всі можливі заходи щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом як проведення інвентаризації активів та зобов'язань боржника, так і через здійснення запитів до відповідних органів, що були відображені в ліквідаційному звіті та балансі з додаванням копій документів; майна за банкрутом не зареєстровано.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 927/1099/13, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 927/1099/13 скасувати. Справу направити до господарського суду Чернігівської області для продовження ліквідаційної процедури.

В обґрунтування вимог касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 73-77, 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 927/1099/13 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2018 у матеріалах справи).

В подальшому, у зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 927/1099/13 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя -Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 03.07.2018 прийнято справу № 927/1099/13 господарського суду Чернігівської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 927/1099/13 господарського суду Чернігівської області за касаційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" відбудеться 28.08.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07.08.2018.

Ліквідатор боржника Рязанова С.М. надала відзив на касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк", в якому вказує на її безпідставність і необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 927/1099/13 - без змін.

В судове засідання 28.08.2018 з'явилися представник скаржника ПАТ КБ "ПриватБанк" та ліквідатор боржника Рязанова С.М., які надали пояснення у справі.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Перелік основних повноважень ліквідатора викладено у ст. 41 Закону про банкрутство.

Так, відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому, встановлено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Крім того, ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Відповідно до змісту даної норми, у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута.

Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора та які є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2018 ліквідатором банкрута Рязановою С.М. подано до господарського суду Чернігівської області ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу, які ухвалою суду від 15.01.2018 прийняті, приєднані до матеріалів справи та призначені до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2018.

В судовому засіданні 01.02.2018, у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин щодо вжиття ліквідатором заходів щодо розшуку майна банкрута (враховуючи заперечення ПАТ КБ "ПриватБанк" на звіт ліквідатора), судом першої інстанції було оголошено перерву до 06.03.2018.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 06.03.2018 судове засідання призначено на 14.03.2018.

Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 14.03.2018 на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції надав оцінку поданому ліквідатором Рязановою С.М. звіту та ліквідаційного балансу ТОВ "Ватес".

Зокрема, судом встановлено, що письмовий звіт та ліквідаційний баланс ТОВ "Ватес" були схвалені рішенням комітету кредиторів (протокол від 05.01.2018 № 12).

З метою проведення інвентаризації матеріальних цінностей ТОВ "Ватес", була створена комісія. За результатами інвентаризації були складені акти від 12.03.2014, а саме: приймання-передачі печаток ТОВ "Ватес"; приймання-передачі документів; приймання-передачі ключів.

Під час інвентаризації були виявлені активи банкрута балансовою вартістю 1310468,54 грн. Крім того, під час інвентаризації було встановлено недостачу майна на суму 6 480 939,38 грн.; наявність дебіторської заборгованості в сумі 4439000,00 грн., яка документально не була підтверджена; відсутність первинних бухгалтерських документів за період з 2012 по 06.03.2014.

Судом встановлено, що рішенням комітету кредиторів (протокол від 23.04.2014 № 3): затверджений склад ліквідаційної маси банкрута згідно актів № 1 - № 3 інвентаризації майна ТОВ "Ватес" від 12.03.2014; доручено ліквідатору підписати договір з ПрАТ "Антал-Експерт" на проведення експертної оцінки; вирішено розмістити оголошення в газеті "Голос України" щодо проведення конкурсу на визначення торгівельної організації на протязі двох тижнів.

На виконання вказаного вище рішення комітету кредиторів, ліквідатором була проведена оцінка майна, виявленого під час інвентаризації матеріальних активів банкрута (виконавець - ПрАТ "Антал-Експерт" на підставі договору № 12/14 від 12.05.2014). Загальна вартість майна банкрута за результатами експертної оцінки становить 5026736,33 грн.

13.04.2014 в газеті "Голос України" № 90 (5840) ліквідатором було розміщено оголошення щодо проведення конкурсу на визначення організатора аукціону.

07.07.2014 між ТОВ "Ватес" в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Рязанової С.М. та Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "ЕПСІЛОН" в особі директора ОСОБА_8 був укладений договір на організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону).

Судом встановлено, що реалізація майна банкрута була проведена 20.01.2015 та 31.03.2015, що підтверджується протоколами № 1 та № 2 проведення повторних відкритих публічних торгів (аукціону) та протоколом № 1 проведення других повторних відкритих публічних торгів (аукціону).

Факт передачі реалізованого майна покупцеві підтверджується: договором купівлі-продажу майна на відкритих торгах (аукціоні) від 21.01.2015, актом приймання-передачі рухомого майна ТОВ "Ватес" від 22.01.2015, актами про передавання права власності на нерухоме майно від 21.01.2015 та від 02.04.2015, актами виконання робіт (послуг) від 23.01.2015 та від 31.03.2015.

В результаті реалізації майна банкрута були отримані грошові кошти в сумі 2413745,25 грн.

Судом встановлено, що в подальшому відповідні грошові кошти були спрямовані: 324083,06 грн. - на покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем відповідного майна; 2064747,13 грн. - на задоволення кредиторських вимог ПАТ "Полікомбанк" як забезпеченого кредитора; 28914,63 грн. - направлені до фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Відповідні витрати підтверджуються наданими ліквідатором належним чином засвідченими копіями документів.

Щодо виявленого під час інвентаризації автомобіля ІЖ-2717230 (державний реєстраційний номер СВ03582МН), судом встановлено, зокрема, що на підставі згоди банківської установи ліквідатором було проведено списання транспортного засобу для здачі на металобрухт у зв'язку з недоцільністю його відновлення (акт на списання транспортних засобів від 22.06.2017).

При цьому, суд вказав на те, що дебіторська заборгованість в сумі 4 385 000,00 грн., яка лишилася нереалізованою, вказаним вище рішенням комітету кредиторів (протокол № 12 від 05.01.2018) визнана безнадійною та була списана.

Незадоволеними залишилися вимоги кредиторів (окрім вимог ПАТ "Полікомбанк" як забезпеченого кредитора) на загальну суму 10 158 777,81 грн.

Крім того, непогашеною залишилась заборгованість по заробітній платі в сумі 416 459,30 грн.

При цьому, встановлено, що станом на 05.01.2018 будь-які активи ТОВ "Ватес" відсутні. Згідно з довідками відповідних органів, на момент подання ліквідатором до суду ліквідаційного балансу та звіту про проведену роботу, будь-яке майно у товариства відсутнє.

Крім того, судом надана оцінка обставинам відсутності даних щодо реєстрації за боржником права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; обставинам відсутності у боржника корпоративних прав; обставинам відсутності боржника серед власників, які володіють значними пакетами акцій (10% і більше статутного капіталу) емітентів.

Також, судом надана оцінка обставинам закриття рахунків банкрута, відкритих в банківських установах, зокрема встановлено, що під час прийому-передачі директором ТОВ "Ватес" ОСОБА_9 були передані ліквідатору виписки по рахунку ПАТ "Укрінбанк" № рахунку 26000069217001.

На день розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосовно ПАТ "Укрінбанк" було прийнято рішення про ліквідацію останнього. Даний факт підтверджується наданою ліквідатором належним чином засвідченою копією витягу з сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ПАТ "Укрінбанк" (уповноважена особа Оберемко Роман Анатолійович; термін здійснення ліквідації банку 23.03.2016-22.03.2018; термін здійснення тимчасової адміністрації 25.12.2015-22.03.2016.; публікація про ліквідацію - газета "Голос України" № 56 (6310) від 29.03.2016). Таким чином, у зв'язку з ліквідацією ПАТ "Укрінбанк" закриття рахунку було неможливим.

Стосовно залишку грошових коштів в сумі 196,44 грн., судом встановлено, що 19.04.2016 ліквідатор зверталась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Р.А. із заявою про визнання ТОВ "Ватес" кредитором ПАТ "Укрінбанк" за заборгованістю, що виникла за всіма Договорами, укладеними між товариствами, та за іншими видами заборгованості у сумі всіх належних ТОВ "Ватес" коштів (196,44 грн.). Крім того, ліквідатор просила визнати ТОВ "Ватес" кредитором ПАТ "Укрінбанк" за заборгованістю, що виникла на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування рахунку № 26003133091. Таким чином, залишок грошових коштів в сумі 196,44 грн. буде спрямований на погашення заборгованості по розрахунково-касовому обслуговуванню.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшли висновків, що ліквідатором були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна і грошових коштів банкрута та надано суду всі необхідні документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури у даній справі, а також те, що кредиторська заборгованість залишилась незадоволеною за відсутністю майна боржника.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає висновки судів попередніх інстанцій про вжиття всіх можливих заходів, спрямованих на пошук та виявлення майна і грошових коштів банкрута та надання суду всіх необхідних документів, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури у даній справі - передчасними, виходячи з такого.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Виходячи з положень ч. ч. 1, 4 ст. 42 та ч. ч. 1, 3 ст. 46 Закону про банкрутство, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. При цьому, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи та затверджуючи ліквідаційний баланс банкрута, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що доданий до звіту ліквідатора ліквідаційний баланс не відповідає нормам та стандартам бухгалтерського обліку (т. 15, а.с. 48). Так, при складанні ліквідаційного балансу ліквідатор Рязанова С.М. використала зразок балансу згідно з Додатком до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999. Однак, зазначений нормативно-правовий акт втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013, в Додатку №1 до якого наведено типову форму балансу (Звіту про фінансовий стан) підприємства як документа, що відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.

Отже, складений ліквідатором ліквідаційний баланс ТОВ "Ватес" не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з припиненням боржника як юридичної особи.

Крім того, в оскаржуваних судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що під час інвентаризації було встановлено недостачу майна на суму 6 480 939,38 грн.; наявність дебіторської заборгованості в сумі 4 439 000,00 грн., яка документально не підтверджена, а також встановлено відсутність первинних бухгалтерських документів за період з 2012 по 06.03.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, дебіторська заборгованість в сумі 4 385 000,00 грн., яка відображена в балансі товариства, але не підтверджена документами, згідно договору на організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону) від 07.07.2014 з Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "ЕПСІЛОН" була виставлена на торги від 23.09.2014, 25.11.2014, 21.01.2015, 31.03.2015, але залишилась не реалізованою, у зв'язку з відсутністю покупців.

При цьому, питання щодо правомірності списання ліквідатором дебіторської заборгованості банкрута як безнадійної не було предметом розгляду судами попередніх інстанцій, оскільки суди лише констатували факт того, дебіторська заборгованість в сумі 4 385 000,00 грн., яка лишилася нереалізованою, рішенням комітету кредиторів (протокол № 12 від 05.01.2018) була визнана безнадійною та була списана.

Зокрема, судами попередніх інстанцій не було встановлено, чи з'ясовувалися ліквідатором підстави виникнення та наявності такої дебіторської заборгованості, чи встановлені контрагенти боржника, чи проводилася претензійно-позовна робота по кожному з них, чи існують докази неможливості стягнення такої заборгованості в судовому чи позасудовому порядку, чи наявні підстави для її списання.

Сама лише констатація обставин наявності дебіторської заборгованості та визнання її безнадійною, не може свідчити про повноту виконання ліквідатором всіх необхідних дій щодо встановлення такої дебіторської заборгованості та її повернення.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк", що попередні судові інстанції не з'ясували обставин щодо кредитування боржником засновника та колишнього директора ОСОБА_9 та проведення ним господарської діяльності боржника. Не дослідили обставин укладення відповідних правочинів між ОСОБА_9 і ТОВ "Ватес", наявності заборгованості по цим правочинам та можливості включення такої заборгованості до ліквідаційного балансу як дебіторської.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що ліквідатор боржника зобов'язаний здійснити, крім іншого, аналіз правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені ним за рік до порушення справи про банкрутство і звернутися до суду з відповідними заявами про визнання їх недійсними чи спростування на підставі ст. 20 Закону про банкрутство.

Також, судами попередніх інстанцій не з'ясовано питання щодо наявності заборгованості із виплати заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, та чи вживалися ліквідатором всі можливі заходи для її погашення, зокрема щодо можливості отримання кредиту на ці цілі.

Стосовно доводів касаційної скарги про неправильне застосування положень ст. 41 Закону про банкрутство колегія суддів звертає увагу, що Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій розглянуто заперечення кредитора ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо неподання ліквідатором до господарського суду заяви про покладення на ОСОБА_9 субсидіарної відповідальності.

При цьому, вказані заперечення були відхилені судами, зокрема з тих підстав, що на день розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу вина ОСОБА_9, як засновника та колишнього директора ТОВ "Ватес", у вчиненні кримінально караних діянь в законному порядку не доведена і обвинувальним вироком суду не встановлена. Наявність незавершених кримінальних проваджень відносно ОСОБА_9, не може бути підставою для відмови у затвердженні звіту ліквідатора, оскільки кредитори мають право пред'явити цивільний позов в межах кримінального провадження до ОСОБА_9, якщо вважають, що його злочинними діями (бездіяльністю) їм завдано майнової шкоди.

Проте, судами попередніх інстанцій не враховано, що чинне законодавство України не пов'язує можливості покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб, згідно з ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство з обов'язковою наявністю вироку/вироків відносно таких осіб.

Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк", скасування ухвали господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 927/1099/13 з переданням справи на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, вимог закону, врахувавши правові позиції суду касаційної інстанції, постановити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суду першої інстанції при оцінці дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури слід керуватися принципом безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Правові позиції щодо застосування вказаного принципу викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2017 у справі № 904/5948/16, від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 20.06.2018 у справі № 904/8492/15, від 03.07.2018 у справі № Б13/058-08/3, від 08.08.2018 у справі № 916/2465/13, від 16.08.2018 у справі № 923/1265/15.

У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням судових рішень про затвердження звіту ліквідатора з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки завершення ліквідаційної процедури банкрута затвердженням звіту ліквідатора не відбулося.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 927/1099/13 скасувати.

3. Справу № 927/1099/13 передати на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков