Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.07.2020 року у справі №925/77/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/77/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі (головуючий - Кропивна Л. В., судді Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.) у справі

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі: 1) Міністерства розвитку громад та територій України,

2) Черкаської обласної ради,

3) Черкаської обласної державної адміністрації,

4) Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області

до: 1) Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Черкаси",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД-2007"

про визнання незаконними та скасування рішень тендерного комітету, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути кошти у порядку реституції в сумі 11392500 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1.20.01.2020 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника прокурора Черкаської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі: 1) Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Міністерство), 2) Черкаської обласної ради, 3) Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА, Облдержадміністрація), 4) Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області (далі - Управління) до Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, Замовник), Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Черкаси" (далі - ТОВ "Богдан-Авто Черкаси", Товариство) і Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД-2007" (далі - ТОВ "АВТОГРАД-2007") про: 1) визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Департаменту, оформленого протоколом № 37 від 04.09.2019 під час закупівлі № UА-2019-07-30-002565-b, яким допущені ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" і ТОВ "АВТОГРАД-2007" до участі в аукціоні; 2) визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Департаменту, оформленого протоколом № 41 від 10.09.2019 під час закупівлі № UА-2019-07-30-002565-b, яким визнано ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" переможцем торгів; 3) визнання недійсним договору поставки від 25.09.2019 № 1, укладеного між Департаментом і ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" за результатами закупівлі № UА-2019-07-30-002565-b; 4) зобов'язання Товариства у порядку реституції повернути Департаменту кошти у сумі 11392500 грн, отримані на виконання договору поставки від 25.09.2019 № 1.

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) при опрацюванні матеріалів закупівлі на предмет відповідності вимогам законодавства прокурором виявлено, що тендерні пропозиції учасників аукціону - ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" і ТОВ "АВТОГРАД-2007" не відповідають кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та визначеним Департаментом у тендерній документації; 2) зазначеним суб'єктами господарювання у своїх пропозиціях не підтверджено досвіду виконання аналогічного договору та запропоновано поставити автомобілі марки НАVAL моделі Н2, що є порушенням вимог пункту 6.2 тендерної документації, внаслідок чого в силу вимог частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерні пропозиції - ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" і ТОВ "АВТОГРАД-2007" підлягали відхиленню, що підтверджується висновками контролюючого органу - Управління за результатами моніторингу цієї закупівлі від 23.10.2019, ініційованого прокуратурою Черкаської області.

3.20.01.2020 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії (у тому числі щодо експлуатації, передачі тощо) стосовно 23 легкових автомобілів марки НАVAL моделі Н2, які поставлені Товариством на виконання договору поставки від 25.09.2019 № 1 (далі - договір поставки № 1, оспорюваний договір), укладений між Департаментом та ТОВ "Богдан-Авто Черкаси", за наступними ідентифікаційними номерами транспортних засобів (VIN): НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23.

4. Заява про забезпечення позову аргументована тим, що на виконання оспорюваного договору переможцем торгів передано автомобілі Замовнику за актом прийому-передачі від 09.10.2019 і Замовником сплачено на користь постачальника бюджетні кошти у сумі 11392500 грн, а оскільки наслідком передачі і використання (експлуатації) автомобілів медичними працівниками амбулаторій загальної практики сімейної медицини буде зменшення економічної цінності автомобілів, то це призведе до суттєвого ускладнення виконання рішення суду в частині застосування наслідків недійсності правочину у виді двосторонньої реституції.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.01.2029 (у редакції ухвали від 13.02.2020 про виправлення помилки) (суддя Кучеренко О. І.) заяву заступника прокурора Черкаської області про забезпечення позову задоволено повністю.

6. Ухвала мотивована тим, що невжиття запропонованих прокурором заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2020 та відмовлено заступнику прокурора Черкаської області у задоволенні заяви про забезпечення позову.

8. Постанова аргументована посиланням на положення статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статей 136, 137, 269, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову у виді арешту майна в цьому спорі з огляду на те, що: 1) на момент подання прокурором відповідної заяви зобов'язання сторін були припинені виконанням - бюджетні кошти сплачені постачальнику та автомобілі передано у власність замовника; 2) зважаючи на те, що бюджетні кошти освоєно та витрачено на придбання автомобілів, самі по собі скасування рішень тендерного комітету про відхилення пропозицій одних учасників, та прийняття пропозицій інших учасників електронних торгів, як і визнання недійсним укладеного за результатами торгів переможцем договору неспроможні відновити процедуру проведених електронних торгів і не в змозі відновити Замовника у правах, які існували до проведення торгів; 3)запровадження заборони на користування автомобілями, придбаними за бюджетні кошти, не спроможне запобігти незаконному витрачанню бюджетних коштів на виконання державного контракту, укладеного з порушенням процедури визначення постачальника, оскільки таке витрачання вже відбулося; 4) як заборона користування придбаними за бюджетні кошти автомобілями, так і їх арешт порушує баланс публічних інтересів, а задоволення позову прокурора не призведе до автоматичної заміни сторони у державному контракті; 5) під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, суд має виходити з того, що арешт має стосуватися майна, яке належить до предмета спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Черкаська ОДА звернулася з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати повністю та залишити в силі ухвалу місцевого суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме положень статті 216 ЦК України, статті 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 136 ГПК України, наголошуючи, що: 1) накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії стосовно автомобілів жодним чином не блокує та впливає на господарську діяльність Департаменту як замовника закупівлі, позаяк Департамент виступає лише замовником оскаржуваної закупівлі, яка проводиться для передачі транспортних засобів амбулаторіям загальної практики сімейної медицини, що будуються, і фактично придбані автомобілі Департаментом не використовуватимуться та навіть не перебуватимуть на його балансі, натомість будь-які права та обов'язки Департаменту на автомобілі припиняться з їх передачею до амбулаторій; 2) ухвала місцевого суду про забезпечення позову є єдиним належним способом захисту і збереження автомобілів під час судового розгляду справи, а відсутність арешту цього майна призведе до їх пошкодження і подальшої неможливості виконання рішення суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

11. ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з тих мотивів, що: 1) накладення арешту на автомобілі не спрямоване на забезпечення жодної із заявлених позовних вимог; 2) відповідно до норм податкового законодавства вартість автомобілів постійно зменшується незалежно від їх експлуатації; 3) у разі визнання недійсним оспорюваного договору Товариство у будь-якому випадку матиме право на відшкодування збитків незалежно від обставин експлуатації придбаних Замовником автомобілів; 4) вживаючи заходи забезпечення позову щодо автомобілів, закуплених для медичних працівників амбулаторій загальної практики сімейної медицини, суд першої інстанції в порушення принципу пропорційності та інтересів суспільства обмежив право територіальної громади Черкаської області на доступ до медицини, чим поставив під загрозу життя та здоров'я невизначеного осіб, які проживають у сільській місцевості в Черкаській області.

Виконувач обов'язків заступника керівника Черкаської обласної прокуратури у поданих поясненнях просить задовольнити касаційну скаргу Облдержадміністрації з мотивів, викладених у ній.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12.30.07.2019 у мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro-публічні закупівлі" оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2019-07-30-002565-b, основним критерієм вибору переможця є ціна. До участі у вказаних відкритих торгах надійшли пропозиції від Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС" (далі - ТОВ "НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС"), Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙ АВТО ХОЛДІНГ" (далі - ТОВ "КИЙ АВТО ХОЛДІНГ"), ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" та ТОВ "Автоград-2007".

Рішенням тендерного комітету, яке оформлене протоколом № 37 від 04.09.2019, відхилено тендерні пропозиції ТОВ "НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС", ТОВ "КИЙ АВТО ХОЛДІНГ", тоді як тендерні пропозиції ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" і ТОВ "Автоград-2007" визнано такими, що відповідають технічним вимогам.

10.09.2019 за результатами проведених торгів переможцем аукціону визнано ТОВ "Богдан-Авто Черкаси", про що складено протокол № 41.

13.25.09.2019 між Департаментом (покупцем) та ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" (постачальником) укладено договір поставки №1 щодо закупівлі автомобілів НАVAL моделі Н2 у кількості 23 одиниці на суму 11392500 грн (класифікатор ДК 021-2015 (СРV) 34110000-1 - Легкові автомобілі (придбання службового автотранспорту для медичних працівників амбулаторій загальної практики сімейної медицини).

На підставі акту прийому-передачі від 09.10.2019 автомобілі з ідентифікаційними номерами транспортних засобів (VIN): НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23 передано Департаменту.

10.10.2019 на виконання договору поставки № 1 на рахунок постачальника Департаментом здійснено платіж у сумі 11392500 грн.

11.10.2019 між Департаментом та ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" укладено безоплатний договір відповідального зберігання зі строком дії до 31.12.2019, за умовами якого збереження автомобілів покладено на Товариство.

14.23.10.2019 на вимогу прокурора спеціально уповноважений державний орган у сфері державних закупівель провів моніторинг, за результатами якого встановив, що тендерні пропозиції ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" не відповідали кваліфікаційним критеріям замовника публічних торгів і підлягали відхиленню.

Позиція Верховного Суду

15. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

16. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 136 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

17. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України (в редакції, чинній до
08.02.2020) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

18. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

19. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин у сфері публічних закупівель).

20. Як вбачається з матеріалів справи, прокурором пред'явлено 3 позовні вимоги немайнового характеру (про визнання незаконними та скасування рішень тендерного комітету Департаменту, оформлених протоколами від 04.09.2019 № 37 і від
10.09.2019 № 41 відповідно, і про визнання недійсним договору поставки № 1) і одну позовну вимогу майнового характеру (про зобов'язання Товариства у порядку реституції повернути Департаменту кошти у сумі 11392500 грн, отримані за вказаним договором).

21. Що стосується заявлених прокурором трьох позовних вимог немайнового характеру, у разі задоволення яких судове рішення не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

22. Водночас, зі змісту пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

23. Відмовляючи у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії (у тому числі щодо експлуатації, передачі тощо) стосовно 23 легкових автомобілів марки НАVAL моделі Н2, поставлених Товариством на виконання оспорюваного договору, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з недоведеності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування відповідного заходу забезпечення позову, а саме з відсутності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, невідповідності та неспівмірності вжитих заходів забезпечення позову предмету заявленого позову, оскільки прокурором пред'явлено як позовні вимоги немайнового характеру (скасування двох рішень тендерного комітету, визнання недійсним договору, укладеного за результатами електронних публічних торгів), так і позовну вимогу майнового характеру (про зобов'язання постачальника повернути Замовнику грошові кошти у порядку застосування реституції), тобто предметом спору в цій справі не є зазначене вище рухоме майно і позов про визнання права власності на нього або про витребування цього майна з чужого незаконного володіння жодною із сторін у межах цієї справи не подавався.

Наведений висновок апеляційного суду повністю узгоджується з викладеною у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 та від
10.10.2019 у справі № 904/1478/19 правовою позицією, суть якої полягає в тому, що, накладаючи арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу (відповідачам), суд першої інстанції не врахував, що у такому випадку немає зв'язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги про стягнення грошових коштів, оскільки накладення арешту має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

24. Ураховуючи положення статей 136, 137 ГПК України та предмет позову в цій справі, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що: 1) за своїм юридичним змістом заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення збереження існуючого становища на момент подання заяви про забезпечення позову і на весь час розгляду спору судом з метою недопущення ситуації, коли виконання судового рішення буде утрудненим або взагалі неможливим. Таким чином досягається принцип збереження балансу інтересів сторін; 2) на момент подання прокурором відповідної заяви зобов'язання сторін були припинені виконанням - бюджетні кошти сплачені постачальнику та автомобілі передано у власність замовника; 3) зважаючи на те, що бюджетні кошти освоєно та витрачено на придбання автомобілів, самі по собі скасування рішень тендерного комітету про відхилення пропозицій одних учасників, та прийняття пропозицій інших учасників електронних торгів, як і визнання недійсним укладеного за результатами торгів переможцем договору неспроможні відновити процедуру проведених електронних торгів і не в змозі відновити Замовника у правах, які існували до проведення торгів; 4) запровадження заборони на користування автомобілями, придбаними за бюджетні кошти, не спроможне запобігти незаконному витрачанню бюджетних коштів на виконання державного контракту, укладеного з порушенням процедури визначення постачальника, оскільки таке витрачання вже відбулося; 5) як заборона користування придбаними за бюджетні кошти автомобілями, так і їх арешт порушує баланс публічних інтересів, а задоволення позову прокурора не призведе до автоматичної заміни сторони у державному контракті.

25. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Наведеним спростовується непідкріплене жодними доказами припущення скаржника про те, що ухвала місцевого суду про забезпечення позову є єдиним належним способом захисту і збереження автомобілів під час судового розгляду справи, а відсутність арешту цього майна нібито призведе до їх пошкодження і подальшої неможливості виконання рішення суду в цій справі.

26. У зв'язку з наведеним, при ухваленні оскаржуваної постанови апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають процесуальним нормам, що регулюють такі правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

27. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника в тій частині, що накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії стосовно автомобілів жодним чином не блокує та не впливає на господарську діяльність Департаменту як замовника закупівлі, позаяк Департамент виступає лише замовником оскаржуваної закупівлі, яка проводиться для передачі транспортних засобів амбулаторіям загальної практики сімейної медицини, що будуються, і фактично придбані автомобілі Департаментом не використовуватимуться та навіть не перебуватимуть на його балансі, натомість будь-які права та обов'язки Департаменту на автомобілі припиняться з їх передачею до амбулаторій.

Однак касаційна інстанція з цього приводу зауважує, що відповідно до частини 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Отже, сам по собі помилковий висновок суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту та заборона вчиняти будь-які дії стосовно 23 автомобілів, переданих замовнику на виконання договору поставки № 1, призведе до блокування господарської діяльності Департаменту, наразі не може бути достатньою підставою для скасування правильної по суті і законної постанови, яка мотивована передусім невідповідністю вжитих місцевим судом заходів забезпечення позову заявленим прокурором позовним вимогам та іншими обставинами, не спростованими скаржником, як наслідок, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

28. Таким чином, апеляційний господарський суд, надавши повну та всебічну оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з дотриманням норм процесуального права дійшов правильного висновку щодо недоведеності заявником підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також невідповідності запропонованих прокурором заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, у зв'язку з чим обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

29. Разом з тим, колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами ТОВ "Богдан-Авто Черкаси" про те, що: 1) накладення арешту на автомобілі не спрямоване на забезпечення жодної із заявлених позовних вимог; 2) відповідно до норм податкового законодавства вартість автомобілів постійно зменшується незалежно від їх експлуатації; 3) у разі визнання недійсним оспорюваного договору Товариство у будь-якому випадку матиме право на відшкодування збитків незалежно від обставин експлуатації придбаних Замовником автомобілів; 4) вживаючи заходи забезпечення позову щодо автомобілів, закуплених для медичних працівників амбулаторій загальної практики сімейної медицини, суд першої інстанції в порушення принципу пропорційності та інтересів суспільства обмежив право територіальної громади Черкаської області на доступ до медицини, чим поставив під загрозу життя та здоров'я невизначеного осіб, які проживають у сільській місцевості в Черкаській області.

Адже обґрунтованість та відповідність доводів Товариства чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується наведеними раніше висновками.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені Черкаською ОДА у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку апеляційного господарського суду про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

32. Отже, касаційна інстанція дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

33. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 925/77/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков