Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №922/1063/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/1063/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Резніченко Н.О.

учасники справи:

позивач - Підприємство "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України",

представник позивача - адвокат Войчук В.А., договір про надання правової допомоги від 05.02.2018,

відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області,

представники відповідача - не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України"

на рішення господарського суду Харківської області

від 24.05.2017

у складі судді: Новікова Н.А.

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 20.09.2017

у складі суддів: Россолов В.В., (головуючий), Сіверін В.І., Терещенко О.І.

за позовом Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

про зобов'язання вчинити дії

та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

до Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

про стягнення заборгованості з орендної плати та пені.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2017 Підприємство "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 за період з червня по грудень 2016 року; визнати виконаними у повному обсязі зобов'язання Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" в частині сплати орендної плати за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 за період з червня по грудень 2016 року.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди державного майна - цілісного майнового комплексу Дитячого оздоровчого табору "Голубок" № 952/2002 від 27.05.2002. Договором №1 від 08.02.2007 "Про внесення змін до Договору оренди від 27.05.2002 №952/2002 продовжено термін оренди майнового комплексу до 27.05.2017. У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", на підставі ст. 7 цього Закону у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 було скасовано орендну плату за користування майном, отриманим у оренду позивачем за умовами вищевказаного договору, так як ст. 7 цього Закону діяла щодо позивача. Позивач зазначав, що не погоджується із актом звірки розрахунків, що був надісланий йому відповідачем листом 12.10.2016 №11-04-05449, так як йому незрозуміло підстави, методика та правове обґрунтування нарахування орендної плати з червня 2016 року, тому неодноразово звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з листами надати детальний розрахунок орендної плати із розшифруванням застосованої формули розрахунку та її обґрунтуванням. У зв'язку із ненаданням вказаного розрахунку позивач на виконання умов укладеного договору здійснив оплату вартості оренди за договором у сумі, що відповідає розрахованій позивачем вартості оренди, що складає 23409,47 грн.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області 24.04.2017 звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом (вх. №13683 від 24.04.2017) до підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" про стягнення заборгованості з орендної плати за період з серпня 2016 року по січень 2017 року у сумі 54881,93 грн. та пені за період з 16.07.2016 по 06.03.2016 у сумі 6577,78 грн. на користь Державного бюджету України.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002, а саме щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1063/17 (суддя - Новікова Н.А.) відмовлено у задоволенні первісного позову. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій Інвалідів України" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 67, кв. 88, ідентифікаційний код 31083925) на користь Державного бюджету України (р/р 31116092700059, код бюджетної класифікації 22080100, отримувач: Краматорське УК/м.Краматорськ/, код ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016) заборгованість з орендної плати у сумі 54881,93 грн., пеню у сумі 6577,78 грн. Стягнуто з Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій Інвалідів України" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 67, кв. 88, ідентифікаційний код 31083925) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 13511245; р/р 35212010011314, МФО 820172, ГУ ДКСУ у Харківській області) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування, тобто з 08.06.2016, виконання зобов'язання за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 в частині сплати орендної плати поновилось та позивач був зобов'язаний сплачувати орендну плату за орендоване приміщення - цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Голубок", яке розміщено за адресою: Донецька область, м. Святогірськ. Зустрічний позов задоволено в повному обсязі, оскільки Підприємство "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" - відповідача за зустрічним позовом визнано судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за період з серпня 2016 по січень 2016 включно в розмірі 54881,93 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 922/1063/17 (головуючий суддя - Россолов В.В., суддя - Терещенко О.І., суддя - Сіверін В.І.) апеляційну скаргу Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2017 у справі № 922/1063/17 залишено без змін.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що надані позивачем за зустрічним позовом розрахунки відповідають умовам договору оренди, правовідносинам, які склались між сторонами та здійснені у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та приписів Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2017 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 922/1063/17, Підприємство "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 922/1063/17 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі з'ясували обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не дослідили належним чином усіх доказів по справі для винесення справедливого та об'єктивного рішення, з метою захисту порушеного права та інтересів, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій було підтверджено дію норми ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо скасування орендної плати для відповідача (за зустрічним позовом), але водночас судами безпідставно не застосована дана норма в обґрунтування правильності нарахування орендної плати. Рішення судів попередніх інстанцій не містять конкретного правового обґрунтування здійснення відповідачем розрахунків, їх правильність та відповідність нормам законодавства. Скаржник вказує на те, що за період дії норми, що скасовувала орендну плату зобов'язання позивача щодо її сплати збільшились майже у два рази. Крім того, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема ст. ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2017 у справі № 922/1063/17 касаційну скаргу Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" прийнято до провадження. Призначено розгляд справи у засіданні Вищого господарського суду України на 07.12.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2017 у справі № 922/1063/17 розгляд касаційної скарги Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" відкладено без визначення дати судового засідання.

27.12.2017 на підставі ч. 5 ст. 31 та п. п. 6 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), справа № 922/1063/17 господарського суду Харківської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 922/1063/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 25.01.2018 прийнято справу № 922/1063/17 господарського суду Харківської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 922/1063/17 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України". Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" відбудеться 27.02.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.02.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України".

У поданому відзиві Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів, зазначених в касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій - без змін.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій зазначає, що судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказано, що з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування, тобто з 08.06.2016, виконання зобов'язання за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 в частині сплати орендної плати поновилось та позивач був зобов'язаний сплачувати орендну плату за орендоване приміщення.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника скаржника, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.05.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (відповідач, Орендодавець) та Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій Інвалідів України" (позивач, орендар) було укладено договір оренди № 952/2002, відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування майно-цілісний майновий комплекс дитячий оздоровчий табір "Голубок", який розміщено за адресою: Донецька область, м. Слов`яногорськ.

08.02.2007 між сторонами укладено Договір № 1, в якому узгоджено питання про внесення змін до договору оренди № 952/2002, зокрема щодо розміру та порядку внесення орендної плати, строку дії договору.

За приписами п. 3.1. договору, з урахуванням внесених змін, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за грудень 2006 року (базовий місяць) - 3070,85 грн. згідно з розрахунком орендної плати.

Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень, лютий 2007 р.

Відповідно до п. 3.2. договору, з урахуванням внесених змін, орендна плата перераховується 100% до Державного бюджету без ПДВ щомісяця не пізніше 25-го числа з урахуванням, щомісячного індексу інфляції.

Згідно положень п. 3.4. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За умов п. 5.2. договору Орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні регламентуються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди № 952/2002 від 27.05.2002.

Відповідно до п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, орендна плата за квітень 2014 року була нарахована у розмірі 2593,95 грн. за період 1 по 13 число місяця, тобто за 13 днів, оскільки на виконання приписів ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", з 14.04.2014 було скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період проведення антитерористичної операції.

Орендна плата за спірним договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 за період з 14.04.2014 по 07.06.2016 позивачу не нараховувалась, на виконання приписів Закону України "Про боротьбу з тероризмом", Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", ст. ст. 4, 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Закону України "Про внесення змін до "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" від 17.05.2016, який набрав чинності 08.06.2016, та враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014, яким був затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого було включено м. Святогірськ, де розташований об'єкт оренди, переданий у користування позивачу, та розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 (зі змінами, внесеними розпорядженням КМУ № 1276-р від 02.02.2015), яким виключено м. Святогірськ з вищенаведеного Перелік населених пунктів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування, тобто з 08.06.2016, виконання зобов'язання за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 в частині сплати орендної плати поновилось та позивач був зобов'язаний сплачувати орендну плату за орендоване приміщення - цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Голубок", яке розміщено за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, що визнається сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо розміру орендної плати, яка підлягає сплаті за період з 08.06.2016 по грудень 2016 року включно.

Як стверджував позивач, з отриманого від відповідача акту звірки розрахунків за договором, надісланого позивачу 12.10.2016, йому стало відомо, що відповідачем, починаючи з червня 2016 року, нараховується позивачу орендна плата у більшому розмірі ніж це передбачено умовами договору оренди № 952/2002 та з порушенням приписів п. 13 "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", у зв'язку з чим позивач просив суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 за період з червня по грудень 2016 року у відповідності до розрахунку орендної плати, зробленого позивачем та в якому взято за основу розрахунків суму орендної плати у розмірі 2593,95 грн., реально сплаченої позивачем за травень 2014 року.

За твердженнями позивача (орендаря), викладеним у позовній заяві та касаційній скарзі, розрахунок подальшої орендної плати варто здійснювати, використовуючи останній розмір орендної плати, розрахований станом на 14.04.2014 - 2593,95 грн. (орендна плата за квітень 2014 року).

Проте, як вірно вказали суди попередніх інстанцій, у відповідності до п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Вказаною Методикою чітко визначено, що обрахування розміру орендної плати у поточному місяці ведеться на основі повного розміру місячної орендної плати за попередній місяць, а не розміру фактично нарахованої протягом місяця та сплаченої орендної плати, незалежно від обставин зумовивших припинення оплати.

Виходячи з цього, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру орендної плати за червень 2016 року слід керуватись ставкою орендної плати, яка підлягала б сплаті у травні 2016 року, незалежно від обставини зупинення їх нарахування орендодавцем на виконання Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". При цьому, вказали, що при розрахунку розміру орендної плати за травень 2014 року правомірним є також застосування повної ставки орендної плати за квітень 2014 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з наданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області розрахунку суми заборгованості вбачається правомірне обрахування розміру орендної плати з серпня 2016 року по січень 2017 року на основі повного розміру місячної орендної плати за липень-грудень 2016 року.

Доводи скаржника Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" стосовно неправомірної індексації розміру орендної плати у 2016 році враховуючи пункт 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", яким зупинено дію ст. 10 Закону України "Про оренду державного майна та комунального майна" судами попередніх інстанцій вірно визнано безпідставними, оскільки встановлено, що при проведенні розрахунку сум орендної плати з 2016 року, орендодавцем не проводилось відповідне індексування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Виходячи з положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем за зустрічним позовом здійснено розрахунок орендної плати за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 за період з 08.06.2016 по січень 2017 року, відповідно до якого орендна плата за 23 дні червня 2016 р. склала 7717,41 грн.; орендна плата з липня по грудень 2016 склала 60397,08 грн.; орендна плата за січень 2017 р. склала 10176,91 грн.

Доводи скаржника Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" щодо відсутності у мотивувальних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій правового обґрунтування здійснення відповідачем розрахунків, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій зазначено, що надані розрахунки відповідають умовам договору оренди, правовідносинам, які склались між сторонами та здійснені у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та приписів Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідача за зустрічним позовом виник обов'язок сплатити орендну плату за період з 08.06.2016 по січень 2017 року включно у загальному розмірі 78291,40 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, орендарем у добровільному порядку було сплачено орендну плату лише у розмірі 23409,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.01.2017 та визнається орендодавцем, яким ця сума була зарахована в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за червень, липень та частину серпня 2016 р. Таким чином, несплаченою на час розгляду справи залишилась заборгованість у розмірі 54881,93 грн.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовна вимога про стягнення 54881,93 грн. за договором оренди № 952/2002 від 27.05.2002 є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про відмову в задоволені первісних позовних вимог, як необґрунтованих та безпідставно заявлених, та про задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ст. 300 ГПК України (у редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" та залишення рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2017 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 922/1063/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства "ВЛАДІСЛАВА" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі № 922/1063/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков